Кожен банк може розраховувати на Нацбанк як на кредитора в останній інстанції. Однак він має бути платоспроможним, тобто у разі проблем з ліквідністю мати достатній капітал і затверджену програму докапіталізації, а також якісну заставу. Тільки такі банки можуть звертатися по рефінансування до Нацбанку. Про це повідомила глава Національного банку України Валерія Гонтарева на прес-конференції.

За її словами, «Дельта Банк» (Київ) як один з восьми системних банків може претендувати на підтримку держави. Нині його найбільший акціонер  продає непрофільні активи. Системно важливими, крім «Дельта Банку», Нацбанк визнав ще сім банків: державні Ощадбанк і Укрексімбанк, а також ПриватБанк, Укрсоцбанк, «Райффайзен Банк Аваль», Промінвестбанк і «Дочірній банк Сбербанку Росії». Ці банки визначено постановою регулятора від 25 грудня №863, яка набирає чинності з 1 січня 2015 року.  Зарахування банків до системно важливих не зумовлює обов’язкове прийняття рішення про участь держави в їхньому капіталі (передбачаються додаткові вимоги до нього). Таке рішення приймає експертно-аналітична рада з питань участі держави у статутному капіталі банків при Міністерстві фінансів України.

«Ми півроку витратили на те, щоб розсекретити банківську таємницю — рефінансування. Там, де йдеться  про державні гроші, не має бути банківської таємниці. Всі мають знати, кому, скільки коштів і на яких умовах надано. Тому Нацбанк розробив законо?проект про вилучення інформації про рефінансування, отримане банками, з переліку банківської таємниці», — каже Валерія Гонтарева. 

Вона зауважила, що за всю історію незалежності України станом на 30 грудня 2014 року портфель рефінансування, виданого Нацбанком банківській системі, становить 110 мільярдів гривень, або 7% ВВП. З них з початку року до 30 грудня видано 33,8 мільярда. Тобто багато цих кредитів видано протягом 2008 — 2013 років. На жаль, великої частини з них так і не було погашено.

ДО РЕЧІ

 Нацбанк із 9 березня 2015 року введе в обіг банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року з удосконаленою системою захисту. Та громадянам не доведеться обмінювати банкноти попередніх зразків, адже вони перебуватимуть в обігу на рівні з новими.

Оновлення 100-гривневої банкноти — результат тривалого проекту регулятора з оновлення попереднього ряду банкнот національної валюти зразка 2003—2007 років. Нацбанк обрав для оновлення дизайну банкноти номіналом 100 гривень, керуючись ступенем їхньої зношеності, а не рівнем підробки (він перебуває на рівні 2013 року, тобто три й чотири десятих підроблених банкнот на мільйон банкнот справжніх, які перебувають в обігу).