Бюджет розвитку Львова спрямують не на розвиток, а на повернення боргів

Оксана ІЛЬНИЦЬКА
для «Урядового кур’єра»

Жити за вмістом гаманця, кажуть, — це справжнє мистецтво. Збалансувати прибутки й витрати складно не лише кожній родині (не про олігархів, звісно, мова), а й містам і селам.

Хоч як плануй, зводячи кінці з кінцями, а із стратегією ніяк не ладиться у громади міста: на речі серйозні коштів катастрофічно бракує. Після гострих дискусій на черговій сесії Львівської міської ради ухвалено бюджет розвитку Львова на 2014 рік, але документ оптимізму не додав. Реалізацію стратегічних планів, нарікають міські обранці, знову доведеться відкласти на невизначений період, бо на розвиток міста у кращому разі в кошторисі хіба що копійки вдасться нашкребти. Хоча цифра загалом не така вже й мізерна — 501 мільйон гривень.

Є борги

Депутатам одразу ж довелось затверджувати зміни до цього документа. Міський бюджет розвитку спрямують не на розвиток, а на виплату боргів. Наразі до переліку внесли об’єкти, роботи на яких було виконано торік, а профінансують їх нинішнього. І лише незначна частина фінансів перепаде об’єктам, роботи на яких мають розпочатися в 2014-му.

Зокрема, бюджет розвитку передбачає видатки на освіту — 34,4 мільйона гривень, охорону здоров’я — 10,8, потреби закладів культури — 4,3, потреби молоді й спорту — 5, шляхове господарство — 17,4, на оновлення рухомого складу електротранспорту з міської скарбниці вдасться викроїти 15,9 мільйона (придбання трамвая, який від минулого року курсує вулицями Львова, — 11,8 мільйона, решта — на тролейбус та електробус).

Щодо зобов’язань, які має Львів, то місто, як повідомили у мерії, досі не розрахувалося за облігацій серії «С», які використали на будівництво стадіону «Арена-Львів» (90 мільйонів гривень). Ще один серйозний платіж — 78 мільйонів гривень — за позику Світового банку, яку взяли 2002 року на потреби Львівводоканалу. Необхідно також сплатити податок на додану вартість (45 мільйонів гривень) за позикою ЄБРР для реконструкції дорожнього покриття та інфраструктури вздовж двох найбільш завантажених трамвайних маршрутів №2 та №6. З-поміж видатків — фінансування робіт з міської скарбниці на реалізацію чи не єдиного у місті стратегічно важливого проекту будівництва трамвая на Сихів: 5 мільйонів євро — договірні зобов’язання Львова та пайова участь у проекті, загальна кошторисна вартість якого становить, окрім позики, 6 мільйонів євро від банку та паралельний грант у розмірі 5 мільйонів євро від німецького уряду.

Як наголосив голова бюджетної комісії Львівської міської ради Яромир Самагальский, попри те, що основні кошти бюджету розвитку-2014 підуть на повернення боргів та гарантування зобов’язань, які має Львів, усе ж таки передбачені фінансові ресурси на виконання певних «точкових» робіт. Це передовсім ремонт санвузлів у 15 школах, збільшення кількості груп у семи садочках, ремонти доріг тощо.

Налаштовані на співпрацю

Щодо співпраці з ЄБРР, то останній незабаром планує відкрити свій офіс у Львові. Один із найпотужніших міжнародних фінансово-кредитних інститутів, який надає допомогу країнам для проведення ринкових реформ, Львів місцем розташування другого в Україні (перший — у Києві) офіса обрав не випадково. Адже ЄБРР за останні десятиріччя вклав чимало коштів у розвиток інфраструктури древнього міста, чимало проектів перебуває на стадії реалізації.

Фінансова інституція, за словами прес-секретаря ЄБРР Антона Усова, орієнтуватиметься насамперед на надання допомоги малому та середньому бізнесу. Розширення фінансування таких підприємств дасть змогу посилити підтримку цього найважливішого сегмента економіки України. Цьогоріч банк планує збільшити в Україні фінансування проектів на 200 мільйонів євро (із 550 до 750 мільйонів). Загалом інвестиційний портфель банку в Україні становить 4,7 мільярда євро. Водночас майбутній офіс співпрацюватиме не лише з бізнес-структурами Львова, а й області та Західної України загалом.

— Банк є найбільшим партнером Львова, і серед усіх міст України саме тут реалізується найбільше проектів ЄБРР, — повідомив міський голова Львова Андрій Садовий. — Тому дуже важливо продовжувати співпрацю. Нині можемо залучати до роботи хороших спеціалістів, проводити тендери відповідно до міжнародного законодавства. Позитивно й те, що виконання та прийом робіт контролюють і західні експерти.

Чи буде зокрема реалізовано на околиці Старого Самбора проект будівництва вітроелектростанції, залежить від багатьох факторів й від того, чи погодиться ЄБРР фінансувати цей проект. Уже зроблено передпроектний екологічний та соціальний аналіз. Вітчизняні бізнесмени чекають на рішення фінансової установи.