Юний вундеркінд
Еннан УМЄРОВ

Звичайний хлопчина з кримського села Міжводне Еннан Умєров нещодавно став відомим далеко за межами своєї батьківщини. Талановитий 15-річний юнак створив унікальну розробку хвильової енергетичної установки. Цей винахід школяра може забезпечити електрикою все узбережжя Чорного моря.

Цього року Еннан з Лос-Анджелеса привіз до України перемогу в престижній Міжнародній виставці науки та техніки Intel ISEF, що зібрала талановиту молодь з усього світу. У п’ятірці лідерів серед молодих науковців та винахідників з США, ОАЕ, Бразилії, Китаю, які представили понад півтори тисячі робіт, кримчанин  зі своєю розробкою посів четверте місце. З винахідником поспілкувалася кореспондент «УК».

— Еннане, як виникла ідея створення цього винаходу, аналогів якому немає в світі?

— В одному з видань прочитав матеріал про браконьєрів-китобійців, які забивали цих тварин. Мене зацікавив опис моменту, коли один з китів завдяки хвосту зміг уникнути загибелі. Тоді я збагнув, що гнучкі лопаті зможуть прогинатися та обертатися в один і той самий бік під тиском води й таким чином виробляти більше енергії. Тож можна сказати, що до винаходу мене підштовхнула поведінка кита. Я цілий рік працював над установкою, спочатку створив проект, а потім сконструював макет.

 Еннан Умєров. Вихованець Малої академії наук, який дивує своїми винаходами дорослих. Фото з архіву Еннана УМЄРОВА

 — Як і де можна застосувати твій винахід?

— Хвильова станція має дуже багато можливостей. Ця розробка може використовуватися для енергопостачання сигнальних буїв, бакенів, маяків, нафтовидобувних веж, океанографічних зондів, годівниць для розведення риб. А якщо сконструювати кілька таких станцій, електрикою можна забезпечити все узбережжя Чорного моря.

— Розкажи про свої перші кроки до перемоги.

— Першою сходинкою стала участь у національному етапі конкурсу, який проходив в Києві на початку цього року. Там я виборов право представляти Україну в Лос-Анджелесі. Мене підтримували моя рідна сестра, яка, до речі, раніше теж брала участь у виставці та їздила зі своєю роботою до Америки, і мій вчитель із Запоріжжя Андрій Андрєєв. У мене було велике бажання перемогти і поїхати побачити світ, познайомитися з іншими людьми, з їхнім життям. Хочу сказати, що дуже велику роль відіграє підтримка рідних людей. Перед поїздкою до Америки мої батьки просили мене не забувати, як довго я йшов до цього і тому обов’язково повинен перемогти. Ці слова постійно  згадував — це робило мене сильнішим.

— Як ти познайомився зі своїм керівником?

— Спершу, коли привіз до Києва на національний відбірний етап  роботу з екології, посів там друге місце. Але хотілося зробити щось  вагоміше і цікавіше. Тоді розумів, що мені потрібна людина, яка зможе допомогти, підказати, підтримати. На  виставку привіз своїх вихованців і мій теперішній науковий керівник. Я просто підійшов до нього і запропонував співпрацю.

— Запоріжжя та Крим розділяють сотні кілометрів, чи не заважає це вашій співпраці?

— Абсолютно ні. Адже існує Інтернет. Під час розробки конструкції і загалом усієї пов’язаної з цим праці ми бачилися з керівником лише два рази.

— Від кого ти успадкував талант винахідника?

— У мене дідусь був винахідником. Він любив вигадувати різні механізми для літаючих апаратів, наприклад, частини двигунів. На жаль, подробиць не знаю, оскільки його винаходи ніде не застосовувалися.

— Чи змінилося ставлення до тебе однолітків, знайомих після перемоги в Лос-Анджелесі?

— Власне кажучи, кардинально нічого не змінилося. Багато хто з них сподівався, а хтось навіть був упевнений, що повернуся з перемогою. Оскільки робота, яку презентував, була досить сильною. Тому всі дуже зраділи, коли дізналися.

— Це твоя перша поїздка за кордон? Що тебе найбільше вразило?

— Старша сестра, яка вже побувала в Америці, багато чого мені розповідала. Тож я вже знав, що люди там дуже привітні, доброзичливі, прості в спілкуванні. І справді, з ними дуже легко спілкуватися, розмовляти на будь-які теми. Дуже сподобався Лос-Анджелес, та й взагалі країна. Всі  будівлі просто заворожують своєю величчю, цікавими конструкціями.

— Якими винаходами здивуєш найближчим часом?

— Я буду ще працювати над удосконаленням хвильової енергетичної установки, а також розроблятиму ще один вид електростанції — на цю роботу в мене піде понад півроку.

— Яким загалом бачиш своє майбутнє?

— Після школи планую отримати вищу освіту в Україні — вступити до одного з провідних вишів. Потім хочу продовжити навчання за кордоном і там залишитися працювати.

Людмила ЩЕКУН,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Еннан УМЄРОВ. Народився 24 лютого 1996 року в м. Сімферополі, АР Крим. Коли йому виповнилося п’ять років, родина переїхала до с. Міжводне, що в Чорноморському районі півострова. Неодноразово брав участь у різних конкурсах. Еннан любить спорт, займається бойовим самбо.