У місті Боярка на Київщині на честь казкового персонажа Пана Коцького та легендарного героя-змієборця Микити Кожум’яки перейменували вулиці.

Як передає Укрінформ, про це повідомляють ініціатори перейменування - члени ініціативної групи незалежного Руху НеБо(«Небайдужі боярчани»).

«Тепер у Боярці є вулиці Симона Петлюри, Романа Дашкевича – особистостей, які тісно пов’язані з Бояркою своєю діяльністю. З’явилася вулиця Шолом-Алейхема, персонаж якого Тев’є-молочар також жив у Бойберіку (тобто Боярці). Так само увічнені імена боярчан – сучасних героїв російсько-української війни – відомого фотографа Макса Левіна та призера «Ігор нескорених» бійця Андрія Котовенка, вулиця Волонтерів. Також боярчани віддали шану місцевим культурним діячам – краєзнавцю і письменнику Івану Іванову, поету Євгену Зозулі, творчому об’єднанню «Боярські майстри», журналісту Віталію Коцюку, науковцям Григорію Паничу та Олександрові Топачевському, художнику Юрію Горбачову. Але місцева топоніміка має бути різнобарвною і не пов’язаною лише з персоналіями. Тому в Боярці й з’явилися вулиці Лісової пісні, Волошкова, Весняна, Мрії, Микити Кожум’яки та Пана Коцького», - йдеться у повідомленні.

Члени ініціативної групи наголошують, що основне завдання дерусифікації– це не просто прибирати численні імперські маркери з теренів України, але й створити неповторну українську ідентичність наших міст та сіл.

«Українські казки – це національний колорит, народна мудрість, неабиякий виховний вплив на наших дітей. Крім того, жодну серйозну справу не можна робити без дещиці гумору та позитиву», - підкреслили в організації.

Як зазначається, завдяки співпраці небайдужих містян і міської влади Боярка в процесі декомунізації та дерусифікації позбулася 75 назв вулиць, які асоціюються з країною-агресором, пропагандою її історії та культури, географією ГУЛАГу та радянським тоталітарним минулим.

Із повним переліком перейменованих у 2022 році вулиць м. Боярка можна ознайомитися на сайтіБоярської міської ради.

Як повідомлялося, наприкінці квітня Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут національної пам'яті дали роз’яснення щодо знесення пам’ятників і перейменування назв, пов’язаних з історією й культурою росії та СРСР. Потому МКІП провело суспільний діалог щодо цивілізованого процесу дерусифікації та декомунізації.