• Микола ПЕТРУШЕНКО

    Хай згасне зірка Полин!

    Коли йдеться про Чорнобильську катастрофу, пригадую не 1986 рік, а побачене в наші дні у клініці Національного наукового центру радіаційної медицини. Найболісніше враження — хворі діти, які ще навіть не усвідомлюють, що був вибух на ЧАЕС. Але він зачепив малих і через два десятки років. Як і ліквідаторів наслідків аварії, які до цього часу борються, але вже з хворобами, нею спричиненими. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Як вижити фермерам

    Уряд спрямував 300 мільйонів гривень на компенсацію відсоткової ставки для малих і середніх сільгосппідприємств. На друге півріччя 2015 року, за умови стабілізації фінансової ситуації, уряд передбачить і компенсацію відсоткової ставки на придбання вітчизняної сільгосптехніки. Про це Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив під час учорашньої робочої поїздки на Київщину. 

  • Оксана ГОЛОВКО

    Маршрутна карта змін

    Реформи можна порівняти з великими річками. Починаються вони з потічків, підживлюються зусібіч малими водними артеріями і лише після цього перетворюються в повноводі потужні потоки, спроможні знести на своєму шляху все, що гальмує їхній розвиток. 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Тоталітаризму вказали на його місце

     Кривавому минулому місце на смітнику історії. Це доведено досвідом усіх посткомуністичних країн, які обрали єдино правильний шлях розвитку демократичних цінностей. Його наріжним каменем є інтереси громадянина, а не ефемерні гасла світової революції, заради яких мільйони людей було знищено в концтаборах, втоптано в багнюку на полях битв і грандіозних будівництвах. І це лише невеличка частина нашої історії. Якщо ж копнути глибше, вона сягає корінням у минулі століття, упродовж яких українців пригнічували й винищували ординські нащадки.

  • Олена ОСОБОВА

    Переселенці можуть залишитися без майна

    Виконком Попаснянської міськради (Луганська область) попросив жителів міста допомогти людям, які втратили житло внаслідок артобстрілів, і за можливістю надати їм притулок. Це прохання, в першу чергу, адресоване тим попаснянцям,  які виїхали у більш безпечні й комфортні для проживання регіони України і мають неушкоджені будинок або квартиру, але тимчасово не мешкають у них. 

  • Сергій БУДНИК: «Наші послуги недешеві але цифри ми не зі стелі беремо…»

    напруженою, на чільне місце виходить проблема безпеки: як підприємств, де люди працюють, так і їхнього житла, а також особистої. І якщо раніше, поставивши, скажімо, на вході в квартиру надійні броньовані двері, ще можна було на цьому заспокоїтись, то тепер життя переконує: про безпеку доводиться дбати серйозніше. Про те, що може запропонувати громадянам України Державна служба охорони, і водночас як живе сама служба, чим переймається і над чим працює, «Урядовому кур’єру» розповідає її очільник генерал-майор міліції Сергій БУДНИК. 

  • Федір АЛЕКСАНДРОВИЧ: «Російський дятел» — про Чорнобиль, Майдан, мене як Дон Кіхота й Шерлока Холмса в одній особі»

    Цього року Гран-прі в номінації документальних фільмів на престижному кінофестивалі «Санденс» (США) здобула  стрічка «Російський дятел», у якій відображено новий погляд на причини Чорнобильської аварії. Фільм представила Велика  Британія, однак усі події картини розгортаються в Україні — із зони відчуження поступово перетікають на Євромайдан. Автор ідеї фільму та його головний персонаж — київський художник-постановник Федір Александрович.  

  • Оминули тільки упівців

     ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

    Фашизм від країни Рад

    Світоч духовності на берегах Дніпра


    Правдолюбів до прапороносців не записують

  • Браво, «Дніпро»! Чао, «Динамо»

    Подобається це комусь чи ні, але треба визнати очевидне. Вихід до вісімки найсильніших у другому за значенням турнірі Старого Світу — це межа для нинішньої молодої команди київського «Динамо» та її головного тренера. Потрапити до півфіналу Ліги Європи, отримавши такого серйозного конкурента, як італійська «Фіорентина», лідер української Прем’єр-ліги зміг би тільки завдяки щасливому збігу обставин. 

  • Володимир ЛИСЕНКО

    Ми досягли швидкості, але якою ціною?

      У 1774 році англійський хімік Джозеф Прістлі поставив такий дослід: під скляний ковпак помістив мишу, дав їй достатню кількість їжі. Миша, використавши кисень під ковпаком, померла. Прістлі змінює умови досліду: під ковпак помістив невеличку живу рослину — м’яту. І вона врятувала миші життя.

    Людина за добу споживає 500 літрів кисню, а за рік — 180 000 літрів. Річну норму кисню однієї людини забезпечують 10—12 дерев середнього віку за весь період вегетації. Один листок дуба має 70 мільйонів клітин, кожна з яких має 60 штук хлорофілових зерняток, а кожне хлорофілове зернятко – це фабрика кисню. Один листок дуба за 5,5 місяця життя виділяє кисню стільки, скільки треба одній людині, щоб дихати сім діб. Один автомобіль таксі за вісім годин роботи спалює кисню стільки, скільки потрібно одній людині, щоб дихати цілий рік. За один рейс Київ — Париж літак спалює 40 тонн кисню. Ми досягли швидкості, але якою ціною?