Схоже, в окупованому Криму наближається продовольча криза. Принаймні її ознаки вже помітні. І, за словами фахівців, якщо уряд так званої самопроголошеної республіки та Росія всерйоз не займуться продовольчою безпекою півострова, то біди не оминути.

Безпідставна істерія

Насамперед найгостріша проблема — фактично зневоднення автономії. На анексованому півострові, як відомо, не було укладено з Україною договорів на постачання дніпровської води. І новоспечені кримські керівники заявляли, що це зробили «з політичних міркувань».

Нинішні намагання першого заступника голови невизнаного уряду Криму Рустама Теміргалієва заспокоїти населення та фермерів тим, що вже знайдено великі запаси підземної прісної чи щось на кшталт будівництва заводу з опріснення морської води, — досить недолугі й такі, що їх складно втілити на практиці. Щоправда, влада півострова перекидає воду малих кримських річок до Північно-Кримського каналу, що додає трохи цілющої вологи. Проте ці артерії влітку майже пересихають. Майже суха нині й кримська ділянка славнозвісного каналу.

Тепер на півострові вже так «доміркувалися», що, за словами міністра аграрної політики та продовольства Криму Ніколая Полюшкіна, цього року рису не буде, бо цю культуру не сіяли. «Під великим питанням також урожай сої та кукурудзи», — додає він.

Це підтверджують і фахівці з материкової України. Проте вони заперечують ідеологічну складову цього питання — роздмухування кримською та російською владою істерії щодо «рисової катастрофи» і для самої України. Начебто остання без рису автономії просто-таки не виживе.

Як вважає керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник, загалом у Криму вирощують 14 тисяч гектарів рису з 24 тисяч, які обробляють по всій Україні. «Те, що ми втратили рис, який вирощували в Криму, недобре, та не критично. Його буде замінено без жодних проблем імпортом. Адже українські аграрії виробляють лише 20% рису, який споживається всередині країни. Тому ціни на нього в державі формуються з огляду на світові показники», — зазначає вона.

До речі, кримська влада планує широкомасштабне завезення рису із сусідньої Кубані, де цієї культури вирощують аж мільйон тонн (порівняно з півостровом, де виробляли лише 85—120 тисяч тонн). Проте не поспішають ритейлери з Краснодарського краю завозити цей продукт до Криму. Бо це не вигідно, адже в Росії загалом і на Кубані зокрема кілограм рису коштує на 4—5 гривень дорожче, ніж нині на півострові. Кримчани просто ще не звикли до таких високих цін російського «∂атунку». Так, станом на 5 травня у Краснодарі кілограм рису коштував 14 гривень, а в Керчі — 9—10. Набагато вигідніше рис завозити із Криму на Кубань.

Проте це стосується не лише рису, а й інших рослинних та тваринних продуктів. Нині великі мережі супермаркетів Росії не поспішають заходити на півострів з огляду на те, що їхні українські колеги активно згортають цей бізнес у Криму. Але деякі українські ритейлери європейського походження хочуть залишитися на півострові, передавши свої українські підрозділи під керівництво московських управлінців. Торгівців з РФ, як зазначають фахівці, лякає також невизначеність із банківським питанням. Зокрема, хоч м’ясо на півострові дуже подорожчало (до 100 гривень за кілограм), воно дешевше, ніж на території Росії. Звісно, що завозити дороге м’ясо та інші продукти ритейлерам РФ поки що немає сенсу.

Неприлаштовані порти

Без води на півострові, напевно, загине і врожай ріпаку та кукурудзи. Як вважає Марія Колесник, Крим навіть наполовину себе не забезпечує зерном — як продовольчим, так і фуражним. «За нормами ООН, Криму, щоб забезпечити себе зерновими, потрібно 1,2 мільйона тонн. І це лише для місцевого населення, не рахуючи туристів та військових. А торік тут зібрали лише 673 тисячі тонн усіх зернових», — підкреслила експерт.

При цьому аналітик відзначає дуже важливу деталь: завезення продовольства через кримські порти пов’язане із проблемами, адже їх орієнтовано на завантаження зерна, а не на розвантаження. Ось така специфіка. Щоб порти Криму змогли приймати зернові вантажі, потрібні масштабні інвестиції, яких, як вважають чимало експертів, навряд чи варто очікувати в 2014 році.

Щодо того, чи дуже позначиться на аграрному ринку України практична відсутність на її сільськогосподарській мапі Криму, експерти відповідають: ні. Адже Крим завжди у продовольчому плані був дотаційним регіоном. Більш того, втрата кримських рисових чеків надає великого поштовху до значного розширення посівних площ під цією культурою в Херсонській та Одеській областях. Приміром, кандидат сільгоспнаук Володимир Дудченко вважає, що на Херсонщині можна збільшити такі площі з нинішніх 12,5 тисячі гектарів до 18. Щоправда, це може статися лише через 2—3 роки за всіх сприятливих умов, пов’язаних із фінансуванням.