У Херсоні відбувся перший Міжнаціональний форум «Херсонщина багатонаціональна», мета якого — консолідувати національно-культурні громади задля розвитку області, обговорити актуальні питання сьогодення й визначити шляхи їх вирішення. Участь у масштабному заході взяли народний депутат України, уповноважений Президента у справах кримськотатарського народу, голова підкомітету з питань етнополітики та національних меншин України, жертв політичних репресій Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнародних відносин Мустафа Джемілєв, представники консульств інших держав в Україні, голови етнічних громад, які живуть на території області, представники релігійних конфесій.

Зберегти етнічну самобутність

На Херсонщині, якою проходить адмінкордон з окупованим Кримом, живуть представники 115 національностей. Саме територіальна близькість до країни-агресора часто слугує приводом для інформаційних викидів, намагань розсварити представників різних етносів, провокацій. Тож мета форуму, за словами голови Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордєєва, — пошук діалогу й порозуміння, забезпечення комфортного проживання представників усіх національностей.

«Хочу, щоб ми продемонстрували толерантність нашого суспільства. Впевнений, що ми закладемо фундамент подальшої плідної співпраці», — зазначив він.

Форум складався із п’яти модулів, під час яких обговорювали різні напрями соціального, культурного й економічного життя області. У межах першого обговорили взаємодію органів державної влади з національно-культурними товариствами і презентували діяльність обласної ради з питань національностей і корінних народів при Херсонській облдержадміністрації. Було презентовано проект програми розвитку національних меншин Херсонщини на 2019—2023 роки.

Модератором другого модуля «Освіта національних меншин і корінних народів» була заступник директора департаменту освіти, науки та молоді облдержадміністрації Ніна Левенець. Вона зауважила, що освітня етнічна політика полягає не лише у вивченні національної мови, а насамперед у навчанні толерантності.

«Освітній процес має бути полікультурним, і тому з 2014-го на території області діє програма культури добросусідства, — зазначила вона. — Яскравими прикладами реалізації такої програми слугує Новоолексіївська ЗОШ №1, а також Херсонська ЗОШ №16. Активно таку програму впроваджує недержавне навчально-виховне об’єднання «Дошкільний заклад — спеціалізована школа I—III ступенів «ХАБАД» з поглибленим вивченням івриту та англійської мови».

Обговорюючи тему третього модуля «Хоч де б ти був, збережи свою самобутність: сприяння збереженню та розвитку етнічної самобутності національних меншин», начальник управління культури облдержадміністрації Світлана Думинська поінформувала, що в області 44 національно-культурних центри і 49 творчих національних колективів. Усі вони дуже активні, талановиті та яскраві.

З приводу культурного виховання виступали й голова культурного центру «Україна — Литва» Наталя Бімбірайте, представник духовного управління мусульман України імам мусульман Херсона та Херсонської області шейх Казим, настоятель парафії Пресвятого серця Ісуса Христа Римсько-Католицької церкви отець Максим Падлевський.

Для розвитку області голова правління Херсонської міської громадської організації «Болгари Херсона» Юрій Палічев запропонував упроваджувати сільський туризм. Про це йшлося під час четвертого модуля форуму «Благополуччя громад — розвиток Херсонщини», «Діти просять миру», «Мій тато захищає Україну».

Завершальний модуль форуму присвятили питанню кримськотатарської національної автономії у складі України, шляху до деокупації Криму. Мустафа Джемілєв звернув увагу, що Президентові буде направлено звернення про внесення змін до Х розділу Конституції стосовно Автономної Республіки Крим. Основними змінами мають стати забезпечення функціонування кримськотатарської мови поряд із державною українською мовою та забезпечення адекватного представництва народу в захисті його інтересів.

Звільнити українських громадян!

Представники національних меншин області підписали Заяву до посольств і консульств країн Європейського Союзу, ОБСЄ та інших міжнародних організацій щодо затримання окупаційною владою АРК кримськотатарського активіста Едема Бекірова.

Нагадаємо: 12 грудня 2018 року на адміністративному кордоні з Кримом заарештовано кримськотатарського активіста жителя Херсонщини громадянина України Едема Бекірова. Хворій людині, яка напередодні перенесла тяжку операцію на серці, інвалідові І групи відмовили в забезпеченні необхідними ліками, майже добу його не годували. Лише на 17-й день через погіршення стану здоров’я ув’язненого направили на огляд у лікарню ім. М. Семашка м. Сімферополя. З 21 грудня 2018 року про стан його здоров’я нічого невідомо.

У заяві зазначено: «Протягом останніх п’яти років у Криму систематично порушують основоположні права людини. Було вбито, закатовано, несправедливо засуджено і пропали безвісти десятки громадських активістів. Юнаків незаконно призивають на військову службу в російську армію, заборонено мирні зібрання, істотно обмежено свободу слова. Ці непоодинокі випадки свідчать про системність і цинічність наруги над правами людини російською державою, що ставить її в один ряд з країнами, які сповідують державний терор. Це чергове публічне катування українських громадян не може залишитися без уваги світової громадськості».

Учасники форуму «Херсонщина багатонаціональна» звернулися із закликом невідкладно вжити заходів і докласти зусиль для звільнення всіх незаконно засуджених українських громадян. «Закликаємо виробити дієвий механізм впливу на свавілля окупаційної влади Криму, — йдеться в заяві, — а також докласти зусиль для притягнення до міжнародної кримінальної відповідальності всіх причетних до незаконних арештів і переслідувань українських громадян».

Кримськотатарський політик заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз зауважив: що довше триває окупація Криму, то більше проявляється об’єднаність і кримських татар, і жителів Криму не кримськотатарського походження. Тому підтримка від держави національних громад дуже важлива.

Мустафа Джемілєв зазначив, що Херсонська область межує з тимчасово окупованим Кримом. На жаль, є люди, на яких впливає провокаційна політика країни-агресора, і саме такий форум стає потужним майданчиком для висловлення власної державницької позиції, незважаючи на національну належність, адже всі ми громадяни України.