Майже 400 високоповажних гостей з усього світу (глави держав, члени урядів, керівники міжнародних організацій та інституцій, авторитетні експерти) зібралися в німецькому Мюнхені на конференцію з питань безпеки для пошуку відповідей на питання, пов’язані з війною в Сирії, ситуацією в Україні, ядерною програмою Ірану і розвідувальними операціями США. Протягом трьох днів тривали перемовини в різних форматах. Одначе старт ювілейному, 50-му заходу дав президент Німеччини Йоахим Гаук, заявивши, що його країна має відігравати більшу й рішучішу роль у світових кризах.

Кожна людина хоче бачити територію, прилеглу до її будинку, чистою та затишною. Закон під благоустроєм розуміє комплекс робіт з розчищення, осушення та озеленення території, а також санітарного очищення, зниження рівня шуму,  створення умов щодо захисту і відновлення  сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Як повідомили «УК» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, протягом 2013 року з питання благоустрою на урядову телефонну «гарячу лінію» надійшло понад 15 тисяч звернень від громадян. Найбільш актуальні — щодо ремонту доріг, припинення незаконного будівництва, ліквідації стихійних сміттєзвалищ. А ще люди просили відновити вуличне освітлення, облаштувати дитячі майданчики на прибудинкових територіях, відремонтувати дороги до населених пунктів, розчистити вулиці та прибудинкові території від снігу. 

Президент України Віктор Янукович підписав закони про «амністію» та про скасування прийнятих 16 січня «законів про диктатуру». Доки суспільство жваво обговорює закон про амністію, на другий план відійшли не менш резонансні зміни — а саме чотири закони, які депутати ухвалили замість скасованих дев’яти, які вже встигли охрестити «репресивними». Що змінилося у цих допрацьованих законах і чого від них чекати українцям, з’ясовувала кореспондент «УК». 
Верховна Рада ввела кримінальну відповідальність за осквернення та руйнування пам’ятників, зведених у пам’ять про тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, — радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців.

Україна — унітарна держава, і для неї абсолютно нормальний розподіл фінансових ресурсів між регіонами. У держбюджеті на 2014 рік заплановано, скільки коштів мають зібрати місцеві бюджети, скільки перерахувати в державний, хто отримає дотації, а хто, навпаки, буде донором. 

В Америці та країнах Європи вже не один десяток років працюють саме сімейні лікарі, і користь від такого підходу до лікування доведено на практиці. Нині зарубіжний досвід впроваджують і в Україні, зокрема у столиці. Про те, що така практика себе виправдовує, кажуть і пацієнти, і лікарі амбулаторії сімейного типу, яка нещодавно запрацювала в Дарницькому районі Києва. 
В уряді неодноразово наголошували, що завдання медичної реформи — зробити медицину доступною.
Тож торік відбулися значні зміни в системі охорони здоров’я м. Києва на первинному рівні. Так, продовжено роботу щодо відкриття амбулаторій лікарів сімейної медицини в районах Києва: у листопаді в Дарницькому районі столиці відкрито нову амбулаторію лікарів сімейної медицини. До речі, жоден з тих медичних закладів, які функціонували в районі, не припинив свою роботу. Заплановане відкриття ще двох амбулаторій у Голосіївському і Деснянському районах столиці. Загалом розвиток мережі амбулаторій, за словами столичних посадовців, дасть можливість покращити доступ пацієнтів до лікаря, а лікарів — до пацієнтів.

Цей рік не став винятком у зростанні цін на міндобрива напередодні посівної. Але раніше це питання не набувало такої гостроти, як нині, кажуть експерти. Лише за січень аміачна селітра подорожчала на 25% — з 2,8-2,9 тисячі до 3,5 тисячі гривень за тонну. 

І це не межа, прогнозують вони, пов’язуючи таке підвищення зі зростаючими апетитами посередників, тим, що «Газпром» відмовився від прямих поставок газу вітчизняним хімічним підприємствам, підконтрольним Group DF, яким треба якось компенсувати втрати, а також зі встановленням мит на імпортну поживу, зокрема російську, внаслідок демпінгового розслідування у рамках СОТ. 

Коли діти стають дорослими, батьки зазвичай прагнуть допомогти їм придбати власний куточок. Та якщо це не вдається — дах батьківського дому завжди залишатиметься для них надійним прихистком. А як бути дитині-сироті, яка виховувалася в інтернаті? Зазвичай такі діти не дуже добре пристосовані до життя в соціумі поза інтернатом і, вийшовши з нього, не завжди витримують двобій з реальністю. Не маючи найелементарнішого — даху над головою, вони не витримують випробувань, і… життя летить шкереберть. 

Кому з дотепників років із п’ять тому першому спало на думку назвати підкріплені відсканованими фотографіями поштові повідомлення про порушення правил дорожнього руху і накладені за це штрафи «листами щастя», зараз сказати важко. Але вираз прижився, поповнивши багатющу фольклорну базу правовідносин Державтоінспекції з порушниками ПДР. Він зберігся навіть, коли невдовзі від такого нововведення тимчасово відмовилися, бо водії завалили суди позовами на недосконалий з точки зору багатьох експертів метод фото- та відеофіксації порушень на автошляхах, а Конституційний суд визнав накладення штрафів на підставі даних ручного радара («Візира») без виписаного працівником ДАІ протоколу незаконним. 

Уперше гоголівського «Вія» екранізували 1909-го — у довідниках ця німа короткометражка Василя Гончарова фігурує як перший російський фільм жахів. Згодом до уваги кіноманів було запропоновано ще кілька версій класичного твору: сучасний глядач його асоціює, безумовно, з однойменним фільмом Георгія Кропачова та Костянтина Єршова, головні ролі у якому виконали  Леонід Куравльов і Наталія Варлей.

Днями цей список збагатився ще однією позицією. Свого «Вія» у 3D, до виробництва якого долучилися Україна, Росія, Чехія, Німеччина, Великобританія, США, презентував режисер Олег Степченко. Серед чинників, які гарантують стрічці особливе місце в кіногоголіані, її вартість: бюджет «Вія» становить 26 мільйонів доларів. 

Свого часу вирішальні матчі традиційних змагань, які наприкінці січня проходили під дахом московського манежу «Олімпійський», збирали по 30 тисяч глядачів. Звісно, аншлаг траплявся, коли у фіналі зустрічалися непримиренні суперники — «Спартак» і київське «Динамо». Тренерська дуель Валерія Лобановського і Олега Романцева, незабутні футбольні мініатюри у виконанні Андрія Шевченка і Федора Черенкова — все це сприймалося палкими прихильниками популярної гри «на ура».
На початку нинішнього століття провідні клуби України і Росії втратили інтерес до турніру, який проходив під дахом манежів на штучному покритті. Згодом «Кубок Співдружності» перетворився на змагання молодіжних збірних і переїхав з Москви до Санкт-Петербурга. Цього року головний приз виборювали молоді футбольні таланти з республік колишнього Союзу. Нашу країну представляла команда під керівництвом Сергія Ковальця.