Ще сотню років тому біля центрального входу в парк у місті Тальному, що на Черкащині, щосуботи грав оркестр. Місцеві жителі приходили сюди, щоб повальсувати під класичні мелодії біля мисливського замку графа Наришкіна-Шувалова. Нині від колишньої величі палацу лишилися тільки спогади.

Мисливський замок у Тальному, як свідчать історичні джерела, закладено ще в 1893 році. Розкішний двоповерховий палац у стилі популярних на той час мисливських замків епохи Відродження, який збудував голландський архітектор, височів посеред спеціально висадженого англійського парку. Головний фасад будівлі прикрашав графський герб.

Замок має три башти з розкішним балконом. Його прикрашає оригінальна ліпнина. Внутрішнє планування також заслуговує на окрему увагу: тут є велика зала, анфілада житлових приміщень у північній частині. У різні часи замком володіли родини графів Потоцького, Наришкіна, Шувалова.

За радянських часів у мисливському замку були розміщені і школа, і будівельна організація, й музей хліборобства. Цікаво, що музей хліборобства тут влаштували у зв’язку з тим, що на території Тального знайдено багато залишків трипільської культури.

Нині замок є частиною Тальнівського парку — пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. І хоча перебуває він, як офіційно твердять, на реставрації, руйнується просто на очах: у бенкетних залах розбиті вікна, тече дах. Без фінансових вливань на ремонт, вважають фахівці, будівля може не пережити наступне десятиліття. На реконструкцію палацу потрібно щонайменше 50 мільйонів гривень. А таких грошей у місцевому бюджеті, зрозуміло, немає.

Обласна влада кілька разів намагалася капітально відремонтувати палац, але до ладу його так і не довели. Лише недавно міська громада взяла його на власний баланс. Тальнівська громада — це райцентр і шість навколишніх сіл. Як пояснив голова ОТГ Олексій Юрченко, аби відремонтувати пам’ятку, потрібно віддати близько половини бюджету громади. А такої можливості вона не має. Чиновники сподіваються знайти інвестора, який допоміг би відновити пам’ятку архітектури, щоб зробити садибу туристичною принадою міста.

Охоронець Костянтин Кутвіцький за три роки, протягом яких вартує напівзруйнований мисливський палац, став краєзнавцем-дослідником. Він розповів кореспондентові «УК», що колись у палаці була підлога з підігрівом і працювала система вентиляції. А під самим замком є глибокі підземні тунелі. Чоловікові щиро шкода цієї красивої благородної будівлі, яка поступово занепадає і гине, незважаючи на обіцянки влади зберегти її для нащадків.

Нині влада чомусь мовчить. Може, чекає, що палац зовсім розсиплеться? Чи не доречно тут згадати старе прислів’я «Казав пан, кожух дам, та слово його тепле»?

Палац уже більше не може чекати реставраторів-ремонтників. Фото з сайту stezhkamu.com