НАРЕШТІ

Видано українсько-російський збірник «Олександр Довженко.  Щоденникові записи. 1939—1956 рр.»

На цю подію давно чекали ті, хто прагне почути на повний голос сильне й вистраждане Довженкове слово. Це видання — перша повна публікація щоденникових записів визначного українського письменника, кінодраматурга й режисера за вказаний у назві період. Донедавна доступ до переважної частини щоденників Довженка у фондах російських архівів був обмежений.

Після смерті митця його вдова Юлія Солнцева безкоштовно передала щоденники в архів з єдиною умовою: щоб ці рукописи були на закритому зберіганні протягом 50 років. Цей термін закінчився у квітні 2010 року.

Видання має багато особливостей. Найголовніші полягають у тому, що вперше на сторінках нової книжки записи Олександра Петровича подають у тому порядку, в якому їх зберігали в архівних сховищах, і супроводжують кваліфікованими коментарями. Ще одна родзинка публікації — збережена двомовність Довженка.

Реалізація спільного українсько-російського видавничого проекту «Щоденники Олександра Довженка» — результат п’ятирічної спільної праці архівістів, істориків, мистецтвознавців двох держав.

«Я уважно прочитала цю книжку. Такою сумною й трагічною була доля Олександра Довженка, що стало трохи не по собі. Всьому нашому суспільству пропонуємо  ознайомитися з цим виданням, — сказала під час презентації голова Державної архівної служби України Ольга Гінзбург.

«Ця подія дуже важлива для культури України й Росії, — наголосив начальник управління Федерального архівного агентства Російської Федерації Андрій Юрасов. — Перша повнотекстова публікація щоденників Олександра Довженка — це пам’ятка епохи, в якій відображено передвоєнні роки, період окупації, повоєнний час, сталінщина і смерть диктатора, процеси, що відбувалися після неї. Олександр Петрович був свідком тих подій. Ту складну атмосферу він відобразив у своїх щоденниках. Так, його погляд суб’єктивний, але він залишив дивовижний матеріал про життя України, Росії, Радянського Союзу».

Андрій Юрасов зазначив ретельну текстологічну підготовку цього видання: «Було вкрай важливо зберегти особливості тексту Довженка, його своєрідну мову з діалектизмами й русизмами, розмовну лексику. Це окремий мовний світ».

«Мені було 19 років, коли я, ще не переглянувши фільмів Олександра Довженка, вперше прочитав його щоденник, — розповів голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач. — Записи митця дали мені духовні орієнтири в ті часи. Дуже важливо здійснити повне наукове видання всіх текстів Довженка», — підкреслив він.

У свою чергу Ольга Гінзбург зазначила, що співпраця українських та російських архівних служб триватиме. Тож незабаром  в Україні з’являться публікації не відомих досі документів, пов’язаних із гетьманом Павлом Скоропадським. Нові відкриття чекають на нас і до 200-річчя Тараса Шевченка.