Археологи виявили справжню комору древніх артефактів, коли в норвезьких горах оголилася ще одна велика ділянка, яку раніше покривав товстий шар льоду. На місці розкопок було знайдено 68 стріл та інші предмети для полювання.

Згідно радіовуглецевим датування, вік найдавніших артефактів становить майже 6000 років. Це оленячі кістки і роги, а також палиці для відлякування, які використовувалися, щоб загнати тварин у місця, де на них буде легше полювати, і наконечники кам'яних стріл.

Подібні знахідки стають все більш поширеними через підвищення глобальної температури – особливо під статичними ділянками льоду, які не переміщаються і не розбивають об'єкти під собою так, як це роблять льодовики.

За словами археолога Ларса Пільо з Департаменту культурної спадщини Ради графства Інландет у Норвегії, такої кількості древніх стріл в одному місці ніколи раніше не знаходили.

«Провести тут польові дослідження і знайти так багато стріл було неймовірним досвідом, мрією археолога. Я пам'ятаю, як сказав команді: «Насолоджуйтесь моментом якомога більше. Ви ніколи не відчуєте нічого подібного»», – каже Ларс Пільо.

Це відкриття було настільки значним, що група археологів зберігала це місце – крижану пляму Лангфона у горах Йотунхейма – в секреті протягом багатьох років, поки усі артефакти не були виявлені.

Дати знахідок простягаються від кам'яного віку до середньовіччя, з різними моделями в різні періоди часу. Більшість стріл відносяться до епох пізнього неоліту (2400-1750 рр. до н. е.) і пізнього залізного віку (550-1050 рр. н. е.).

Намагаючись зібрати воєдино історію цього району на основі відкриттів, дослідники повинні були взяти до уваги безліч різних чинників, такі як вплив вітру, рух льоду і талої води. За словами команди, ці фактори, ймовірно, вплинули на переміщення артефактів з одного місця на інше.

«Важливо пам'ятати, що крижані плями – це не звичайні місця археологічних розкопок. Вони розташовані високо в горах у холодному і ворожому середовищі. Масштаб впливу сил природи тут набагато більший, ніж на звичайних археологічних розкопках в низинах», – каже Ларс Пільо.

Вчені дійшли висновку, що крижані плями дійсно рухаються більш регулярно, ніж вважалося досі, і ця ідея була підтверджена обстеженням місцевості за допомогою георадара. Ми дізнаємося більше про те, як працює клімат, навіть незважаючи на те, що нам не вдається належним чином керувати ним, пишуть дослідники.

Льодовиковий покрив Лангфона нині складає менше третини від розміру, який був 20 років тому, і розділений на три окремих ділянки. У свою чергу, нинішня кількість льоду становить приблизно 10% від льодовикового покриву, яке існувало в період з XV по ХХ століття.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»