Після ухвали в першому читанні законопроекту про вищу освіту однією з правок, на якій наполягала освітянська спільнота, перед внесенням документа на друге читання було зменшення навантаження на викладачів. «Йдеться про повернення норми викладацького навантаження обсягом 600 годин. За чинним законодавством, передбачено навантаження на науково-педагогічних працівників обсягом 900 годин, що, поза сумнівом, украй велике, а також найважливіше з адміністративних перепон для підвищення якості навчання. Якщо ми говоримо про європейський досвід, то там викладачі мають 200—300 годин навантаження», — повідомила під час прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. Навантаження в 900 годин спричиняє те, що свій курс викладачі читають без повної віддачі, оскільки не можуть приділяти потрібну кількість часу для підготовки. За словами заступника міністра, «зменшення до 600 годин не приведуть нас автоматично до європейських стандартів, але це рух у тому напрямі».

Зменшення навантаження не спричинить урізання зарплати, заспокоїла вона. Оскільки викладацька зарплатня розрахована на ставку, то з внесенням змін, щоб отримати таку ж ставку, треба буде начитати не 900, а 600 годин. «Тобто йдеться про те, що година роботи цінуватиметься більше, адже на ту саму ставку потрібно буде прочитати меншу кількість годин. Викладачі ж отримають більше часу, який вони зможуть використати для того, щоб додатково взяти курси або підвищувати кваліфікацію, чи займатися наукою», — пояснила Інна Совсун.

Паралельно йдеться й про зміни, які стосуються зменшення навантаження на студентів. «Нині в навчальних планах вишів стоять по 10—15 дисциплін, що навіть і близько не корелюється з європейськими стандартами, котрі передбачають 4—5 дисциплін на семестр. Ми робимо вигляд, що даємо їм більше, а насправді вони не можуть сфокусуватися на тому, що справді потрібно. Я вже мовчу про такі предмети, як «Безпека життєдіяльності» чи «Охорона праці». Особливо для філософів — цікаво, в яких галузях їх потрібно охороняти?» — зіронізувала заступник міністра.

Одне з ключових нововведень нового документа (його, до речі, минулої п’ятниці рекомендував профільний комітет Верховної Ради до другого читання) — створення Національного агентства якості вищої освіти, яке перебере на себе чимало функцій профільного міністерства, зокрема ліцензування та акредитацію вишів. До Нацагентства входитимуть представники вишів, асоціацій працедавців, студентів. «Це буде інший формат управлінського органу порівняно з чинним міністерством», — повідомила Інна Совсун.

Водночас студенти матимуть більше прав щодо вибору спеціальностей: затверджується мінімальний обсяг (25%) курсів, який вони зможуть собі обирати. Крім того, нарешті на рівні закону буде зафіксовано ЗНО. Щодо норми про підвищення стипендії до рівня прожиткового мінімуму, яка також зафіксована в новому документі, то її впровадять із певним відтермінуванням через економічну ситуацію.

«Зі спілкування з викладачами, студентами, ректорами ми бачимо, що є великий запит освітянської спільноти на те, щоб цей законопроект ухвалили», — сказала Інна Совсун. У Міносвіти сподіваються, що депутати проголосують законопроект у другому читанні на початку червня.