• Валерій РЕКУНОВ

    Будемо сподіватися на естафету

    Крім біатлону, наші вболівальники пов’язували надії на медалі ще в одному виді олімпійської програми. Лідер української збірної з фристайлу Олександр Абраменко не один раз піднімався на п’єдестал на етапах Кубка світу. У змаганнях з акробатики 25-річний спортсмен з Миколаївської області вдало подолав кваліфікацію. Але пробитися до чільної четвірки, яка розіграла нагороди, йому так і не вдалося. 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Хто, хто за «Теремки» розрахується?

    Київський метрополітен став заручником складної політичної ситуації в країні. Про те, що Київ поки не може розплатитися з публічним акціонерним товариством (ПАТ) «Київметробуд» (борг — понад 400 мільйонів гривень) за будівництво станції метро «Теремки», в середині лютого заявив перший заступник голови Київської міської державної адміністрації  (КМДА) Анатолій Голубченко.
    Річ у тому, що на будівництво станції «Теремки», відкритої 6 листопада 2013 року  (її  вартість становила 830 мільйонів гривень),  Київметробуд отримав лише 430 мільйонів гривень. З них 130 мільйонів за урядовою програмою і 300 мільйонів від КМДА. Решту коштів, або 50% вартості проекту, в нього інвестували Київметробуд, субпідрядні організації та постачальники за рахунок власних обігових коштів і кредитів. Учасники проекту вірили, що після пуску метро кошти їм повернуть, про що були домовленості з колишнім прем’єр-міністром Миколою Азаровим та колишнім столичним мером Олександром Поповим.

  • Дмитро ШПЕНОВ: «Усі жителі країни в центрі Європи повинні мати якісний зв’язок»

    Жителям міст складно зрозуміти, що означає вислів «немає зв’язку». До їхніх послуг — найсучасніші телекомунікаційні технології за прийнятними цінами. Натомість селяни іноді не можуть навіть звістку про себе подати у разі негоди, яка часто супроводжується відключенням електроенергії, бо в багатьох із них немає звичайного телефону.

    Про те, чому в нашій країні склалася така ситуація і чому мобільний телефонний зв’язок не може повноцінно замінити фіксований, кореспондент «Урядового кур’єра» говорить з ініціатором створення в Україні Фонду загальнодоступних послуг, який має докорінно змінити ситуацію, народним депутатом Дмитром Шпеновим. 

  • Побачити Київ і не збанкрутувати

    Що потрібно мандрівникові для щастя? Недороге, але комфортне житло, доступні екскурсії, дешева їжа, від якої не закрутить у животі в непідходящий момент… 
    Ось і так званий пішохідний індекс розраховується за розміром бюджету, в який обійдеться один день у місті. Він складається з вартості помешкання в готелі економ-класу або хостелі з хорошою репутацією і зручним розташуванням, двох поїздок громадським транспортом, відвідин однієї міської пам’ятки, трьох недорогих страв, трьох пінт пива або келиха вина.
    Сучасний Київ посів друге місце за сукупністю зазначених показників, свідчать результати дослідження, проведеного американським аналітичним порталом PriceofTravel.com. 

  • Микола ШОТ

    Розкрилені орли лемківської різьби

    Село Гутисько, що в Бережанському районі на Тернопільщині, захоплює навколишніми краєвидами і взимку, і в теплу пору. В травні воно зацвітає-спалахує неопалимою купиною. Із самої ж назви поселення випливає, що тут мали б колись плавити чи варити скло. Припускають, що це було в добу Середньовіччя. А ось достовірно знаємо, що минулого століття цей населений пункт став у краї центром лемківської різьби по дереву. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Які кроки слід зробити для відновлення рибної галузі

    Україна має найбільшу в Європі площу внутрішніх водойм. Понад 1 мільйон 100 тисяч гектарів водного дзеркала створюють унікальні можливості як для штучного вирощування риби (аквакультури), так і для промислу дикорослих видів. А ще є Азовське та Чорне моря, вихід у Світовий океан. Це величезний потенціал, який може забезпечити потреби країни в рибі фактично повністю. На думку президента Інтелектуального центру з питань раціонального використання водних ресурсів України віце-президента УСПП Василя Коротецького, ми можемо самі задовольнити українських споживачів. Хоч і не на 100%, але левову частку ринку — напевно. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Великі українці зустрілися в одному селі

    Поети роблять спробу організувати та оспівати зустріч двох велетів духу: Григорія Сковороди і Тараса Шевченка. Звичайно, не випадково. Дуже вже хочеться, щоб вони разом сказали слово народові. У часі це неможливо — майже століття відділяє їхнє народження. У просторі таке побачення цілком реальне. Воно відбувається в допитливих умах. Його ініціатор — народ, який вважає двох геніїв своїми символами. 

    Про це вкотре нагадав краєзнавець Микола Булда у книжці «Край Григорія Сковороди». Твір присвячено історії Чорнухинського району Полтавської області. Чільне місце в історичному нарисі відведено видатному землякові й Тарасові Шевченку, який, імовірно, побував на батьківщині мандрівного філософа. 

  • Ігор ВИННИЧЕНКО

    Сухопутний Крим прагне конкуренції

    У тому, що чимало адміністративних районів країни мають чим привабити туристів, укотре переконався, завітавши до кримської Білогірщини. Відсутність великих промислових підприємств, лісові масиви, розвинене фермерство, багата культурно-історична спадщина — складові розвою тут як внутрішнього, так і іноземного туризму. Як наслідок, надходження до  державної та місцевої скарбниць, робочі місця тощо. Що ж пропонує відпочивальникам ця територія?
    Абсолютний чемпіон з відвідування, поза сумнівом, — розташований за кілька кілометрів від райцентру парк левів «Тайган». Це й не дивно, оскільки це перший і єдиний у Європі відкритий зоопарк, де на 32 гектарах вільно почуваються понад 50 царів звірів,  серед яких і альбіноси. А ще тут є сила-силенна інших звірів, і що важливо — інфраструктура: готель, заклади харчування та розваг, навіть колесо огляду. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    На урок — до райдержадміністрації

    Не пощастило одному з найбільших київських масивів — Харківському — з позашкільними дитячими закладами. Немає тут, наприклад, палацу дітей та юнацтва. Але, на думку керівництва району, це не привід не займатися позашкільним вихованням. Ось і нині, коли країна готується до відзначення Шевченкового ювілею, районні освітяни запланували низку заходів. А щоб було де їх проводити, голова Дарницької райдержадміністрації Сергій Вітковський запропонував використати актовий зал приміщення органу виконавчої влади. 
    — Він розрахований на 250 місць, тут зручні крісла, хороша апаратура. Дітям та вчителям буде зручно і комфортно.  А вестибюль віддали під виставку дитячих малюнків, — розповідає Сергій Вітковський. — Експозиція виставки оформлена за тематичними розділами, що відображають різні етапи життя Шевченка. Роботи різнопланові, виконані в різних техніках: є і вишивка, і малюнки, і паперова пластика, і витинанка, ткацтво, колаж, аплікація тощо. Долучилися до створення виставки і родини наших учнів. Деякі з них принесли унікальні роботи ще 1950—1960 років. Чимало на виставці портретів Кобзаря, адже були часи, коли такі портрети висіли в кожній сільській хаті чи міській квартирі. 

  • Павло КУЩ

    Космічний рекорд нарешті «здався»

    Відтепер організаторові Міжнародного  легкоатлетичного турніру «Зірки жердини» президентові НОК України Сергію Бубці вже не доведеться відповідати на традиційне запитання, яке йому з року в рік задавали напередодні старту: коли і кому вдасться «побити» його «космічний» рекорд 6.15, встановлений ще в 1993-му? Цікаво, що перед цьогорічним турніром «Самсунг — Зірки жердини» запитання вже не видавалося таким риторичним, як донедавна. Адже наприкінці січня 27-річний француз Рено Лавіллені став другим у світі атлетом, який підкорив 6.08 і впритул наблизився до «вічного» рекорду Бубки. «Це рано чи пізно, але таки станеться, — вже дещо традиційно зазначив багаторазовий рекордсмен і додав: — Хочеться, аби рекорд відбувся в Донецьку, де Рено перемагав на турнірі три роки поспіль. У спортсмена є талант і всі якості для того, щоб підкорити висоту 6.16».