Коли в моїй родині гостювали друзі з півдня Франції, вирішила ознайомити їх із музеєм Пересопницького Євангелія. Книга, на якій присягають українські президенти, творилася тут, за 15 кілометрів від Рівного. Коли вони про все це почули та ще й побачили колекцію Євангелій, виданих різними мовами світу, їхні очі округ­лилися: «На такій історичній спадщині живете! Щиро заздримо». А коли ми разом побували ще й у давньому Острозі та в Дубенському замку, тоді вже тільки й мови було про історичний туризм, який варто розвивати на Рівненщині.

Єдине, на що нарікали наші гості, — дороги, отже, і якість та швидкість пересування. Ніяк не могли вони змиритися з тим, що 320 кілометрів від Рівного до Києва маршрутка долає за п’ять годин, а поїзд — за сім. Бо за тих-таки сім годин, кажуть, доїжджають з Марселя до Парижа, а це майже 800 кілометрів.

Згадала про це на прес-конференції, де була серед журналістів із п’яти країн, які приїхали ознайомитися з туристським потенціалом Рівненщини: вони говорили те саме, що й наші французькі гості.

Фото з сайту navkoloua.com

Перші ластівки віщують весну

Область узялася кардинально змінити ситуацію, об’єднавши зусилля влади, бізнесу й небайдужих територіальних громад. Рівненщина всерйоз ставить на туризм і як на елемент промоції нашого гостинного краю, і як сегмент для зайнятості населення та самовираження громад, і врешті-решт, як спосіб наповнення насамперед місцевих скарбниць. Своєрідним ключем до цього вбачають децентралізацію.

Плани амбітні, що й казати. А можливості для їхнього втілення в життя значні, але поки що переважно потенційні.

Однак уже є перші ластівки цілеспрямованої спільної роботи, що здатні, запевняє голова обл­держадміністрації Олексій Муляренко, принести справжню весну в туристичну привабливість рідної Рівненщини.

Одна з них — нещодавно презентований маршрут «Медове коло», створений за моделлю зелених шляхів Європи. Розробити його допомогла Українська асоціація активного екологічного туризму.

— Із 2002 року відві­дую закордонні туристичні виставки, багато подорожую сам. І бачу, що нині конкурують не просто території — країни, причому довершеними туристичними продуктами, яких ми, на жаль, досі не маємо, — каже голова асоціації Сергій Підмогильний. — Тому ми визначили близько 100 українських територій для розвитку зелених шляхів. Перший такий 50-кілометровий маршрут «Долина двох рік» з’явився на Київщині, і він уже змінив громаду. Другим нашим продуктом стало «Медове коло» завдовжки 150 кілометрів основного маршруту і ще стільки само відгалужень.

Коли емоції зашкалять

Його ключові осі пролягають по річках Случ і Горинь. Це справжній рай для туриста, який їде по емоції: чи не головна проблема України — маловоддя, а тут 3—4 метри глибини, прозора вода, швидка течія. Емоцій на маршруті додасть і єдиний в Україні Музей лісу, створений дбайливими руками лісівників. До речі, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович підтримав ідею «Медового кола»:

— У всьому світі ліс — це ще й туристичний ресурс, а лісагентства беруть участь у виставках, намагаючись привабити якнайбільше людей. На Рівненщині маємо добрі напрацювання: тут і рекреаційні зони, й пов’язана з лісом сувенірна продукція, і можливість відпочинку у спеціально облаштованих місцях. А вже незабаром тут з’явиться наш лісовий Миколай, який покличе на гостину.

А назву маршрутові дало бортництво — найдавніший промисел слов’ян, який зберігся на Рівненському Поліссі. Принаймні, в селі Князівка над самісінькою Случчю живе сім’я, яка збирає мед диких бджіл: апітуризм — це круто, чи не так? А старі городища, які згадує сам Нестор Літописець, — клондайк для прихильників археологічного туризму і водночас іще не піднята цілина. Додайте об’єкти, цікаві для військового туризму (як-от бункер Коха в Рівному), унікальні поліські страви на зразок потравки.

До слова, Рівненщина — перша і поки що єдина область, яка представляє Україну в Європейській мережі регіональної кулінарної спадщини. Одне слово, усе це і не тільки — лише на «Медовому колі». На його розроблення з обласного бюджету передбачили певну суму. А очікуваний ефект — це щонайменше 500 місцевих жителів у 5 районах області, задіяних на обслуговуванні 260 тисяч туристів за рік. Вони залишать у краї близько 100 мільйонів гривень, з яких буде сплачено до 10 мільйонів податків.

Активний туризм на Рівненщині — це й відвідання архітектурно-історичних пам’яток. Фото з сайту radiotrek.rv.ua

Інвестиції пішли

Усе, про що вже розповіла, — в найближчих планах. А ось у Державному історико-культурному заповіднику «Дубно» вже навчилися здобувати грантові кошти.

— Річний бюджет заповідника — 2,9 мільйона гривень, ще двічі по стільки залучаємо на розвиток через гранти, використовуючи креативність підходів у подачі історичної спадщини, ексклюзивні речі, — каже його директор Леонід Кічатий.

Ось чому члени Всеукраїнської туристичної ради, яка пройшла на Рівненщині наприкінці вересня, одностайно заявили: такої нічної екскурсії, як у Дубенському замку, вони не бачили в жодній країні. Це, зауважте, сказали експерти з туризму.

Кипить робота поблизу унікального природного феномена — Тунелю кохання. Уперше Державний фонд регіонального розвитку передбачив майже мільйон гривень на облаштування туристичного проекту. І, як кажуть, маємо ефект доміно: не встигла надати кошти держава, як з’явився приватний інвестор, готовий інвестувати в інфраструктуру привабливого для туристів об’єкта. Він уже зводить тут готель, ресторан і сучасний павільйон для шлюбних церемоній.

Змінює власника унікальна споруда часів Першої світової війни — Тараканівський форт: Міністерство оборони передає його у власність територіальної громади. Оскільки таких фортець у світі лише три — дві у Франції й одна на Рівненщині, — невдовзі й тут буде місце прощі туристів.

У цьому переконуєшся, коли бачиш, з яким бажанням беруться до справи керівники Рівненщини, зокрема голова облдержадміністрації Олексій Муляренко, його заступник Світлана Богатирчук-Кривко, заступник начальника обласного управління культури та туризму Ярослава Гаврилова.

700 тисяч гостей — непоганий початок

— Наш системний підхід до справи зафіксовано в обласній програмі розвитку туристичної галузі на 2016—2020 роки, — каже Ярослава Гаврилова. — На Рівненщині діє обласна туристична рада та експертна комісія з маркування та знакування об’єктів. Перші три вже промарковано, а це і якість туристичних послуг, й відповідного рівня інфраструктура на маршрутах. Ми першими в Україні створили мережу інформаційно-туристичних офісів, де кожен охочий отримає вичерпну інформацію й відповідно зможе спланувати час, проведений у нас. Уже до кінця року їх буде сім.

Ми розробили бренд-бук «Рівненщина туристична» — саме під ним випускають продукцію туристичні фірми регіону. А ще створили сайт «Rivne-travel», на якому вже знайдете понад 300 цікавих об’єктів.

І хоч нині в Україні порахувати кількість туристів складно, Рівненщина зробила це за методикою Все­світньої туристичної організації: торік, приміром, їх у краї побувало 700 тисяч. І витратили вони тут 5 мільйонів гривень. Непоганий початок, чи не так?

— Ми тільки починаємо розкручувати туристичний маховик, тому економічного ефекту відчути ще не можна. Проте бізнес починає довіряти нам та активно інвестує в розвиток галузі. Тому важливо зберегти цю тенденцію, спрямовану на конкретний результат. Ми й надалі вкладатимемо грантові кошти в реконструкцію туристичних об’єктів, а бізнесу пропонуватимемо цікаві майданчики для облаштування інфраструктури. Така модель співпраці буде, як на мене, найефективнішою, — вважає Олексій Муляренко. — Ідеться й про активізацію громад: туристи користуються сервісами, які створюють місцеві жителі, а вони заробляють на туристах.

Мудро сказано: вік живи — вік учись. Здавалося б, десятиліттями живеш у цьому краї, а коли поглянути на нього очима туриста, він, наче діамант, засяє новими гранями. Не розгубити б нам тих діамантів, з яких складається Україна.

А своїх французьких друзів ми знову запросили в гості. І повідомили, що крига скресає навіть у наболілому дорожньому питанні: принаймні, лише на Рівненщині цього року в ремонт доріг вкладено рекордну суму — 500 мільйонів гривень. Далі, кажуть, буде більше.

ТОП-10 туристських об’єктів області 

 ♦ Тунель кохання

 ♦ Тараканівський форт

 ♦ Дубенський замок

 ♦ Історико-архітектурний комплекс «Острог»

 ♦ Історико-архітектурний центр «Пересопниця»

 ♦ Козацькі могили

 ♦ Вузькоколійка Антонівка — Зарічне

 ♦ Природне диво «Базальтові стовпи»

 ♦ Дуб-патріарх, якому 1300 років

МОВОЮ ЦИФР

Рівненщина має найвищу в Україні лісистість — 40% території та найбільше природно-заповідного фонду — 8,3%.

На Рівненщині 171 річка протяжністю 4,5 тисячі кілометрів, 8 замків, 13 історичних міст, 15 чудотворних і благодатних ікон, 65 готелів, 59 туристських садиб, 30 баз відпочинку, 1300 закладів громадського харчування, 5 веломаршрутів, 4 екостежки.