В «УК» 8 липня цього року було опубліковано мою статтю про нові кліматичні норми, визначені кліматологами Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського для періоду із січня по червень. Минуло три місяці, і є змога оприлюднити нові кліматичні норми ще для трьох місяців: липня, серпня і вересня.

Як видно з таблиці, лідерами потепління залишається північ України, яку представляють Чернігів і Київ: +1,6°С за 30 років. Найнижчі темпи потепління в Ужгороді — 1 градус за кліматичний період. Отже, у Центральній Європі темпи потепління повільніші, ніж на більшій частині України. За опадами картина залишається строкатою, однак на більшій частині України їх кількість за перші дев’ять місяців року зменшується, а це поряд з підвищенням температури повітря призводить до дефіциту вологи, який у 2020 році спостерігався у всій Україні.

У попередній публікації запропоновано відновити самостійність гідрометслужби у статусі державної служби з питань гідрометеорології, моніторингу природного середовища (Держгідрометмоніторинг).

На жаль, уряд в цьому напрямі не зробив жодних кроків. Можливо, ця затримка з реалізацією згаданої пропозиції доречна, бо в мене після нещодавнього відвідування Рівненської АЕС виникла ідея створити у складі відродженої гідрометслужби сейсмічний напрям роботи. В Україні нині нема єдиної структури, яка відстежує землетруси. МАГАТЕ зобов’язує АЕС України оснастити сейсмографами, перший з яких встановлено в Вараші — місті енергетиків Рівненської АЕС. Дані з нього передають до підрозділу, який існує у складі Міноборони України.

У НАН України є Інститут геофізики імені С.І. Субботіна, який опікується кількома сейсмічними станціями в Карпатах (раніше і в Криму). Однак вони оснащені старим обладнанням, яке очевидно поступається сучасному з Великої Британії, встановленому на Рівненській АЕС.

У Японії, Китаї, Індонезії сейсмічні підрозділи входять до складу гідрометеорологічних служб. Безумовно, загроза від природних землетрусів у цих країнах набагато вища, ніж в Україні.

Однак видобуток з надр України нафти, газу, вугілля, різноманітних руд з часом призведе до виникнення землетрусів техногенного походження, тож пора готуватися до майбутніх загроз і створювати відповідну структуру в Держгідрометмоніторингу. Наукове забезпечення її діяльності доцільно залишити за інститутом геофізики імені С.І. Субботіна, а додаткові сейсмографи встановити на всіх АЕС України, що вимагає МАГАТЕ, і на наявній мережі гідрометстанцій. Інформація з розширеної мережі спостережень має оперативно надходити до відповідного центру збору і обробки сейсмічної інформації.

Тож створення Держгідрометмоніторингу України — нагальна потреба, адже він не тільки підніме рівень моніторингу забруднення природного середовища у країні, а й створить сучасну сейсмічну службу світового рівня.

Олександр КОСОВЕЦЬ,
член вченої ради
Українського географічного товариства,
для «Урядового кур’єра»