ПЕРШІ ПІДСУМКИ

Система безоплатної правової допомоги через неналежне фінансування — під загрозою припинення діяльності

За два місяці роботи системи безоплатної правової допомоги більш як 10 тисяч осіб скористалися послугами її адвокатів. За цей час окреслилися і напрями, які вимагають удосконалення. Так, директор координаційного центру з надання безоплатної допомоги, що діє при Мін’юсті, Андрій Вишневський, відповідаючи на запитання «Урядового кур’єра», зауважив: найперше, що його турбує, — те, що є випадки відмов громадян від гарантованого державою захисника. Відмовились майже 8% затриманих за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

— Безумовно, ми не можемо нав’язувати особі адвоката, але чи відмова від нього доцільна і відповідає інтересам людини? Переконаний: у жодному разі, — зазначає він. — Таке ставлення до адвокатів сформувалось у суспільстві не в останню чергу через ганебну практику зв’язків між деякими правоохоронцями й «кишеньковими» адвокатами. Нині захисників залучають до надання безоплатної вторинної правової допомоги незалежні центри, а не правоохоронні органи напряму, що істотно знижує такий ризик. Також не можна не зважати випадки, коли слідчі схиляють затриманого відмовитись від наданого державного захисника.

За словами Андрія Вишневського, зафіксовано окремі відмови чергових адвокатів виконати доручення центрів щодо захисту затриманих осіб. За ці два місяці зафіксовано майже 659 таких випадків, а це 12% загальної кількості відповідних звернень центрів. Андрій Вишневський констатує, що, попри однакові правові рамки, система функціонує по-різному в різних регіонах: від майже зразкової приміром на Дніпропетровщині до доволі проблемної на Вінниччині. Тож і результати різні.

Також його непокоїть питання повноти інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема про випадки затримання осіб. У відповідь на лист Мін’юсту МВС уже проводило службові перевірки за фактами неналежного інформування центрів у деяких регіонах. Тож нині в підрозділах МВС у регіонах  мають взяти курс на «повторення матеріалу». Також, зауважує Андрій Вишневський, за результатами порівняння статистичних даних у лютому в розрізі регіонів зафіксовано нижчий удвічі за середній по країні відсоток інформування про випадки затримання за підозрою у скоєнні кримінального злочину, зокрема на Донеччині, Рівненщині, Кіровоградщині та Сумщині.

Є ще одне, на що варто звернути увагу.

— Система безоплатної правової допомоги вимагає належного фінансування. І воно передбачене у Законі «Про Державний бюджет України на 2013 рік». Та нині фінансування становило лише 21,16% фактичної потреби. Тож уже після першого кварталу надання безоплатної вторинної правової допомоги може бути обмежено, а то й зупинено, — непокоїться Андрій Вишневський. — Мін’юст звернувся до Мінфіну із пропозицією щодо збільшення видатків за бюджетними програмами, які передбачають формування та функціонування системи надання безоплатної правової допомоги відповідно до доручення Президента України.

До речі. 13 лютого на засіданні уряду схвалено Державну цільову програму формування системи безоплатної правової допомоги в Україні на 2013—2017 роки. Вона передбачає вдосконалення нормативно-правової бази у сфері безоплатної правової допомоги; проведення масштабної інформаційно-роз’яснювальної кампанії серед населення, адвокатів, правоохоронців, державних установ та організацій, інститутів громадянського суспільства; створення комплексної інформаційно-аналітичної системи забезпечення надання безоплатної правової допомоги, що дасть змогу об’єднати центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги в єдину мережу задля оперативного обміну інформацією; розширення інституціональної складової системи безоплатної правової допомоги (розбудова мережі центрів для забезпечення безпосереднього доступу громадян до місць надання правових послуг); запровадження механізмів безперервного навчання, професійної підготовки та підвищення кваліфікації адвокатів і персоналу центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.