Час від часу суспільство шокують повідомлення про смертність школярів на уроках фізкультури. Причина одна: зупинилося серце. При цьому і рідні, й однолітки стверджують, що скарг у загиблого не було.  Після поглибленого обстеження з’ясовується, що трагедія трапилася через відсутність вчасної якісної діагностики прихованих захворювань. На жаль, таких стає дедалі більше. Вчені-кардіологи вважають, що тенденції захворювань серцево-судинної системи, які прогресують, загрожують національній безпеці країни. Однак хворобу мало констатувати. Їй треба запобігати. Про зусилля в цьому напрямі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова розповідає  головний лікар Сергій СІРОМАХА. 

Серед робіт відомого українського скульптора  Івана Кавалерідзе чи не найдосконаліший проект пам’ятника  Т. Шевченкові для Дубна. Втім, про нього мало відомо навіть у колі фахівців. Бо коток радянської дійсності  прочовгав по ньому, як і по долі самого митця.
Однак роки української незалежності та наявні у Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному матеріали дають змогу воскресити істину.
...То було влітку 1941-го. У скверику навпроти мальовничого Дубенського замку стояло троє чоловіків: один старший і двоє молодших. Молодші говорили про те, як було б доладно, якби на цьому високому місці стояв пам’ятник Тарасові Шевченку. Один із молодших запально мовив: «Погляньте, Іване Петровичу, який звідси відкривається краєвид! Це ж якраз тут, певно, і зупинявся Тарас, як мандрував нашою Волинню!»

Кілька років тому майже всі світові ЗМІ «захлиналися» з приводу цієї історії. Багатьма мовами  звучала розповідь про судно, яке залишилося не потрібним своїй країні й було заарештоване за борги.

Історія для кінця 1990-х типова. Багато подібних суден брали у своєрідний борговий полон. Та ситуація з пароплавом «Одеса» типовою не була. Понад сім років судно простояло на причалі разом з екіпажем. Люди не покинули судна, зберегли його під час штормів, не дали розграбувати та потрощити. Все це відбулося пізніше, коли пароплав повернувся на Батьківщину. Круїзний лайнер кілька разів перепродавали, а згодом відправили до Індії як металобрухт. 

Дивовижні витвори  Олени Гаєвської навіть на фото дуже симпатичні та естетичні, а вже потім апетитні. Хоч зроблені вони таки з цією метою: ними можна не тільки милуватися — вони їстівні. 

Де працювати, якщо ти з 50 років життя 30 провів за гратами? Здоров’я вже не те, професії немає, та й «уся «сім’я» за парканом», як казав герой відомого фільму. Ось такий персонаж випиває в компанії ровесника і розповідає про власні проблеми. А той у відповідь хвалиться, що все життя вештався із місця на місце у пошуках легкої долі, а тут знайшов людей, котрі йому пенсію «намалювали», і не якусь, а пільгову. Не те що в «лохів», які все життя тяжко працюють. А коштувало оте «задоволення» всього 5 тисяч доларів.

«…Видимість нікудишня. Жахливий вітер з півдня. Мороз 52 за Цельсієм. Собаки кепсько переносять холод. Людям важко рухатися у промерзлому одязі, немає змоги відновити сили». Ось так записав у щоденнику восени 1911 року полярний дослідник Руаль Амундсен, який з експедицією йшов підкорювати Південний полюс. 

Мабуть, схожі відчуття пережив і 25-річний житель Донеччини, який у передостанній день січня в умовах жахливої погоди наважився пішки вирушити з Донецька до селища Старобешеве, яке за 35 кілометрів від обласного центру.  

За січень-вересень минулого року в структурі торгів цінними паперами на біржовому ринку частка операцій з облігаціями (облігації підприємств, державних та місцевих позик) зросла з 80,18% до 83,85%. Згідно з даними українського рейтингового агентства «Рюрик», переважно вона збільшилася завдяки активізації торгівлі державними бондами. 
Муніципальними бондами майже не торгували через нездатність органів місцевого самоврядування розрахуватися за попередніми облігаційними випусками. Суттєво впливає на обсяги та структуру операцій з цінними паперами стратегія залучення коштів населення та приватних інвесторів до держбюджету з метою покриття його дефіциту, а також виплати за зобов’язаннями минулих років, в тому числі шляхом емісії державних облігацій.

 

Відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі – Закон) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали стосовно антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну полівінілхлориду суспензійного походженням із Сполучених Штатів Америки та за результатами розгляду встановила, що існує необхідність продовження строку проведення антидемпінгового розслідування.

Масштабна реформа портової галузі ще не привела до якихось позитивних господарчих наслідків. Та, власне, й розраховувати на них у перші ж півроку було б не варто, вважає начальник Адміністрації Одеського морського порту Михайло Соколов: «Як і будь-який великомасштабний процес, ця реформа не може дати ефект за 5 чи 6 місяців». 
 

Тиждень тому у мас-медіа прокотилась хвиля повідомлень про можливий початок нового витка торговельної війни з Росією у зв’язку з введенням нових заходів митного контролю та ускладненням проходження українських товарів через російський кордон.
«Процедура посиленого митного контролю застосовується до вироблених в Україні харчових продуктів, продукції машинобудування, металу та торговельного обладнання. При митному оформленні продукцію вивантажують з вантажівок і залізничних вагонів, зважують, перевіряють сертифікати відповідності. Митні органи Росії вимагають від власників вантажів платити додаткові умовні мита в розмірі 5—40% вартості товарів. Ці заходи призводять до затягування строків поставки товарів російським клієнтам», — йшлось у повідомленні Федерації роботодавців України від 29 січня.