Міжнародна група дослідників заявила, що майже 42 тисячі років тому, приблизно в середині льодовикового періоду, Земля пережила зміну магнітних полюсів, що збіглося з серйозними змінами клімату. Перше явище вчені назвали подією Лашампа, а друге – подія Адамса, пише Science.

Раніше зв'язок між цими двома процесами вчені не могли встановити. Просунутися у вирішенні загадки дослідникам допомогло дерево новозеландського каурі, стовбур якого був виявлений близько двох років тому в Нортленді, самому північному регіоні Нової Зеландії. Його відкопали у відкладеннях віком понад 40 тисяч років. Подальший аналіз показав зміни кількості радіовуглецю саме в момент зсуву магнітних полюсів. Дерево допомогло побудувати кліматичну модель того часу і відновити ланцюжок екологічних подій.

Зміна полюсів відбувалася на тлі електричних бурь і частих полярних сяйв. Через міграції полюсів магнітне поле Землі під час події Адамса зменшувалася аж до 0-6% від своєї нинішньої сили. Варто відзначити, що це помітно послабило земний захист від космічної радіації. У цей же час Сонце пережило кілька великих сонячних мінімумів, що зробило захисний «екран» ще тоншим. Як підсумок іонізоване повітря «підсмажило» озоновий шар, запустивши хвилю кліматичних змін.

Автори роботи вважають, що саме з подією Адамса було пов'язано вимирання мегафауни на материковій частині Австралії і Тасманії 42 тисячі років тому. На думку вчених, саме зміна полюсів поставила неандертальців на шлях вимирання. Нові умови навколишнього середовища змусили древній вид людей шукати притулок у печерах. Там збереглися їх перші малюнки, а на відкритих поверхнях – зруйнувалися. Можливо, тому не варто вважати, що наскальний живопис з'явилася саме 42 тисячі років тому. Вчені вважають, що більш ранні зразки просто не збереглися.

Сьогодні вчених турбує аналогічний процес зміщення Північного магнітного полюса, через що слабшає магнітне поле Землі. Це може призвести до повторення минулого сценарію. Причому через те, що атмосфера Землі заповнена вуглецем як ніколи раніше, наслідки можуть бути набагато катастрофічнішими: від руйнування електричних і супутникових мереж до прискореної зміни клімату на Землі.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»