Чи не вперше за час перебування на посаді Прем’єр-міністра Володимир Гройсман випробував себе як лектор. Відбулося це в стінах Національного університету «Києво-Могилянська академія». Там, у 217 аудиторії, глава уряду розмовляв зі студентами на тему: «Майбутнє України: рецепт нашого успіху».

За перший інгредієнт цього рецепту взято перезавантаження роботи органів центральної виконавчої влади. Цієї осені планують провести кадрові конкурси, щоб запросити на роботу до уряду молодих фахівців. «Ми розпочнемо перезавантаження в міністерствах. Маємо на це ресурси, зокрема від європейських партнерів. Я хочу привести в уряд тисячу нових агентів змін. А хто ці люди? Це ви — люди, які матимуть якісну освіту, та будуть здатні змінювати країну».

Таке освоєння ресурсів Європейського Союзу і державного бюджету, на думку Володимира Гройсмана, забезпечить гідну оплату праці для нових працівників. Зокрема, у кожному міністерстві з’являться відділи стратегічного планування. Посадовці плануватимуть роботу на середньострокову перспективу. А ще перезавантаження системи державного управління дасть змогу подолати інституційну слабкість у країні, запровадити найкращі світові стандарти управління та підвищити ефективність рішень, які чекатимуть на ухвалення.

Студенти «Могилянки» скористалися нагодою сфотографуватися зі своїм лектором. Фото з Урядового порталу

Від ідеї до промислової експлуатації!

Другий інгредієнт — можливості для розвитку промисловості й створення власного інноваційного продукту. Саме тому метою ключових перетворень глава уряду вважає запуск системи створення національного інноваційного продукту. Їй він дав назву: «Від ідеї до промислового впровадження». «Нам треба створювати систему виробництва власного інноваційного продукту держави. У нас є всі підстави мати такий продукт», — цитує слова Прем’єра департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.

Про успіх у цьому напрямі можна буде говорити, коли країна створить індустріальні й технологічні парки. Володимир Гройсман прикріпив гасло й до цього кроку під час оновлення екосистеми: «Від навчання і формування ідей до промислової експлуатації розробок».

Одне слово, запропоновані урядом реформи мають розпочатися вже цього року   й забезпечити прискорення економічного зростання. Його за 2—3 роки можна буде реінвестувати в якісне життя українців. «Нині у нас є шанс до розвитку й реінвестицій національних досягнень у найцінніше, що у нас є, — в людський капітал», — посилив думку глава уряду, не оминувши при цьому майбутні зміни в пенсійній системі, земельних відносинах, приватизаційних процесах та освітній сфері разом з охороною здоров’я.

Коли йшлося про пенсійну реформу, на перше місце вийшла потреба ухвалити відповідне законодавство та перейти до справедливих нарахувань для літніх осіб, знизити дефіцит Пенсійного фонду й підвищити пенсії вже з 1 жовтня 2017 року. Щодо приватизації Прем’єр висловлювався лаконічніше: «Це інвестиції в економіку, в нові робочі місця, в самореалізацію та ефективне управління державним ресурсом».

Земельна реформа, за його словами, вистеляє прямий шлях до створення фермерського руху. «Ми боремося за те, щоб зробити українців заможнішими. Ми можемо вже зараз, змінюючи систему, змінити життя», — резюмував Володимир Гройсман.

Інвестиція в «доступне» життя

У Кабінеті Міністрів вже почали готуватися до липневої міжнародної конференції в Лондоні. Там посадовці мають представити план реформ і озвучити перспективні рішення. Цей захід глава уряду вважає чудовим «світовим майданчиком, де можна докладно розповісти, що вдалося зробити, а що тільки заплановано».

Така теза перевела Прем’єра до теми посилення ефективності медицини в країні. Її визначать не кількість місць у лікарнях, а якість надання послуг у медичних закладах. «Лікарня другого рівня має бути якісною. Нам потрібна лікарня, яка дасть якісну послугу, нам потрібна поліклініка, яка дасть якісну послугу. А у нас чомусь усі і далі мислять ліжко-місцями. Покажіть хоча б одну людину у нашій країні, яку вилікувало ліжко-місце? Її немає, тому що дуже важливо, щоб нас лікували висококваліфіковані лікарі, щоб були правильні протоколи лікування, щоб був доступ до серйозних технологічних рішень і до ліків», — означив позицію глава уряду.

У цьому контексті згадано про дію програми «Доступні ліки». Вона передбачає надання безкоштовних ліків для людей, які мають хронічні серцево-судинні захворювання, цукровий діабет ІІ типу або страждають на бронхіальну астму.

Вже під кінець виступу Володимир Гройсман риторично закликав посадовців на місцях посилювати реформаторські децентралізаційні дії. Повноважень достатньо, кошти є. У цьому контексті слова глави уряду звучали так: «Ви обираєте свою владу і ви робите свій вибір. Там де помилилися, там виникатимуть проблеми, а там, де є справжні управлінці, є справжній результат. Це все залежить від рівня управління саме того, кого ви обираєте керівником міської ради. Маєте йому висувати серйозні вимоги. Це і є місцева демократія, це і є місцеве самоврядування».

Вдалим прикладом Прем’єр вважає місто Фастів. Тамтешні доходи бюджету на 2016 рік становили 139 мільйонів 674 тисячі гривень, а на 2017 рік — 373 мільйони 691 гривню. «На місця передано повноваження, зокрема з реєстрації паспортів, майна, бізнесу, автомобілів. Система надання адміністративних послуг  доступна. Треба, щоб на місцях щось робили в цьому напрямі», — резюмував Прем’єр.