Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»

Інтрига, яка так довго нависала над Рівним, нарешті розкрилась. Новим головою Рівненської територіальної громади, до складу якої тепер входить ще й селище Квасилів, став ректор Рівненської духовної семінарії ХВЄ Олександр Третяк, якого підтримала «Європейська солідарність». Натомість бізнесмен Віктор Шакирзян, на якого зробили ставку місцеві еліти, що окупували практично всі партійні осередки та значною мірою бізнес, отримав «червону картку» від виборців. І це вже нарекли найдорожчим програшем в історії Рівного: цими днями до міста, без перебільшення, прикута увага всієї України.

Що ж маємо насправді? Найдорожчий програш чи несподівану перемогу кандидата, про якого ще два місяці тому й не чула переважна більшість із нас?

Гадаю, і перше, й друге. Бо рівненський виборець (а він-таки не вкладається в Прокрустове ложе середньостатистичних уявлень) засвідчив: по-перше, він добряче втомився від уже відомих облич; по-друге, від об’єднання влади та капіталу (а саме це ми побачили перед другим туром, коли всі, хто тільки міг, підтримали Віктора Шакирзяна).

Водночас Олександр Третяк став відкриттям високосного року, який, зрештою, приніс нам чимало й інших несподіванок. Зробивши свій вибір на його користь, рівняни, по суті, сказали:

♦ нам потрібне таке самоврядування, за якого вистачало б коштів на медицину, за долю якої всі так «уболівають», і за якого не доводилося б «обдаровувати» медичні заклади з «барського плеча»;

♦ нам потрібна така влада, яка вміє зробити комфортне життя для всіх загалом і кожного з нас зокрема;

♦ нам потрібні такі управлінці, які створюють умови для роботи бізнесу, насамперед, малого й середнього, саме тут і зараз!

Тому серед перших і головних завдань новообраного міського голови — діалог із соціально відповідальним бізнесом. Тим, який незважаючи на жорсткі умови виживання та пандемію, сповна сплачує податки та збори до бюджету. Діалог про те, як зробити цю ношу не такою важкою, і як при цьому вберегти фахівців, з якими Рівне ставатиме європейським уже завтра.

Недосвідченому Олександру Третяку буде нелегко серед «аксакалів» місцевої політики (а в депутатах Рівнеради — і багаторічний міський голова Володимир Хомко, й голова ОДА Віталій Коваль, і навіть головний суперник на виборах Віктор Шакирзян!). Від партійних гасел таки доведеться відійти, — натомість прислухатися до практичних порад досвідчених колег: як-от, представник України в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи Світлана Богатирчук-Кривко чи начальник обласного управління транспорту та зв’язку кіборг Федір Мисюра. Бо вже завтра ті, хто вручили мандат довіри, оцінюватимуть, чи справдилися їхні надії. І робитимуть це не за партійними кольорами, а за конкретними справами.

От тільки оцінювати, критикувати, пропонувати, вочевидь, мають право ті, хто йшов і обирав. А ті, хто відсиділися в кущах, нехай мовчать: доля міста тепер складатиметься без ваших «пазлів». До речі, на виборчі дільниці прийшло близько 50 тисяч рівнян — заледве третина від загальної кількості виборців.

Та як би не було, Рівненська міська громада розпочинає відлік іншого життя, — нехай він буде успішним!