ВШАНУВАННЯ

У його піснях - душа народу

 

Лариса КОНАРЕВА,
Оксана МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»

Цієї події львів’яни чекали кілька років. Адже ще восени 2006-го, на святкуванні 750-річчя міста, лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук попросив громаду міста прийняти в дарунок пам’ятник  талановитому краянинові — музикантові й композитору Володимирові Івасюку. Він виступив і меценатом цього проекту. Тоді міський голова Львова Андрій Садовий створив організаційний комітет для втілення задуму. 

…Сльотавий грудневий день і навіть перший сніг не стали на заваді бентежній  цьогорічній події. У затишному куточку на проспекті Шевченка зібралися члени родини, друзі й приятелі Володимира, представники міської громади. Це місце для встановлення пам’ятника було обране не випадково: саме тут, маршрутом від філармонії до консерваторії, майже щодня ходив композитор. Під шквал аплодисментів спадає полотнище, і перед присутніми постає Володимир Івасюк. Такий, яким запам’ятався сучасникам, — молодим, красивим і енергійним, серйозним, замисленим і заклопотаним. Наче знав, який короткий вік йому відміряла доля, і поспішав встигнути якнайбільше зробити. З накинутим на плече кептарем, він ніби йде у гамірному потоці. А ось на мить зупинився, осяяний музикою, яка вже звучала йому мелодією нової пісні. Можливо, тієї, якої ми так і не почули, бо надто швидко й безжально обірвалася ниточка його життя.

Володимир Івасюк навічно залишився в пам'яті людській талановтим і молодим. Фото Укрінформу

— Він багато встиг створити за свої тридцять прожитих літ, а ще скільки міг би зробити! — каже сестра Галина. Її голос зрадливо тремтить: за ті важкі й довгі десятиліття без Володі, відстоювання його чесного імені, боротьби  з інсинуаціями навколо його трагічної загибелі вони із сестрою Оксаною так і не навчилися стримувати біль. Хотіли б розповісти про нього багато, але кожен спомин дається неймовірно важко, збурює в душі шквал емоцій.

— Для мене це дуже емоційний момент, — каже ініціатор та меценат проекту Святослав Вакарчук, — оскільки я сам музикант, який ріс на його піснях. Не тільки як львів’янин, як українець, а як творча людина розумію усю глибину того, що зробив Володимир Івасюк. Львову він, напевно, зобов’язаний тими емоціями, які дали змогу зробити його музику відомою всьому світові. Ми маємо визнати, що Івасюк був першим українським композитором, який вивів українську пісню на міжнародний рівень. Нехай біля цього пам’ятника буде місце, де збиратимуться молоді люди, які співатимуть і його пісні, і свої власні. Нехай це буде позитивним, творчим і веселим місцем. Нехай це буде місце енергетики, яку ніс у собі Володимир Івасюк.

Пам’ятник заввишки 2,6 метра виготовлений із бронзи, постамент — із граніту. Монумент встановлено на кам’яній глибі, а навколо з мозаїки та гранітної плитки викладено декоративну гітару. Автори композиції — скульптор Сергій Олешко й архітектор Михайло Ягольник, роботи яких вже прикрашають місто Лева. Загальна вартість проекту — 360 тис. грн, на облаштування прилеглої території з міського бюджету виділено ще 174 тис. грн.

ДОСЬЄ «УК»

Володимир ІВАСЮК. Народився у березні 1949 року в м. Кіцмань Чернівецької області. Засновник української естрадної музики, композитор, автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до вистав. Найвідоміша його пісня — «Червона рута». У травні 1979 року знайдений повішеним у лісі під Львовом. Офіційна версія смерті — самогубство — викликала сумніви і тоді, і тепер. Герой України (2009 р., посмертно).