Перегляд адміністративно-територіального устрою пов’язаний із децентралізацією — створенням об’єднаних територіальних громад. Цьому мав би посприяти законопроект №8051 «Про засади адміністративно-територіального устрою України», який, на жаль, Верховна Рада ще не ухвалила навіть у першому читанні.

Питання ускладнюється тим, що адміністративно-територіальну реформу влада планує завершити до кінця 2020 року. Адже саме в цьому році в Україні заплановано місцеві вибори. Вони мають проходити з новим законом у царині адміністративного устрою.

Однак зробити це можна буде лише після внесення змін до Конституції. Днями перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що проект закону про внесення змін до Основного Закону в частині децентралізації може ухвалити чинний склад парламенту. Лише після цього можна проводити адміністративно-територіальну реформу.

На чому вона ґрунтується і які позитивні зрушення це матиме для країни, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

На Україну чекає укрупнення районів, проте області в процесі реформи не чіпатимуть. Фото з сайту gdb.rferl.org

Як зазначає «УК» директор Інституту регіоналістики КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, голова ради Нацбанку України Богдан Данилишин, законопроект  пропонує встановити трирівневу систему адміністративно-територіального устрою: регіональний рівень (АР Крим і області), субрегіональний (райони) та базовий — громади, які утворюються на основі населених пунктів (сіл, селищ, міст): «Питання необхідності побудови нової моделі територіальної організації влади й адміністративно-територіального устрою актуальне, і його неодноразово порушували в політичному та експертному середовищі й раніше. Проте більшість таких спроб зупинялася на етапі концептуальних обґрунтувань або законопроектів. А проблеми, пов’язані з недосконалістю адміністративно-територіального устрою та управління територіями, не зменшувалися, а з роками наростали».

Як вважає пан Данилишин, особливо вони загострилися на найнижчому базовому рівні — в селах, селищах та малих містах, де місцеве самоврядування не спроможне активізувати економічну діяльність і забезпечити сприятливе середовище для людей. Тому, на переконання експерта, нинішнє реформування громад та адміністративно-територіального устрою загалом слід розглядати як дуже важливе завдання державного будівництва в Україні.

Провідний науковий співробітник ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»  Петро Жук упевнений, що утворення ОТГ змінює функції адміністративного району. «З повним охопленням території району мережею ОТГ з його функцій випадають майже всі управлінські питання місцевого самоврядування (переходять до громади). Тому доцільне укрупнення районів. Щодо областей, то нагальної потреби їх укрупнювати не вбачаємо», — зазначає «УК» науковець.

На його думку, квінтесенція вітчизняної реформи децентралізації має полягати в мобілізації всіх складових місцевого потенціалу територіального розвитку, що давало б позитивний ефект для регіонального й загальнодержавного розвитку.

Звісно, що певні інституційні підвалини для цього є. Зокрема, бюджетна самостійність ОТГ, нововведення у системі бюджетного вирівнювання й міжбюджетних відносин створюють стимули для економічного розвитку знизу, ефективнішого використання місцевих ресурсів.

Проте експерти впевнені, що, на жаль, нині державні органи влади завчасно не подбали про підготовку кадрів для органів місцевого самоврядування, які мають діяти в нових умовах.

Реформування тергромад, а також майбутні зміни в адміністративно-територіальному устрої України дають і  даватимуть надалі чимало переваг. Уже розпочалося активне реформування на місцевому рівні системи освіти  — створюють так звані опорні школи, де запроваджують нові стандарти освіти.

Нового обличчя набуває і система охорони здоров’я. Україна вже має непогану програму розвитку сільської медицини. Її основа —  госпітальні округи, які розглядають як базу для реформування районного рівня адміністративно-територіального устрою тощо. У багатьох громадах вже з’явилися пункти надання населенню адміністративних послуг — створюють відповідні центри за принципом «єдиного вікна».

Не слід забувати про процеси децентралізації у сфері управління автомобільними дорогами. В ОТГ та регіонах успішно реалізують програми енергоефективності в комунальному господарстві.

За умови передачі повноважень, коштів та відповідальності до органів місцевого самоврядування об’єктивно буде створено кращі умови і для соціально-культурного, і для  економічного розвитку. Почнеться конкуренція у сфері бізнесу, зокрема малого.

Чи дорого обійдуться нашій країні процеси укрупнення районів та завершення адміністративно-територіальної реформи? За оцінками екс-міністра у справах  адміністративної реформи Польщі Міхала Кулеші, нашому західному сусідові знадобилося на це чимало — 10 мільярдів доларів. Проте реформу проводили не заради самої реформи, а для прискореного розвитку регіонів та країни загалом. І результати не забарилися: Польща стала успішною економічно, політично, регіонально.  Тому Україні слід пройти цей надважливий етап у розвитку.