Завжди хочеться вірити у щасливий кінець, а в нашій ситуації — просто в компроміс, у здатність людей порозумітися. Ситуація, що склалася і триває не один рік щодо органного залу в Дніпрі, нарешті потребує свого врегулювання.
Цю церкву на околиці міста збудували для працівників брянського металургійного підприємства, яке згодом стало заводом імені Петровського. Нині культова споруда належить парафії Свято-Миколаївського храму Дніпропетровської єпархії Української православної церкви. Багато років у цьому приміщенні працює органний зал — комунальне підприємство «Дніпропетровський будинок органної та камерної музики» Дніпропетровської обласної ради з чудовим інструментом, який належить територіальній громаді міста. Зрозуміло, що рано чи пізно дитя у трьох няньок залишилося у сумному безгосподарному стані.
Унікальний культовий інструмент уже 35 років у стінах унікальної культової споруди заворожує дніпрян і гостей обласного центру неповторним звучанням. Тут виступають провідні музиканти-органісти. До речі, саме на цьому інструменті вперше виконали Гімн України. Наприкінці вересня цього року тут розпочато 33-й концертний сезон, який готує багато сюрпризів для любителів музики. У роботі проєкт «Феномен Моцарта. Міфи та факти», на репетиціях якого я побувала і була вражена емоційністю і гарним звучанням геніальної музики.
Однак майбутнє концертної діяльності органного залу — у підвішеному стані. Кілька років тому релігійна громада Свято-Миколаївської церкви звернулася до обласного господарського суду з позовною заявою про визнання власності на будівлю. Відповідачем була Дніпропетровська обласна рада. До судового розгляду долучено третіх осіб: комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» (м. Дніпро), комунальне підприємство «Дніпропетровський будинок органної та камерної музики Дніпропетровської обласної ради» (м. Дніпро), Дніпропетровська обласна державна адміністрація (м. Дніпро).
За участю прокурора Дніпропетровської області справу розглянули з цілком об’єктивним висновком: доки не знайдено нове приміщення для Будинку органної та камерної музики, слід пролонгувати угоду про співіснування культової установи і концертного залу. А позивачеві і слухачам суд приписав забезпечити вільний доступ до органа і споруд, необхідних для діяльності підприємства.
Однак відтоді нічого не змінилося, крім трьох директорів Будинку органної та камерної музики. Не переглядали й терміну чинності угоди, який вичерпується 26.08.2020 року. Нинішній директор залу Антон Чернета очолив це комунальне підприємство у грудні 2017-го і тепер із занепокоєнням зазирає у 2020 рік, коли закінчиться чинність угоди, усвідомлюючи власні ризики й відповідальність за свою місію.
Вирішення питання «хто в домі господар?» можливе тільки за умови вивезення інструмента в нове приміщення, пристосоване для концертної діяльності. Принаймні потрібна пролонгація угоди, ухвалення рішення про переміщення органа ближче до центру міста, щоб на концерти зручніше було добиратися. Та й церква виграла б від цього, адже споруда потребує капітального ремонту. А починати треба із пошуку притулку для унікального інструмента.
Не зайвим буде зазначити, що клавішно-духовий інструмент перебуває в агресивній промисловій зоні й дихає не дуже чистим повітрям. Однак сюди, на околицю міста, шанувальники класики поспішають звідусіль, щоб відчути щастя від звуків органа.
Наталія АБРОСИМОВА
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+