ВЕКТОРИ ІНТЕГРАЦІЇ

«Батьки-засновники» ЄС називають відносини з нашою країною реальними, проте наголошують на непорушності демократичних принципів

Вочевидь атмосфера в конференц-залі Національної академії державного управління при Президентові України сприятлива для пристрасних і водночас конструктивних дискусій. Ще раз переконала в цьому остання на часі міжнародна конференція за участю Посольства Французької Республіки в Україні та Фонду Робера Шумана «Відносини Європейського Союзу та України». Участь у заході взяли президент Фонду Робера Шумана Жан-Домінік Жуляні, член Конституційної ради Франції, екс-віце-президент Європейської комісії Жак Барро,  колишній Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в нашій країні Філіпп де Сюрмен, дипломатичні співробітники французького посольства. Приймаюча сторона — президент НАДУ Юрій Ковбасюк, слухачі, аспіранти, докторанти та викладачі академії. Тема, як мовиться, на часі: в Києві перебуває представницька  делегація ЄС , яка приїхала  на 20-й раунд переговорів з Україною щодо угод про асоціацію та зону вільної торгівлі.

Про історію з географією

Відносини європейської держави Україна та потужного (загальний ВВП 27 країн-членів перевищує валовий продукт США) континентального об’єднання ЄС  певною мірою нагадують дві групи людей по обидва береги річки. І першим, і другим треба йти назустріч одне одному, але вода холодна, течія швидка, вітер в інший бік. Тому досить важко порозумітися. А зробити це треба неодмінно, бо хоча й різні береги, та річка одна.

Філіпп де Сюрмен у вітальному слові дещо різко сформулював свою думку: в часи, коли проводяться реформи, система державної влади (держапарат) виступає гарантом прав громадян. В Україні такі процеси ускладнилися. Європейці це розуміють, зважаючи на історію нашої держави, географію. Та коли йдеться про засадничі принципи континентальної спільноти, тут вони непорушні.

Жан-Домінік Жуляні налаштований оптимістичніше. За його словами ( а думка цього авторитетного в ЄС політика важить багато), відносини між Європейським Союзом і Україною реальні, близькі, але треба наполегливіше долати недовіру. В Брюсселі від нас чекають поглиблення демократичних процесів. З часів здобуття незалежності, зауважив пан Жуляні, ці взаємини залежали від української політики. І хоча там поважають нашу багатовекторність, та не завжди розуміють кроки вітчизняної влади. Тож його рекомендація: чіткіше визначитися, прямуватимемо ми задекларованим шляхом до Європи чи ухвалимо інше рішення.

Водночас президент Фонду Робера Шумана з приємністю відзначив, що перемовини українських та європейських державників щодо нової угоди про асоціацію продовжуються і є сподівання до кінця року підписати угоду про зону вільної торгівлі.

Кожен український школяр знає: незалежна Україна — це Європа. Фото Укрінформу  

Чи м’яко стеле «м’яка сила»

Куди нас кличуть, в Україні знає майже кожен. Потужна європейська економіка, найбільший ринок споживання, верховенство права, заможне життя. Принадливими є вільне пересування людей, вільний обіг товарів, капіталів. Та європейці, зокрема й учасники конференції, не приховують: Україні потрібна Європа, а Європейському Союзу — демократична Українська держава.

Пан Жуляні підкреслив: ЄС, який американці називають «м’якою силою», намагається поводитися зі своїми партнерами (і Україна тут не виняток) дипломатично, співпрацювати, уникаючи жорсткого політичного тиску.

Водночас євроспільнота щедро, за словами гостей, фінансує окремі перспективні проекти, приміром, удосконалення інфраструктури в Україні, виділяє кошти на реконструкцію вітчизняних автошляхів, сподівається на нашу подальшу інтеграцію в європейське енергетичне середовище.

Та наші партнери не приховують своїх застережень: уже відпрацьовані зв’язки опиняться під загрозою, якщо ми не вийдемо за межі лише економічних інте?ресів, не будемо розвивати демократичні цінності. В ЄС завжди на першому місці право демократії і правова держава. Сьогоднішні політичні ускладнення між українською владою і опозицією зачіпають ці постулати і, на думку пана Жуляні, не додають дивідендів демократичним процесам.

Отже, зі слів президента Фонду Робера Шумана стає зрозуміло: нам простягають руку, за нас тривожаться, ще не всі сумніви європейських партнерів розвіялися як ранковий туман.

Правосуддя за єдиними стандартами

Багато зі сказаного Жаком Барро звучить для українців привабливо: правова держава, демократія, свобода та правосуддя — непохитні цінності Європейського Союзу. Співрозмовник не приховує: так було не завжди,  об’єднана Європа вистраждала ці надбання впродовж не одного століття.

Та сьогодні, як зазначив член Конституційної ради Франції (вищий правовий орган країни, який об’єднує 60 депутатів-сенаторів) пан Барро, у всіх країнах-членах ЄС зафіксована норма: час від затримання громадянина до суду — один місяць. Спільним є мінімальне покарання, судді навчаються за єдиною програмою, запроваджені однакові санкції щодо забруднення довкілля.

Будь-який громадянин Французької Республіки може звернутися до Конституційної ради з позовом, що та чи та стаття закону застаріла і не відповідає цінностям республіки. А загальноєвропейські суди в Страсбурзі та Люксембурзі зобов’язані з’ясувати, чи не застосовані в судових процесах країн-членів ЄС норми, що суперечать Європейській конвенції про права людини.

Україна також співпрацює з європейськими правовими інституціями, займається питаннями адаптації чинного законодавства, та, на жаль, ми ще не можемо однозначно назвати цей процес результативним і динамічним, зокрема в подоланні такої серйозної загрози демократії як корупція. Більш тісні, за словами учасників конференції, контакти українських правоохоронців зі своїми європейським колегами у сфері боротьби з поширенням наркотиків та торгівлею людьми.

Хто замовляє музику

Про що ж запитували  французьких гостей  українські учасники конференції? Приміром, чи можуть країни-члени ЄС укладати  угоди про зону вільної торгівлі з іншими державами, поза своєю спільнотою. Можуть і роблять це, зазначив пан Жуляні. Навіть Європейський Союз загалом  нещодавно підписав таку угоду з Південною Кореєю ( до речі, США зробили це трохи пізніше). Адже ЄС, за його словами, найбільш динамічне об’єднання щодо торгівлі і це сфера компетенції Європейської комісії.

А от на запитання слухача щодо невмотивованості, на його думку, деяких вимог МВФ  до України (підвищення ціни на газ, пенсійна реформа тощо) вичерпну відповідь дав  президент НАДУ Юрій Ковбасюк.  Коли йдеться про міжнародні кредити, сказав він, обидва партнери погоджують взаємні умови, і це не є порушенням прав громадян.

Колегу доповнив Жак Барро: «Ви ж не будете спростовувати той факт, що громадяни в наших країнах живуть нині довше, вони активніші, тож питання підвищення пенсійного віку, радше відноситься до рішення здорового глузду, а не якогось диктату».

З-поміж «сердитих» запитань було й таке: «Чому шість років тому, коли тодішня влада в Україні також вдавалася до політичних утисків, ЄС не надто принципово  вказував на це керівництву держави, а нині  вимагає забагато демократії?»

Європа, відповів Жак Барро, також інколи помилялася, але завжди вчилася на власних помилках. Тому зараз ЄС суворо дотримується головного демократичного постулату:  за будь-яких обставин не можна використовувати право в політиці. Він пригадав ситуацію, коли президент Міттеран обійняв свою посаду, парламент вирішив націоналізувати кілька великих компаній. Запитали думку Конституційної ради. Та винесла вердикт: націоналізуйте, проте виплатіть кошти їхнім власникам. А коли до влади повернулися праві, виникла протилежна думка: знову приватизувати  державні компанії. Вердикт французьких конституційників був ще коротшим — приватизовуйте, але поверніть  гроші в державну скарбницю!

З почутого на конференції можна зробити кілька висновків. Європейський Союз, принаймні частина його членів,  не втрачає надії на підписання угоди про асоціацію з Україною (до речі, рішення про асоціацію Україна — ЄС  народилося саме під час головування  Франції в цій організації). Нам простягають  дружню руку, і було б нерозумно відхиляти цю пропозицію. Прихильний до  поглиблення такої співпраці і Європарламент. Французи симпатизують українцям. Решта, як розуміє переважна більшість наших громадян, залежить від нас самих.  

ДОВІДКА

Фонд Робера Шумана має на меті збереження і популяризацію засадничих принципів Європейського Союзу. Названий на честь видатного французького політика, який свого часу працював міністром іноземних справ, фінансів, юстиції. В повоєнні роки, коли економіка країни переживала  значні економічні труднощі,  він був прем’єр-міністром Франції. У 1958-1960 роках очолював консультативну асамблею Європейського Союзу.

ПРЯМА МОВА

Жан-Домінік ЖУЛЯНІ,
президент Фонду Робера Шумана:

—  В ЄС завжди на першому місці право демократії і правова держава. Для нас це історично важливо, як мовиться, на генетичному рівні. Зведення рахунків з опозицією, на нашу думку, схоже на те, що, приміром, сьогоднішня Франція знову б розпочала  з’ясовувати свої відносини з Німеччиною. Європейці побоюються, щоб ваші події не призвели до розколу країни чи втрати незалежності.

Жак БАРРО,
член Конституційної ради Франції:

— Країни нашої спільноти залишаються вірними традиціям Руссо, якого недарма називали «апостолом народної волі». Сьогодні суддя однієї з загальноєвропейських судових інституцій у Страсбурзі чи Люксембурзі може запитати, чи застосовувалися в судових процесах окремих держав норми, які суперечать європейській конвенції про права людини, і врахувати цю прогалину в своєму вердикті.