На Тернопіллі разом із шанувальниками водного спорту у сплав річкою Дністер вирушили особи з інвалідністю. Голова Тернопільської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Союз осіб з інвалідністю України» Михайло Костів каже, що в суспільстві вкоренилася думка, нібито люди з обмеженими можливостями інертні. Саме тому представники цієї громадської організації взялися довести, що, попри особливі потреби, члени їхньої організації цікавляться рідним краєм, потребують нових вражень і здатні на активний відпочинок. На пропозицію управління туризму облдержадміністрації сплавитися Дністром склали гурт з восьми осіб, які мають вади і групи інвалідності. Двоє з них пересуваються за допомогою інвалідних візків. Приїхала й мати з 14-річною дитиною. Охочих побувати в Дністровському каньйоні, повеслувати на маломірних плавзасобах, за словами Михайла Костіва, було більше, проте гору взяли певні перестороги.
Ще перед сплавом запитав у Михайла Костіва, чи немає побоювань за успішне проведення сплаву. Відповів, що впевнений у власних силах, відповідальності, професійності, щирості та доброзичливості всіх, хто організував такий захід. А після завершення сплаву усі учасники походу впевнилися, що люди з інвалідністю здатні займатися активним відпочинком. Вони пропливли дністровськими водами разом з іншими учасниками понад десять кілометрів — від села Устечко до Іване-Золоте Заліщицького району.
«Кожен з нас переконався, що подорожувати річкою Дністер безпечно для всіх», — стверджує Михайло Костів. Не приховувала задоволення від водної мандрівки й Альона Мойсюк. Дівчина через хворобу змушена пересуватися на інвалідному візку. Запросини на сплав для Альони, як сама каже, стали сюрпризом, ба більше — здійсненням давньої мрії. Крім незабутніх вражень, позитивних емоцій, Альона й усі особи з інвалідністю додому повезли сувеніри, які їм вручив начальник управління туризму облдержадміністрації Ростислав Яцків.
Організатори сплаву Борис Гора та Володимир Горон уперше готували до водного походу осіб на інвалідних візках. Щоправда, Володимир уже практикував подібний захід, але з незрячими людьми і тими, хто погано бачить, долучався й до велопробігу на тандемах «Бачу. Можу. Допоможу» за участю також незрячих і зрячих.
Ми в Google+