ПРОФЕСІЯ. Наряд після чергування йшов до місця збору. Раптом на свіжому сніжку впоперек дороги — величезна кількість слідів, котрі ведуть з одного поля на інше. Зрозуміло, що так могли пройти лише незаконні мігранти. Тож прикордонники, озброєні лише спеціальними засобами — гумовими кийками, браслетами, балончиками зі сльозогінним газом, радіостанцією та власною фізичною підготовкою бігли слідами майже 5 кілометрів. І вже на краю села Гірськ Щорського району у приміщенні молочнотоварної ферми під навісами для сіна знайшли 56 чоловік, яких утрьох оточили і заарештували. Цю історію розповів начальник прес-служби Чернігівського прикордонного загону підполковник Олександр Дудко.

На його пам’яті багато різних пригод, з яких складаються будні прикордонників, — і як знімали з потяга чоловіка, котрий вчепився за останній вагон і таким чином намірився доїхати до Білорусі, як під час весняного водопілля у 2007 році добиралися до місця затримання незаконних мігрантів, стоячи на підводі, котра рухалася під водою, а в коня було видно лише голову та частину крупа, як на міжнародному пункті пропуску «Нові Яриловичі» намагалася прорватися крізь кордон жінка за кермом автівки, як у ящику для сміття потяга Київ—Мінськ хтось із пасажирів намагався незаконно провезти 180 тисяч доларів…

— Щороку особи, які займаються протиправною діяльністю на держкордоні, змінюють свою тактику дій та їх характер. Але прикордонники ідуть на крок попереду! — запевнив начальник відділу прикордонної служби першої категорії типу Б «Добрянка» Ігор Говорущак. — Ми забезпечені новітніми технічними засобами, в тому числі і на спостережних вежах, де несуть службу прикордонні наряди зі спеціальними засобами посилення — оптичними приладами, тепловізійними комплексами.

 У разі надзвичайної ситуації за три хвилини виїжджає група спецреагування, яка чергує цілодобово. А ще важливим є тісний взаємозв’язок з місцевим населенням. Уже в нинішньому році при допомозі жителів навколишніх сіл було затримано трьох порушників державного кордону. Про рівень професійності та доблесті добрянських прикордонників свідчить факт, що за підсумками роботи минулого року вони посіли друге місце серед відділів першої категорії Північного регіонального управління.

Та у  прикордонних буднях, крім служби, є місце для захоплень, вподобань, дружнього спілкування. Приміром, вояки із задоволенням проводять вільний час на футбольному полі, котре розташоване в селищі Добрянка. Посадили на території відділу молодий яблуневий сад, доглядають теплицю, у якій зріють «вітаміни до столу». А улюбленим жартом є демонстрація гостям місцевої Дошки пошани з двома однаковими портретами в центрі, а на закономірне здивування — уточнення: портрети, мовляв, не однакові, а схожі. Виявляється, то світлини двох сестер-близнючок — Ірини та Марини Князевих. Обидві — інспектори прикордонної служби третьої категорії, закінчили Київський національний університет внутрішніх справ і мають звання старшини. Коли матеріал був готовий до друку, стало відомо, що обом сестрам присвоєно військове звання «прапорщик».

Є у лавах прикордонників і подружні пари, і династії, і студенти вишів, і контрактниці у декретних відпустках, адже нарівні з чоловіками служить майже 30% жінок. Їх за стійкість і професіоналізм жартома називають «універсальними солдатами». Адже присутність слабкої статі не робить вартових спокою уразливішими. Скоріше додає сформованому у свідомості співгромадян мужньому образу прикордонника сучаснішого вигляду. Тому що нині він не просто  закостенілий вояк, а інтелектуал і фахівець високого професійного рівня, здатний працювати з технічним оснащенням, яке весь час удосконалюється, бути психологом, котрий збагне з поведінки людини, що вона дає неправдиві свідчення, мати фотографічну пам’ять, аби бути експертом з достовірності паспортів різних країн світу…

Підвищенню професіоналізму сприяє ще й те, що нині відбір у прикордонники дуже жорсткий: на одне місце, яке може в перспективі звільнитися, чекає ціла когорта ретельно відібраних і навчених молодих людей, котрі бажають заступити на службу.

«Так і має бути, адже прикордонник — обличчя нашої держави», — підкреслив Ігор Говорущак.

ПРЯМА МОВА

Олександр ПТИЦЯ,
начальник Чернігівського прикордонного загону:

— Найбільш визначною торік, на мій погляд, подією для прикордонного загону стало встановлення першого прикордонного знака на українсько-російській ділянці державного кордону. Це не тільки велика подія для нашого загону, а не помилюсь, якщо скажу, що і для всієї держави. Це велика честь для всього персоналу загону, яка вимагає від нас ще більш ретельного виконання поставлених державою завдань із забезпечення недоторканності державного кордону.