Уряд посилює підтримку аграріїв: впроваджує нову програму для закупівлі українських добрив та збільшує компенсації на меліорацію. Про це повідомила Прем’єрміністр Юлія Свириденко.
Аграрії зможуть отримати до 1000 грн на гектар безповоротної допомоги на закупівлю комплексних мінеральних добрив українського виробництва — з розрахунку до 7 тонн на кожні 100 гектарів угідь. Подати заявку можна буде через Державний аграрний реєстр.
«Це допоможе зменшити витрати аграріїв та підтримає українських виробників добрив», — наголосила Юлія Свириденко.
Рішення спрямовано на стимулювання аграріїв використовувати складні мінеральні добрива вітчизняного виробництва, на підтримку української хімічної промисловості та зміцнення продовольчої безпеки держави.
Мінеральні добрива — один із головних чинників забезпечення врожайності сільськогосподарських культур та стабільного виробництва продовольства. 2025 року загальне споживання мінеральних добрив в Україні перевищило 5,2 млн тонн, з яких приблизно 63% було забезпечено за рахунок імпорту. Водночас вітчизняні виробники працюють в умовах значних викликів, пов’язаних із воєнними ризиками та пошкодженням виробничої інфраструктури.
«Для України надзвичайно важливо зберігати та розвивати власне виробництво ресурсів, необхідних для аграрного сектору. Мінеральні добрива безпосередньо впливають на врожайність, родючість ґрунтів, конкурентоспроможність української продукції та продовольчу безпеку держави. Ухвалені зміни сприятимуть підтримці вітчизняних виробників добрив, забезпеченню аграріїв необхідними ресурсами та підвищенню ефективності державної підтримки сільського господарства», — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Продовження реформи меліорації
Крім того, уряд розширює державну підтримку меліорації. Збільшили максимальний розмір компенсації для аграріїв та організацій водокористувачів — до понад 30 тис. грн на гектар у всій Україні, а на прифронтових територіях — до понад 48 тис. грн на гектар.
За словами Прем’єрміністра, фермери зможуть швидше відновлювати та модернізувати зрошувальні системи, а також розширювати площі зрошення там, де воно найбільше потрібне. Із 2027 року ця підтримка щороку індексуватиметься.
Очільниця уряду наголосила: «Це продовження системної реформи меліорації». Уряд розпочав модернізацію зрошувальних систем на Одещині. Зокрема збільшив державну підтримку для розвитку меліорації на прифронтових територіях до 80%.
Уряд послідовно підтримує українських фермерів: компенсує вартість української сільгосптехніки, будівництва та реконструкції ферм; підтримує виробників у зонах ризикованого землеробства. Працює програма гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель.
Юлія Свириденко повідомила, що цього тижня перші п’ять агровиробників із прифронтових регіонів отримали підвищену компенсацію — 40% вартості української сільгосптехніки.
За словами Прем’єрміністра, з початку року уряд отримав від малих фермерів заявки на 1,1 млрд грн допомоги у межах європейських програм. Кошти буде виплачено в найближчий місяць. Також розширено можливості для експорту української агропродукції.
У Всеукраїнський день фермера Юлія Свириденко висловила вдячність кожному, хто попри війну щодня працює на українській землі.
Уряд продовжує вдосконалювати інструменти державної підтримки аграрного сектору, спрямовуючи їх на зміцнення стійкості української економіки, розвиток внутрішнього виробництва та забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану.
Крок до встановлення справедливості
Кабінет Міністрів затвердив розроблений Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності механізм визнання осіб постраждалими від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією рф проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій.
Цей крок спрямовано на визнання осіб постраждалими від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією рф проти України, відновлення їхніх прав та надання комплексної підтримки і фінансової допомоги в межах реалізації Закону України «Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією російської федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій».
Для цього при Мінсоцполітики буде створено спеціальну комісію, яка розглядатиме заяви громадян. Відповідно до затвердженого Порядку про призначення і виплати невідкладної грошової виплати особам, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією рф проти України, постраждалим особам (зокрема й дітям, народженим внаслідок СНПК) призначається одноразова невідкладна грошова виплата обсягом 3000 євро.
Кошти виплачуватимуть у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату призначення.
Як зазначив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін, головна мета проєкту — забезпечити соціальний та правовий захист людей, які пережили найстрашніші злочини війни, а також допомогти їм відновити порушені права.
«Механізм, який ми впроваджуємо, ґрунтується на принципах повної конфіденційності, поваги до гідності та уникнення повторної травматизації. Це не просто фінансова підтримка обсягом 3000 євро, це важливий крок до справедливості. Для нас було принципово важливо залучити до роботи з постраждалими виключно кваліфікованих фахівців, які вміють працювати з травмою та надавати необхідний супровід», — зауважив Денис Улютін.
Ці виплати не потребуватимуть додаткових видатків із державного бюджету. Фінансування здійснюватиметься коштом добровільних внесків міжнародних та національних партнерів, організацій і донорів на спеціальний рахунок Мінсоцполітики, відкритий у Національному банку України.
Крім того, отриману суму репарацій не враховуватимуть під час обчислення сукупного доходу сім’ї, тож вона не вплине на призначення субсидій чи інших державних соціальних допомог.
Захист інтелектуальної власності
Військові розробки, що належать державі, можна передавати у серійне виробництво на платній основі через прозору систему ліцензування.
Щонайменше 25% коштів від платних ліцензій виплачуватимуть безпосередньо військовослужбовцям — розробникам відповідних технологій. Решту суми буде спрямовано на потреби військового R&D та розвиток оборонних інновацій. В окремих ситуаціях технології можна буде ліцензувати безоплатно.
Відповідну постанову за ініціативи Міністерства оборони підтримав Кабінет Міністрів. Вона визначатиме чіткі правила для управління інтелектуальною власністю, яку створюють у Силах оборони України.
Постанова розширює та доповнює механізм ліцензування інтелектуальної власності у сфері оборони, запроваджений у жовтні 2025 року в межах експериментального проєкту з передачі у виробництво технологій Міноборони.
Новий порядок видачі ліцензій: відкриває ринок для оборонних технологій, які належать не тільки Міноборони, а й іншим складовим Сил оборони; надає нові стимули для оборонних підприємств — державні технології можна буде передавати на умовах платних виключних ліцензій, що дає змогу підприємствам інвестувати як у виробництво, так і в довгостроковий розвиток технології, отриманої від держави; встановлює конкурентні умови для виробників — передбачено конкурсний добір ліцензіатів для виключних ліцензій та закріплено рівні умови отримання невиключних ліцензій; стосується не лише технологій для виробництва, а й використання контенту (аудіо, відео, зображень) та інших об’єктів права інтелектуальної власності, що належать Силам оборони.
Таким чином утворюється єдина екосистема розпорядження інтелектуальною власністю в галузі оборони, що дає змогу державі у партнерстві з бізнесом реагувати на виклики війни у всіх її доменах.
Отримані від ліцензування кошти матимуть чітке цільове призначення. Окрім винагороди військовослужбовцямавторам, їх буде спрямовано на фінансування діяльності підрозділу, де створено відповідну технологію, що є важливим чинником розбудови R&D компетенцій у війську.
Частину коштів буде спрямовано на відповідні заходи для розвитку оборонних технологій в Україні та їх юридичного захисту.
Реалізація цієї ініціативи забезпечить повноцінну комерціалізацію державних оборонних розробок, пришвидшить цикли R&D як у війську, так і в приватному секторі. Також це дасть змогу вітчизняним оборонним підприємствам масштабувати ефективні технологічні рішення та створювати технологічну перевагу у співпраці з державою.
Кабінет Міністрів ухвалив постанову, що запускає впровадження механізму обмеження доступу військовослужбовців до азартних ігор на період воєнного стану.
Рішення напрацювали разом Мінцифри та Міноборони. Його мета — захистити військових від ризиків ігрової залежності та мінімізувати пов’язані з нею безпекові ризики. Наразі триває технічна підготовка до запровадження автоматичної перевірки через державні електронні реєстри.
Після завершення технічної інтеграції під час реєстрації або входу до легального казино дані користувача автоматично перевірятимуться не лише в Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор, а й у Реєстрі військовослужбовців, який упроваджує Міноборони.
Якщо система підтвердить, що людина проходить військову службу, доступ до гри буде заблоковано.
Організатори азартних ігор отримуватимуть лише інформацію про наявність обмеження доступу до азартних ігор, без зазначення підстав його застосування — зокрема чи пов’язане воно з проходженням військової служби або іншими обмеженнями.
«Ця постанова створює основу для додаткового механізму захисту для військовослужбовців і є частиною нашої системної роботи у сфері відповідальної гри. Важливо, що рішення працюватиме автоматично, без зайвої бюрократії та без розкриття інформації про військовий статус людини», — наголосила заступник міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва.
Нині PlayCity та Міноборони працюють над необхідними змінами та наповненням реєстрів, які забезпечать автоматичну перевірку наявності обмеження доступу до азартних ігор. Обмін даними між державними ресурсами відбуватиметься через систему електронної взаємодії «Трембіта».
Запровадження обмежень для військовослужбовців — лише частина комплексної роботи із захисту гравців. Не менш важливо протидіяти нелегальним онлайнказино, що працюють поза державним контролем та ігнорують вимоги законодавства.
Зараз PlayCity не має повноважень самостійно блокувати сайти вручну. Агентство виявляє нелегальні гральні ресурси та ухвалює рішення про необхідність обмеження доступу до них. Надалі це рішення реалізується через НКЕК та інтернетпровайдерів відповідно до вимог закону № 768.
За перший рік роботи PlayCity виявило понад 4100 незаконних ресурсів, щодо яких було ухвалено рішення про блокування. Водночас завдяки співпраці з НКЕК вдалося істотно прискорити сам механізм реагування: сьогодні рішення про обмеження доступу стає обов’язковим для виконання провайдерами протягом однієї доби з моменту виявлення нелегального сайту.
Однак чинна процедура досі потребує вдосконалення. Саме тому PlayCity створило міжвідомчу робочу групу за участі представників Апарату РНБО, НБУ, Мінцифри, НКЕК, ДССЗЗІ та НЦУ. Її завдання — напрацювати механізми швидкого обмеження доступу до нелегальних сайтів і застосунків та перейти до моделі, за якої провайдери зможуть блокувати такі ресурси протягом кількох хвилин після ухвалення відповідного рішення.
Паралельно разом із PlayCity Мінцифри підготувало зміни до профільного законодавства, які розширять повноваження регулятора щодо протидії нелегальному гральному бізнесу.
Окремий напрям роботи — очищення інфополя від незаконної реклами азартних ігор. Уже передано на блокування більш як 700 сторінок у соціальних мережах, а також накладено 16 штрафів на загальну суму майже 80 млн грн за порушення правил реклами. PlayCity активно співпрацює з найбільшими цифровими платформами — Google, Meta, TikTok, YouTube, Viber і Twitch — щоб оперативно реагувати на незаконний контент.
Триває робота зі встановлення осіб блогерів і контентмейкерів, які незаконно рекламували казино, — із подальшим притягненням до відповідальності.
Важливо розуміти, що ефективна протидія тіньовому сегменту потребує роботи всіх державних органів у межах їхніх повноважень. Для реального витіснення нелегальних казино необхідна системна робота правоохоронців — від встановлення організаторів до припинення їхньої діяльності та притягнення до відповідальності.
Ми в Google+