Через постійні обстріли з боку бойовиків «ЛНР» голова Луганської облдержадміністрації Геннадій Москаль призупинив навчання в 12 загальноосвітніх навчальних закладах населених пунктів, що розташовані вздовж лінії вогню. Відвідувати школи в цих населених пунктах небезпечно для життя.

«Наприклад, обстріляли Трьохізбенку. Школа тут розрахована на 1100 дітей. Але в селі нині 27 школярів. Ми запропонували батькам, щоб діти з учителями переїхали, і вже є домовленість з Державним управлінням справами Адміністрації Президента, яке надає свої санаторії та профілакторії для навчання цих дітей. Але на переїзд погодились батьки тільки кількох школярів», — розповідає Геннадій Москаль.

За його словами, профілакторії, про які йдеться, розташовані в Одеській та Миколаївській областях. Перша група — 68 учнів із 12 прифронтових сіл вирушила до дитячого санаторію  «Люстдорф» в Одесі 20 жовтня. На Луганщині щиро сподіваються, що ті діти почнуть телефонувати батькам та однокласникам, адже там є всі умови для навчання  та дозвілля. Наступні групи відправляти буде легше.

«Але не знаю як діяти, коли один директор мені заявляє: «Ми будемо з батьками говорити за однієї умови: якщо ці школи не на території Західної України». Та це маразм! Якщо це каже директор школи, то що ж говорять батьки учнів? — скаржиться Геннадій Москаль. — На жаль, не думаю, що ці дурниці так скоро вивітряться з голів. Десять років царювання Партії регіонів дали результати, і викоренити їх дуже важко. Ми думали, війна чогось навчить. Багатьох не навчила абсолютно нічого».

Тож на сьогодні без навчання залишилося понад сім сотень учнів. Деякі села розділені: на одній половині стоять наші військові, на другій — терористи. Часом, коли починаються обстріли, батьки дітей забирають, один день вагаються, на другий — знову приводять до школи. А там працювати майже нікому: багато вчителів через бойові дії виїхали. То що робити?

 Очільник облдержадміністрації вважає, що виходом із ситуації могла б стати організація навчання вдома. І влада краю запрошує волонтерів налагодити таку роботу.

«Чому всі вважають, що волонтери тільки мають привозити сало? Тобто якісь матеріальні речі — продукти харчування, одяг, сигарети. Ми просили, хай би волонтери ходили по домівках, збирали у когось вдома по п’ять, по десять дітей, тих, хто боїться потрапити під обстріл у школі. Тим більше, що учнів там залишилося дуже мало. А навчати  дітей треба», — наголошує Геннадій Москаль.

Чи знайде така пропозиція відгук у тих, хто присягався нести світло знань, — покаже найближчий час.