Напередодні ухвалення державного кошторису на наступний рік триває бурхливе обговорення, зокрема, питань, пов’язаних із акцизами. Бізнес, який працює на ринках підакцизних товарів, традиційно виступає за зниження ставок, бо це ускладнює життя різномастим нелегалам і контрабандистам. Але є свої завдання і в уряду, а надто нині, коли країна переживає далеко не найкращі часи. Окремо в цьому році стоїть тема врегулювання проблеми роздрібного акцизу.
Де взяти гроші?
Якщо йдеться про алкоголь, на який у листопаді істотно підвищено мінімальні ціни, і цигарки, — то депутати позавчора ухвалили в першому читанні проект закону № 5132 про внесення змін у Податковий кодекс. Цим документом пропонується збільшити ставку акцизу на алкоголь на 20%, на вина і слабоалкогольні напої — на 12%, а на тютюнові вироби — на 30% специфічну й на три відсоткових пункти адвалерну складову, що, за словами міністра фінансів Олександра Данилюка, дасть у зведений бюджет 2017 року додатково 3,2 мільярда гривень.
Експерти Реанімаційного пакета реформ зазначають, що це світова практика, яка дає змогу одним махом убити двох зайців: і бюджет наповнити, й зменшити рівень споживання, що своєю чергою позитивно впливає на статистику смертності, спричиненої саме вживанням цих товарів.
За словами Костянтина Красовського, завідувача сектору контролю над тютюном і алкоголем Інституту стратегічних досліджень МОЗ, «підвищення ставок акцизу на алкогольні напої у 2016 році збільшило надходження до держбюджету майже на 3 мільярди гривень». Загалом же, за даними Держказначейства, за 10 місяців цього року в бюджет від акцизів на алкоголь надійшло 10,08 мільярда гривень.
Водночас бізнес лобіює необхідність включити 5-відсотковий роздрібний акциз до складу загального акцизного податку. Як стверджує глава комітету з імпорту алкогольних напоїв Європейської Бізнес Асоціації Ігор Назаров, державі набагато вигідніше було б отримувати всю суму акцизу з продавців алкоголю наперед, аніж ганятися потім по селах за кожним окремим кіоскером.
До речі, цю позицію підтримує і глава ДФС Роман Насіров, який заявляє, що «цей акциз створює шалену націнку», тож не секрет, що наші умільці давно знайшли механізм, який дає їм змогу обходити ці 5% акцизу на роздріб. Не будемо вдаватися у деталі шахрайської схеми, скажемо лише, що нині йдеться про те, щоб створити єдині правила гри для всіх, які б водночас дали змогу нормально наповнювати бюджет.
Окрім того, фіскали порахували, що торік — через те, що сигарети у нас надто дешеві, — від тютюнового акцизу бюджет недоотримав понад 540 мільйонів гривень. І пропонують урядові встановити мінімальні ціни на тютюн. На виході, якщо доплюсувати сюди 5% податку з реалізації, матимемо щонайменше 16 гривень за пачку без фільтра і 17 — з фільтром, хоч дехто називає набагато вищу мінімальну ціну.
Таку новацію схвалюють далеко не всі тютюнові компанії. «Потенційне нововведення зацікавлених виробників, яке кулуарно просувають нардепи, — встановлення з 1 січня мінімальної ціни на пачку сигарет для споживача в розмірі 25 гривень, — сказали «УК» в «Імперіал Тобако Юкрейн». — У січні цього року її можна було купити за 10 гривень. Отже, маємо зростання цін у 2,5 раза! Більшої зневаги до споживача, а надто з невисокими доходами, годі й вигадувати. При цьому доходи окремих виробників сигарет стрімко зростуть». На переконання фахівців компанії, ця ініціатива зневажає й міжнародні зобов’язання України в межах Угоди про асоціацію з ЄС. Угода ж передбачає, що наша держава до 1 листопада 2016 року мала імплементувати директиву Євросоюзу, якою заборонено застосування різних ставок мінімального акцизного зобов’язання до сигарет різних цінових сегментів, оскільки це знищує конкуренцію між виробниками.
Від перестановки доданків…
До речі, у законопроекті № 5132 не забули і про ринок пального: серед його новацій — введення єдиної ставки акцизного податку на дизельне пальне обсягом 125,5 євро за тонну замість диференційованої ставки 125,5 і 95 євро залежно від вмісту сірки.
Експерти ринку пального зазначають, що чинна система оподаткування, з 5% роздрібного акцизу, призвела до появи значного тіньового сегмента, який щодня збільшується. «Понад 15 років тому в Литві,— каже директор з роздрібної торгівлі «АМІК Україна» Кястутис Разгайтис, — теж був схожий податок, але уряд зрозумів його неефективність і вчасно включив до основної акцизної ставки». Що з ринком щось негаразд, доводить кількість нелегальних автогазових заправок і точок незаконної реалізації дизельного пального. «Ми нині живемо на пороховій бочці, яка може злетіти в повітря, — переконаний співвласник мережі KLO В’ячеслав Стешенко. — Ці АГЗП ніхто не перевіряє й ніхто не дає дозволу на існування». За підрахунками НТЦ «Психея», через несплату роздрібного податку на пальне бюджети лише за І півріччя цього року недоотримали 800 мільйонів гривень.
«Якщо нічого не змінити, — вважає віце-президент концерну «Галнафтогаз» (мережа «ОККО») Василь Даниляк, — ми можемо опинитися в ситуації, коли нам нічого не залишиться, крім як здати свої заправки в оренду нелегалам і продавати пальне гуртом їм же. Ліпше скасувати роздрібний акцизний податок на «пістолеті» і перенести його в базу оподаткування при імпорті або виробництві нафтопродуктів. Базовий акциз дуже добре адмініструють, у трейдерів просто немає варіантів його не платити. Водночас сплата роздрібного акцизу проводиться на основі добровільного декларування, чим багато хто зловживає».
Розуміючи проблему, профільний парламентський комітет ухвалив рішення внести в урядовий законопроект про держбюджет на наступний рік пропозицію щодо скасування збору з роздрібного обігу підакцизних товарів. Його глава Ніна Южаніна зазначає, що згідно з Податковим кодексом України акциз не належить до місцевих податків. А щоб наповнити місцеві бюджети, потрібен механізм перерозподілу коштів. Причому він — завдяки кращому адмініструванню — дасть змогу на місцях отримати на 2 мільярди гривень більше, аніж нині. Підтримують цю позицію і в ДФС: «Ми пропонували і пропонуємо — і для горілчаних товарів, і для пального, і для тютюнових виробів — перенести роздрібний акциз на основну ставку, а потім робити розподіл залежно від обсягів реалізації. Вважаємо, що це дуже просто і зрозуміло, а місцеві бюджети будуть тільки більше отримувати від цього коштів».
Досі таке розв’язання проблеми не сприймало Міністерство фінансів, зважаючи на позицію Асоціації міст України. Але, за словами заступника міністра фінансів Євгена Капінуса, консультації з ДФС і Держказначейством підтвердили життєздатність запропонованого бізнесом механізму розщеплення базового акцизу по місцевих бюджетах на основі бази даних ДФС про реалізацію пального на кожній АЗС. Крім того, Асоціація міст рекомендує взагалі відмовитися від претензій на акциз і запропонувати урядові пропорційно збільшити «регіональну» частку податку на доходи фізичних осіб. Тож залишається сподіватися, що всі позитивні домовленості стануть надбанням державного бюджету на наступний рік.
ПРЯМА МОВА
«Сумарний ефект реформи — це майже 8,5 мільярда гривень»
Дмитро КУЛИК,
президент асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України»:
— Збір з роздрібного обороту підакцизних товарів або так званий роздрібний акциз — найкритичніша проблема для ринку нафтопродуктів. Наша асоціація розпочала консультації щодо реформи цього податку одразу після формування уряду навесні цього року. Для ринку пального впровадження цього акцизу обернулося стрімким зростанням тіньового сегмента, масовою торгівлею нафтопродуктами та скрапленим газом без видачі касового чека і справжньою пандемією нелегальних, спочатку газових, а тепер і дизельних, заправок. І тут уже питання стосується не тільки економіки, а й безпеки громадян — нелегальні заправки працюють повністю поза правовим полем, зокрема й без контролю державних органів.
Запропоновану нами реформу роздрібного акцизу шляхом його перенесення в основну ставку з подальшим розподілом по місцевих громадах на основі даних Державної фіскальної служби про продажі палива на кожній заправці підтримали і ДФС, і АМКУ, і «податковий» комітет Верховної Ради. На сьогодні і Мінфін, і Держказначейство визнали, що впровадження такого механізму реальне. Повнота сплати цього податку дасть місцевим бюджетам у 2017 році близько 2 мільярдів гривень, які нині не сплачують недобросовісні продавці. Але додатково держбюджет отримає 5,3 мільярда гривень акцизу і 1,2 мільярда ПДВ. Таким чином сумарний ефект реформи становитиме майже 8,5 мільярда гривень і, що не менш важливо, забезпечить рівні конкурентні умови на ринку пального.
КОМПЕТЕНТНО
«Нова модель збалансовано розподіляє податкове навантаження»
Олег СТРЕКАЛЬ, 
директор з корпоративних та юридичних питань підприємства
з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»:
— У законопроекті, який підготувало Міністерство фінансів і який у першому читанні ухвалили парламентарії, запропоновано модель підвищення тютюнових акцизів, яка збалансовано розподіляє податкове навантаження на всі цінові сегменти ринку й приносить заплановані кошти в державну скарбницю. Йдеться про 30% підвищення специфічної (за 1000 сигарет) та 3 відсоткові пункти зростання адвалерної складової (від ціни пачки сигарет) акцизу. За цих умов сигарети всіх сегментів здорожчають приблизно на 4 гривні.
Наша компанія погодилася з пропозицією міністерства.
Однак інші тютюнові компанії з допомогою народних депутатів торпедують цю концепцію, намагаючись знизити навантаження на сигарети дорогих та преміальних брендів шляхом відмови від підвищення адвалерної частки акцизу. Про яке зменшення йдеться? Акцизна модель, яку пропонують через нардепів ці виробники, дасть держбюджету на 2 мільярди гривень менше, ніж модель Мінфіну. Заради таких коштів організовано безпрецедентний тиск на міністерство й уряд. Нам незрозуміло, чому в часи бюджетної скрути народні обранці, виконуючи чиєсь замовлення, намагаються обмежити державні надходження й сприяти надходженням корпоративним.
Ми в Google+