Останнім часом українська влада постійно порушує питання саботажу роботи «зернового коридору» з боку росії. У спільній заяві міністра закордонних справ Дмитра Кулеби й віцепрем’єра з відновлення України — міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова йдеться, що представники рф у складі так званих інспекційних груп при спільному координаційному центрі у Стамбулі вже фактично пів року системно затримують огляд українських суден.

Фото з сайту usm.media

Гальмування інспекційних перевірок

Не оминає цієї важливої теми і глава держави. «Понад 13 мільйонів тонн аграрної продукції, яка мала йти на експорт, не може вільно проходити через протоку Босфор. Ще десятки мільйонів тонн чекають на те саме. Наші порти, залучені в експортній «зерновій ініціативі», працюють лише на половину потужностей. І таке відбувається лише тому, що росія гальмує реалізацію експорту, тримає судна в очікуваній інспекції», — заявив нещодавно Президент України Володимир Зеленський.

Як повідомляють у Мінвідновлення, минулого тижня черга у протоці Босфор наблизилася до 140 суден (по обидва боки) через спеціальне затягування російською стороною перевірок. Щодня з десяти перевірок відбувається менш як половина.

А в ООН вже підрахували, що в середньому з моменту виходу судна з українського порту до повного проходження інспекції минає 10—14 днів, хоч трапляється, що такі перевірки відбуваються впродовж цілого місяця.

Дуже складний зворотний рух українських суден з різних країн до портів одеського регіону. За підрахунками фахівців, очікування екіпажів суден у Босфорі може тривати до кількох тижнів. А загалом судна повертаються до рідних портів упродовж місяця. І зрозуміло, що це відбувається з вини російських інспекторів.

Абсурдність у діях росіян, які беруть участь у таких перевірках, дійшла межі здорового глузду. Їхні інспектори встановили для себе спеціальний графік роботи. Замість повного восьмигодинного робочого дня, як у спеціалістів інших держав, вони працюють лише по п’ять годин на день —  з 10 до 15. Цілком зрозуміло, що після 15 години вже жодного судна із зерном не  перевірятимуть, вони стоятимуть, очікуючи нового робочого дня росіян.

Нещодавно фахівці ООН оприлюднили цікаві цифри, аналіз яких дає змогу зробити впевнений висновок: кількість морських суден із зерном та іншою сільськогосподарською продукцією, які виходять з місця дислокації «зерновим коридором», з кожним місяцем невпинно падає. Якщо у вересні 2022 року таких кораблів було понад 210, у жовтні — приблизно 180, у грудні — не більш як 120, а в січні 2023 року — трохи більш як 80.

Складність цього процесу полягає в тому, що, за словами керівниці об’єднаного пресцентру оперативного командування «Південь» Наталії Гуменюк, російсько-окупаційні війська всіляко намагаються зашкодити роботі портів Миколаївської області, ретельно обстрілюючи її з Кінбурнської коси. Порти «Миколаїв» та «Очаків» не можуть брати участі у відвантаженні та транспортуванні зерна до споживачів Європи, Азії та Африки.

Образи на українську ініціативу

Як зазначає експерт центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ, росія дуже образилася на ініціативу «Зерно з України», яку оприлюднив Президент України Володимир Зеленський.

«Суть такої програми в тому, що західні багаті країни купують зерно в Україні й вивозять його своїми кораблями через Босфор, продаючи бідним державам, які потерпають від голоду. Це було зроблено, щоб диверсифікувати шляхи та джерела постачання української аграрної продукції. Але все одно російські інспектори дошкуляють і західним суднам своїми невмотивованими перевірками», — додає він.

На думку експерта, росія свого часу погодилася на роботу «зернового коридору» лише тому, що її керманичі вважали: війна з Україною швидко скінчиться на користь загарбника. Завдяки нашим героїчним Збройним силам цього не сталося, і росіяни нервуються, вставляючи палиці в колеса нормальному функціонуванню «зернового коридору». Проте, на думку Олексія Куща, це можна вважати з одного боку і позитивним чинником, адже росія перестала бути серйозним гравцем на ринку зернових у Чорноморському регіоні. А в України завдяки цьому є прекрасний шанс налагоджувати торговельні зв’язки із країнами Африки. Цей континент, де понад мільярд жителів, — дуже важливий ринок збуту сільськогосподарської продукції. Тому треба робити його одним із флагманів збуту зерна та інших видів сільгоспсировини.

Ворожому експорту завадять санкції

Аналітик зернового ринку компанії «Украгроконсалт» Марина Маринич пропонує глибше поглянути на причини такої поведінки росії. За її словами, росіяни дедалі більше скаржаться, що мають незадовільні обсяги експорту свого зерна та добрив. Нещодавно про це заявив постпред рф при Генасамблеї ООН: більш ніж пів року згідно з меморандумом росія — ООН не було відправлено жодного зернятка і майже нічого з добрив.

«На початку сезону в росії справді були проблеми з експортом через західні санкції, спрямовані на російську банківську систему та обмеження руху російських суден/суден з російською продукцією в європейських портах. Але із часом росіяни навчились обходити санкції та збільшили обсяги торгівлі з більш дружніми країнами (Індія, іран, Туреччина, Єгипет)», — зазначає Марина Маринич.

Зазначимо ще важливі подробиці. У листопаді 2022 року росія фактично зупинила свою участь у цій ініціативі, але продовжує перевірки та інспекцію суден. Як стурбовано зазначають керівники Міністерства закордонних справ України, інспекції саме російських суден у Босфорі не відбуваються. А це підвищує ризик того, що у зворотному напрямку росіяни можуть везти до своїх портів військові вантажі.

П’ять сценаріїв подальшого перебігу подій

Як Україні діяти надалі? Як можуть розгоратися події навколо «зернового коридору»?

Передовсім власники суден та вантажів мають бути впевнені в безпеці пересування до Босфору. Без цього їхні кораблі та вантажі не застрахує жодна страхова компанія. А дії росії підривають таку впевненість. Як вважає голова правління Інституту чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко, цю проблему можна розв’язати шляхом конвоювання суден кораблями країн-партнерів, а державою, яка б могла це гарантувати, може стати Туреччина.

Марина Маринич зазначає, що сценаріїв подальшого перебігу подій після 19 березня 2023 року (саме до цієї дати було свого часу пролонговано чинність «зернового коридору») може бути кілька. 

Перший варіант — «зернову угоду» буде продовжено і доповнено миколаївськими портами. Другий — угоду буде продовжено із зростанням темпів інспекцій. Третій — її буде продовжено, але темпи інспекцій не зміняться. Четвертий — угоду продовжено, але темпи інспекцій уповільняться. І нарешті останній — «зернову угоду» не буде продовжено або відбудеться її переривання недипломатичним шляхом, тобто триватиме воєнна ескалація.

«Найбільш імовірним вважаємо сценарій №3, за яким відвантаження зерна з українських портів буде й після 19 березня 2023 року, але росія стримуватиме темпи перевірок у Стамбулі. Варто нагадати, що в наступні місяці обсяги експорту з України  знижуватимуться ще й з природних причин», — зазначає Марина Маринич. За її словами, це станеться через сезонне скорочення запасів, передовсім ячменю та пшениці, а в товарній структурі експорту зерна зростатиме частка кукурудзи, експортний потенціал якої використано лише наполовину.