Про це під час агрофоруму Agri&Food Export Forum повідомив профільний міністр Олександр Павленко. Він не уточнив, на яку саме продукцію буде збільшено квоти і на скільки — це предмет перемовин сторін. Але цілком зрозуміло, що це буде та продукція, квоту на яку було вибрано. За словами міністра, в ЄС підтримують цю ініціативу. Питання лише в тому, на скільки можна буде підняти квоти (аби це не надто суперечило інтересам європейських аграріїв), і коли це станеться, бо перемовини можуть тривати і кілька тижнів, і рік.
Уже сьогодні Україна наростила свій продаж у ЄС. Якщо раніше туди йшла лише п’ята частина загального експорту агропродукції, то нині — третя. А оборот торгівлі з ЄС у 2014-му — 7,69 мільярда доларів, з них 5 мільярдів — експорт, розповіла заступник міністра Владислава Рутицька. «Якщо говорити про використання квот у 2014 році, то у нас є лідери», — продовжила вона, відзначивши роботу виробників зернових, томатної пасти, меду, курятини, які вичерпали квоти ще до закінчення року. Отже, саме вони матимуть шанс на збільшення квот.
Виробники агропродукції такі ініціативи уряду схвалюють. Зокрема бджолярі просять збільшити квоту на постачання меду. «Україна готова закрити вчетверо більшу безмитну квоту на постачання меду в країни ЄС, а також постачати туди дорожчу продукцію бджільництва — пилок, прополіс, маточне молочко, бджолину отруту, які використовують для виготовлення ліків та косметики, а також маток», — розповіла голова правління Всеукраїнського братства бджолярів України Тетяна Васильківська, нагадавши, що у 2014-му квоту на 5 тисяч тонн на безмитний експорт в ЄС реалізували буквально за 15 днів після відкриття, а загалом бджолярі продали в Європу та інші країни понад 32,4 тисячі тонн меду, заробивши майже 84,5 мільйона доларів.
До речі, нині експортують мед в ЄС майже 50 українських компаній. Вони конкурують у ЄС переважно з Іспанією та Туреччиною. Найбільше продаємо у Німеччину, Болгарію, Польщу і Францію, де наша продукція добре себе зарекомендувала.
Країна могла б заробляти на медові ще більше, аби продавала його не як сировину, що згодом опиняється в європейських торгових мережах, розфасована як італійський, голландський чи німецький продукт, а як товар під українською торговою маркою з написом «made in Ukraine». Такий товар матиме більшу додану вартість і коштуватиме дорожче. Тож виробники матимуть більші прибутки, а бюджет — надходження від галузі. До того ж так можна буде повернути Україні славу виробника високоякісного меду та іншої продукції бджільництва, як за часів Київської Русі, коли продаж воску та меду в Європу був одним з основних високодохідних промислів.
«Для цього потрібно привчати європейців до українського меду, — підкреслює Тетяна Васильківська, — а також створити відповідну лабораторію з перевірки його якості, навчати бджолярів працювати без порушень технології і використання ветпрепаратів із вмістом антибіотиків тощо, а аграріїв — думати про культуру господарювання, зокрема дотримуватися правил сівозміни, відмовитися від вирощування ГМО-культур, застосовувати лише безпечні й дозволені пестициди тощо. Тоді нарощуватиметься виробництво та експорт продукції бджільництва, будуть нові робочі місця на селі (завдяки збільшенню кількості пасік). Нині ж маємо констатувати скорочення площ під медоносами та збільшення їх під ГМО-культурами, а також значне використання пестицидів, заборонених у ЄС. Від такого господарювання гинуть бджоли, що впливає на врожаї культур, які потребують запилення під час цвітіння».
Щоб Україна й надалі посідала перше місце в Європі і входила у п’ятірку світових лідерів за обсягами виробництва меду, треба поступово виправляти ситуацію, резюмувала вона, нагадавши, що у світі виробляють 1,6 мільйона тонн, з них 70—75 тисяч тонн — в Україні.
Про потребу «переграти» квоту говорили й виробники курятини та томатної пасти. Так, виконавчий директор Союзу птахівників України Сергій Карпенко запропонував передбачити у 2015-му квоту на різний асортимент продукції, зокрема на продукцію переробки, що дасть змогу отримувати більшу додану вартість.
Президент компанії «Агроф’южн» Сергій Сипко розповів, що у 2013-му в ЄС продали 1,2 мільйона тонн томатної пасти і порушували питання про безмитну квоту з України на рівні 50 тисяч тонн. Та європейці сказали, що це обвалить їхній ринок і передбачили уп’ятеро менші обсяги. «Не думаю, що 3,5% обвалять ринок ЄС», — зауважив він і запропонував повернутись до обговорення попередньої пропозиції.
Прагнуть до ЄС і українські цукровики. Голова асоціації «Укрцукор» Микола Ярчук упевнений, що Україна зможе заповнити виділену їй 20-тисячну «цукрову» квоту і навіть перевиконати. Адже в січні — лютому 2015-го продано 13,9 тисячі тонн цукру, з яких близько тисячі — до Європи. Постачати можна і більше, виробництво дає змогу це робити. За даними асоціації, 2015 року цукрові заводи вироблять 2,09 мільйона тонн солодкого продукту, а перехідні залишки оцінюють в 344 тисячі тонн. Тобто пропозиція цукру на внутрішньому ринку буде близько 2,5 мільйона тонн. Проте постачанню до Європи заважає протекціонізм ЄС.
Як бачимо, маємо значні запити на торгівлю в ЄС. Зрозуміло, дати нам повний карт-бланш Європа не зможе, адже захищає власних виробників. Але виділені нею квоти дають хороші можливості для входження на цей ринок нашим компаніям, а в перспективі — й на інші ринки. І треба цим шансом скористатись, адже це свідчення якості нашої продукції. Те, що купують у Європі, купуватимуть в усьому світі. Європа фактично відкриє нам інші ринки, нівелюючи втрату російського торговельного майданчика.
Ми в Google+