«А ви б хотіли жити на вулиці Гостромогильній? Невже не можна назвати її Квітучою, Абрикосовою, Каштановою? Тут дерев стільки! А навіщо шукати нову назву для палацу культури «Дружби народів»? Дружба — це ж не обов’язково з віроломною росією?» Такі дискусії в Черкасах і, мабуть, у багатьох інших містах і селах можна почути часто. А спричинено їх тим, що люди готові позбуватися радянської та російської спадщини, але мало знають історію свого міста чи села.

Тут жили скіфські царі?

Нещодавно перейменована вулиця Івана Мазепи в Черкасах починається від вулиці Гагаріна й лежить на південний схід, упираючись у вулицю Різдвяну. Згадано її в писемних джерелах 1888 року — тоді вона мала назву Гостромогильна.

На початку ХХ століття тут був великий курган Гостра Могила заввишки п’ять метрів. Це був великий скіфський царський курган, насипаний 2,5 тисячі років тому. На думку істориків, назва вулиці Гостромогильна унікальна. Та 1941 року її назвали Ворошилова, а в період німецької окупації — Мазепинською. Потім повернули довоєнну назву. 1957 року були спроби повернути першу назву Гостромогильна, але перемогла Фестивальна. 1971-го, після загибелі екіпажу космічного корабля «Союз-11», вулицю назвали на честь загиблого космонавта Владислава Волкова. 25 лютого 2021 року їй повернули ім’я Івана Мазепи. Історики та краєзнавці радили затвердити автентичну Гостромогильна, але жителі на це не пристали. Та й нині мало хто з місцевих чув про тутешні скіфські скарби.

Про «Дружбу народів» порадяться з Мін’юстом

Цими днями відбулося засідання топонімічної комісії при виконкомі міськради. Учасники розглянули перебіг громадського обговорення зміни назв вулиць та провулків Черкас. Воно триває з 20 липня до 23 вересня. На розгляд жителів винесено назви більш як 120 вулиць, провулків, скверів та алей.

«Надійшло 53 письмові та 24 електронні звернення із пропозиціями від містян, — розповів секретар топонімічної комісії, начальник відділу підтримки громадянського суспільства Олексій Дубовий. — Громадське обговорення, яке у зв’язку з воєнним станом проходить шляхом електронної консультації та в письмовій формі, незабаром завершиться. За його підсумками підготуємо звіт і оприлюднимо на сайті міськради. Це буде проєкт пропозицій виконкому для остаточного рішення».

На засіданні наголошували, що в Черкасах 30 нових вулиць і провулків, з яких назви отримали тільки п’ять, тому можна подавати пропозиції з приводу їх найменування.

Обговорили запит однієї з міських депутаток. У ньому йдеться про відповідність назви палацу культури «Дружба народів» вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Комісія обговорювала перейменування палацу майже дві години. Зрештою ухвалили звернутися до Міністерства юстиції по роз’яснення, чи підпадає назва під чинність закону. Власникові об’єкта рекомендували перейменувати «Дружбу народів».

Цікаво, що палац культури було названо з нагоди 325-річчя «возз’єднання України з росією», яке відзначали 1979-го. Ухвалу облвиконкому було опубліковано в обласній газеті, коли об’єкт увели в експлуатацію (1980).

Чи стане Ватутіне Європейським?

Якщо в обласному центрі перейменовують вулиці й провулки, то у Ватутіному, наймолодшому місті Черкащини, шукають нову назву. 13 вересня відбулося чергове засідання комісії з найменування та перейменування населеного пункту, вулиць, провулків, проспектів, площ, закладів, скверів та пам’ятних знаків Ватутінської міської тергромади. На ньому підбили підсумки громадського обговорення щодо нових варіантів назви міста. Голова комісії секретар міськради Алла Чорнобай розповіла, що більшість запропонованих комісією назв вулиць громадськість підтримала. За підсумками обговорення сформовано список на перейменування, який винесуть на розгляд міськради. На засіданні надійшла пропозиція перейменувати вулицю Безіменну в селі Юрківка на Степана Бандери.

Обговорення назви міста тривало шляхом заповнення гугл-форми і на зборах колективів підприємств, установ та організацій. Як повідомила начальник відділу з питань внутрішньої політики Валентина Кравченко, на обговорення винесли три варіанти назви: Благовісне, Добродар та Європейське. Думку висловили 1110 жителів. Варіант Благовісне підтримала 91 особа, Добродар — 65, Європейське — 44.

Жодного з варіантів не підтримали 630 осіб. Чи не красномовний жест містян щодо всіх варіантів? Можливо, він свідчить про неготовність до такого рішучого кроку, як зміна назви? Або робота була занадто поверховою і формальною. А наступним кроком буде обговорення нової назви з жителями на зборах, які заплановано на 7 жовтня, якщо буде дозвіл військової адміністрації.

На засіданні заслухали інформацію керівників відділу культури й туризму та відділу освіти щодо демонтажу пам’ятника м. ватутіну, погруддя м. горького та вилучення імені ватутіна з назви ліцею №2.

Насамкінець. Війна та подальша демократизація суспільства підштовхнули до змін у всіх сферах. Поменшало байдужих в усвідомленні власної ідентичності. І роль та важливість топонімів зростає, адже вони нас ідентифікують, закріплюють у свідомості суспільства ідеї та історичні факти. Та не завжди творення символіки міста чи села стає предметом ініціативи самих громадян.

Чи не час владним структурам допомогти громадянам? Жителі міста й села мають отримати достовірну інформацію про історію краю. Здається, повернення історичної пам’яті, широка освітня й інформаційна підтримка не менш важливі за підтримку наших захисників на фронті.