Важко давався позачерговій сесії Верховної Ради розгляд закону «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідувань та покарань осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань». У перший день депутатам виявилося не до снаги осилити його пункти, тож це надважливе питання вони залишили в якості домашнього завдання, перенісши на друге пленарне засідання. 

З атмосфери в залі одразу відчувалося, що навіть тривалі попередні перемовини лідерів фракцій так і не відкрили шлях до ранкового консенсусу. Першим слово взяв старійшина вітчизняної політики Леонід Кравчук, закликавши владу і опозицію «слухати не того, хто говорить, а що саме говорить». Він відверто назвав ситуацію в країні драматичною, двовладдям, повстанням і спробою повалення влади. Щоправда, трохи заспокоїв присутніх: мовляв, нічого надзвичайного не відбувається, просто речі треба називати своїми іменами.

Слід розвести сторони протистояння, окреслити та оприлюднити чіткий зрозумілий людям план конкретних дій. Одним із пунктів якого є конституційна реформа, втілити яку, на глибоке переконання президента, здатен виключно парламент. 

Скориставшись мудрими порадами, Голова Верховної Ради Володимир Рибак оголосив перерву до 14 години, давши депутатам ще один шанс для порозуміння перед визначальним для майбутнього країни голосуванням.  Утім, навіть обідня перерва не пішла обранцям на користь. Перший віце-спікер Ігор Калєтнік оптимістично сповістив про доволі успішний плин переговорів, висловивши сподівання, що на вечірньому засіданні його колеги таки спроможуться ухвалити давно очікуваний закон про амністію.   

На жаль, оптимізм посадовця виявився передчасним, і Володимир Рибак, поновивши роботу сесії о 18 годині, проголосив таке: «Сьогодні немає чого ставити на голосування». Втім, обранці не погодилися перенести засідання і 357-а голосами вирішили працювати до остаточного ухвалення винесених на розгляд документів.

На час верстки номера, депутати продовжували свою роботу.