Уже незабаром українські дошкільнята, школярі й студенти навчатимуться за новими правилами. Учора в Будинку уряду відбувся брифінг першого заступника міністра освіти Інни Совсун, яка розповіла про новації в галузі, прописані в новому законопроекті «Про освіту».

«Найважливішою зміною стане перехід до 12-річної школи, — повідомляє Інна Романівна. — Повна загальна освіта складатиметься з трьох рівнів: 5 років початкової школи, 4 роки базової та 3 — профільної. Середня освіта буде академічного або професійного спрямування. Якщо школяр навчається за академічним спрямуванням, може отримати певний профіль (за гуманітарними спеціальностями, природничими, технічними). Якщо обирає професійне спрямування, то крім здобуття повної загальної середньої освіти, отримає ще й робітничу кваліфікацію. Це не означає, що для нього закрито шлях до університету».

Навчальні програми 12-річної школи почнуть діяти із 2017 року, тобто перші випускники почують останній дзвоник аж 2029-го. Впродовж 12 років діти навчаються в багатьох європейських країнах. Проте в МОН не просто повертаються до європейського досвіду. Посадовці запевняють: закінчивши школу у 18 років, випускник більш свідомо  обиратиме майбутню професію. «Викладаючи в університеті, бачу по студентах, які часто на 2—3 курсі раптом розуміють, що вступили не туди, — додає Інна Совсун. — Більшість із них  боїться щось змінювати, тож далі навчаються професії, яка їм не цікава. Тому профільна школа дає змогу зрозуміти, твоє це чи ні».

Важливим залишається питання фінансування шкіл у сільській місцевості, адже там у деяких закладах навчається всього по кілька учнів. «Проблема малокомплектних шкіл комплексна, і не лише для України, — пояснює Інна Совсун. — У районному центрі, де у школі 300 учнів, собівартість навчання становить 7—8 тисяч гривень на одного учня, а в малокомплектній, де 10, вона  сягає 30–40 тисяч.  Ці школи не тільки дорогі для бюджету, а й  не надають якісної освіти». Тож Міносвіти вирішило запозичити досвід  Польщі: якщо в селі  хочуть зберегти таку школу, держава дає кошти на зарплату вчителя, а утримує заклад місцева громада.

Реформа торкнеться й вищої школи. Тільки після запровадження 12-річки можна буде говорити про скорочення програм підготовки у вищій освіті. Приміром, у Великобританії бакалаврат триває 3 роки, а магістратура — всього рік. Проте не для всіх спеціальностей. Скажімо, на лікаря доведеться вчитися не менш як 6 років, незалежно від того, скільки триватиме навчання у школі.

Щоб вийти на іншу модель фінансування, замість терміна «фінансування держзамовлення» в законопроекті зміниться на «державне фінансування вищої та професійної освіти». Це дуже важливо, оскільки нинішня модель держзамовлення вкрай неефективна.

Стипендії фінансуватимуться з окремого фонду. Зникнуть пластикові дипломи, які викликають щирий подив за кордоном. Адже друк цих дипломів був вигідний лише одній компанії. Тепер університети самостійно друкуватимуть документи, визначатимуть їх дизайн, колір.  Для реєстрації дипломів створять єдину електронну  базу для всіх вишів. І тоді працедавець зможе ввести  номер документа і перевірить його справжність.