Таку резонансну заяву зробив під час прес-конференції в УНІАН президент Української зернової асоціації Володимир Клименко.
На його переконання, парламенту таки доведеться відкоригувати Податковий кодекс і бюджет, оскільки «вони не влаштовують аграріїв, які не збираються сидіти мовчки». Інакше буде висловлена недовіра депутатам, які голосували за зміни до Податкового кодексу, триватимуть і надалі, але масовіше, аграрні бунти.
За словами Володимира Клименка, зерновики виступають за повернення системи акумуляції ПДВ для аграріїв, яка коштуватиме бюджету 23 мільярди гривень. Це саме стільки, скільки держава мала б повернути зерновикам при експорті збіжжя.
«Ми, експортери, кажемо: нам це не треба. Просимо, щоб акумуляцію ПДВ залишили виробникам. Ми не хочемо, щоб ПДВ, яке повертають нам різні хапуги, доїли всіх експортерів і робили відкати. Ми не хочемо корупційних схем, яких не було вже три роки після скасування повернення ПДВ експортерам зерна. Нас підтримує Мінагрополітики», — наголосив він, додавши, що такі зміни будуть логічними і з економічної точки зору. Адже після того, як почнуть повертати ПДВ, експортери змушені будуть автоматично підняти ціни на 15%.
За оцінками Володимира Клименка, нині із 33—34 мільйонів тонн, які можна експортувати згідно з меморандумом без загрози для продовольчої безпеки держави, за половину маркетингового року вже вивезено 22,7 мільйона тонн. Це майже на 15% більше, ніж торік. Тобто лишилося експортувати ще близько 10 мільйонів тонн. Із них 5 мільйонів уже купили трейдери, а 5 — ще обертаються на ринку. Тобто експорт іде пришвидшеними темпами. І це заслуга зокрема й профільного міністерства, яке «розуміє та досить оперативно розв’язує проблеми аграріїв». Саме завдяки діям міністерства, яке чує бізнес і спрощує йому життя, відбулося пришвидшення експорту й диверсифікація ринків збуту аграрної продукції, наголосив президент УЗА.
Серед останніх проблем, за розв’язання яких взялося Міністерство аграрної політики та продовольства, — оперативно вирішити питання видачі експортерам сертифіката «Євро-1» згідно з вимогами ЄС, а також збільшення експортних квот на українське зерно та продукти переробки.
«Раніше сертифікат «Євро-1» для експорту збіжжя в Європу видавала Торгово-промислова палата за гроші після надання купи документів. Тепер його видаватиме митниця безкоштовно, потрібно буде надати лише контракт і гарантійний лист від компанії, що збіжжя вироблене в Україні», — пояснив Володимир Клименко.
Проектний менеджер аграрної реформи Національної ради реформ Олег Проценко теж високо оцінив роботу аграрного відомства у 2015 році. Як відомо, Національна рада реформ щоквартально моніторила хід виконання завдань, поставлених перед міністерствами, ключовими політичними та урядовими документами (Угодою про асоціацію з ЄС, коаліційною угодою, Планом дій уряду на 2015 рік, Меморандумом з МФВ і Стратегією сталого розвитку-2020). «За підсумками 2015 року, із 18 реформ, які здійснював уряд, аграрна увійшла у топ-5 за успішністю виконання», — резюмував він. Серед основних досягнень, завдяки яким Міністерство аграрної політики посіло почесне п’яте місце у рейтингу успішності виконання реформ, — дерегуляція і спрощення роботи бізнесу, диверсифікація та розвиток нових ринків збуту, розвиток оперативних фінансових інструментів. Загалом відомство виконало 81% поставлених завдань. Серед того, на думку експерта, над чим міністерству ще варто попрацювати, — комунікація та земельна реформа.
Ми в Google+