ПЕРСПЕКТИВИ

Оновлена Енергетична стратегія України на період до 2030 року дасть змогу вдосконалити вітчизняний ПЕК

Про це під час прес-конференції у Кабміні повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький.

Пріоритетами стануть: розвиток галузевої інфраструктури, нарощування експортного потенціалу, збільшення генеруючих потужностей. «На цю мету в 2010—2012 рр. у галузь уже залучено інвестицій майже на два мільярди доларів», — зазначив він.

Серед головних проектів — збереження цілісності Об’єднаної енергетичної системи країни та її синхронізація з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії. «Також це модернізація і реконструкція наявних генеруючих потужностей ТЕС і ТЕЦ з продовженням терміну служби обладнання на 15—20 років і зі скороченням питомої витрати палива. Передбачається і будівництво нових генеруючих потужностей. Добудова атомних енергоблоків і спорудження заводу з виробництва ядерного палива для реакторів ВВЕР – 1000. Актуальними питаннями є приватизація вугільних шахт, введення мита на імпортний бензин і ціна на газ.

Вугілля і приватизація

Як сказав Едуард Ставицький, загалом в Україні торік було видобуто 86 мільйонів тонн вугілля, що на 4 мільйони  тонн більше, ніж у 2011 році. За січень-лютий 2013 року видобуто 13634,6 тисячі тонн вугілля, що на  14,6% вище від планового показника. «Держава активно підтримує підприємства галузі зростанням обсягів фінансування з держбюджету. Тільки в 2012 році Верховна Рада тричі переглядала фінансування бюджетних програм для галузі, збільшивши їх на 5,8 мільярда  гривень. Загальний обсяг держпідтримки торік становив 14,6 мільярда гривень, а  на цей рік передбачено  9,7 мільярда  гривень.

Міністр також звернув увагу на механізми державно-приватного партнерства та фінансового лізингу. На реалізацію відповідних законів Кабміном затверджено перелік з 88 вугледобувних підприємств, які можуть передаватися в концесію чи оренду. Крім того, урядом затверджено перелік 67 об’єктів галузі, які підлягають приватизації в 2012—2014 роках, а також критерії визначення способу приватизації. Нині  вже розпочався активний процес подачі заявок від інвесторів на передачу підприємств в оренду та концесію, а також дано старт передприватизаційним процесам.

Скільки коштуватиме пальне? Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Газ: ціна  питання

У першому кварталі цього року російський газ на 20 доларів дешевший,  у другому кварталі він подорожчає. «Прогнозна ціна на другий квартал, яка розраховується з огляду на чинний  контракт, — 426  доларів. При  цьому Україна, як зазначив Едуард Ставицький,  сподівається домовитися з Росією про зниження ціни на газ до початку опалювального сезону. «Ми хочемо домовитися про справедливе зниження ціни Росією, заснованої на ринкових відносинах, або  продовжимо серйозно працювати над диверсифікацією постачання блакитного палива в Україну. Плануємо вийти на середню європейську спотову ціну газу до 350 доларів за тисячу кубів», — таку думку висловив керівник енергетичного відомства. Додавши, що ціна повинна коливатися в межах  250—380 доларів для другого півріччя.

Експерти стверджують, що прогнозні показники провідних європейських трейдерів коливаються саме в такому ціновому діапазоні. Отже і ми маємо  рівнятися на такий ціновий поріг. Разом з тим, вартість газу може бути зниженою в обмін на довгострокову оренду української газотранспортної системи та наших газосховищ у рамках створення двостороннього консорціуму. Тут  міністр сказав, що це питання дуже заполітизоване: «Ми ведемо переговори щодо створення консорціуму з усіма зацікавленими сторонами. Я не можу дати зараз конкретної відповіді про остаточні результати. Йде переговорний процес, тому треба трохи зачекати. Ми працюємо в кількох напрямках, тут і модернізація системи і створення консорціуму».

Нагадаємо, що на початку березня з’явилася інформація, що Україна і Росія погодили створення двостороннього газового консорціуму, якому буде здана в оренду українська ГТС. Натомість Росія нібито знизить вартість газу до  260 доларів за тисячу кубів.

Як запустити НПЗ і зберегти вартість бензину

Далі Едуард Ставицький  повідомив про те, що наприкінці березня  планується поновлення роботи  Одеського  нафтопереробного заводу, в якого з’явився новий власник. «У нас є технічні можливості забезпечувати завод нафтою суходолом, а також через морські поставки», — констатував Ставицький. Уточнивши, що нині нові  власники заводу продовжують узгоджувати контрактні умови з постачання нафти на підприємство.

Крім  того, нині проходять  перемовини про поновлення  роботи ще одного НПЗ —  Лисичанського, де теж змінився власник. «Ми сподіваємося, що завод запрацює влітку. Залишилося кілька переговорних процесів — і все…»

Не обминув міністр і питання якості пального, зазначивши, що нині над цим питанням працює відповідна комісія. «Ми  обов’язково  слідкуватимемо за   якістю пального, яке вироблятиметься на  вітчизняних заводах, але й будемо захищати внутрішній ринок. Мита вводитимемо лише після аналізу комісії, але можу сказати, що вартість на пальне значно піднято не буде». 

ТОЧКА ЗОРУ

Сергій КУЮН,
директор ТОВ «Консалтингова група А-95»:

— Помилкова теза про те, що підтримка української нафтопереробки є зміцненням енергетичної незалежності. Це було б справедливо, якби Україна володіла достатніми ресурсами власної нафти, а в наших умовах йдеться  про те, щоб переорієнтуватися з імпорту дешевих нафтопродуктів на імпорт дорогої нафти. Ціни на нафтопродукти в Україні залишаються найнижчими в Європі, поступаючись лише білоруським і російським. Введення мита на білоруські нафтопродукти в розмірі  180 доларів за тонну, як того вимагають власники українських НПЗ, підвищить вартість бензину та дизпального на АЗС мінімум на одну гривню за літр. За цінами на пальне  ми обженемо Литву, Польщу і навіть Німеччину (без урахування акцизу і ПДВ).Тому дивують заяви про те, що, мовляв, мита не викличуть стрибка цін. Підвищення цін на внутрішньому ринку  — це пряме завдання будь-яких мит і квот, щоб дати можливість заробити власному  виробнику. Якщо ж зростання не відбудеться, то такі заходи будуть марними.

Але у цій ситуації  очевидне  посилення залежності від Російської Федерації. У 2012 році білоруські нафтопродукти займали 40% українського ринку, і в разі введення мит їхнє місце займуть нафтопродукти з Росії і вироблені з російської нафти в Україні.

У нас уже є приклад, коли «газові» угоди з ціною 50 доларів за тисячу  кубів були розірвані, а на зміну їм прийшли  400 доларів  і вище. Знемагаючи від цінового гніту в газовій сфері, ми маємо доступ до дешевого ресурсу нафтопродуктів, але знову ж власноруч хочемо зробити їх дорожчими. Нам що, мало газу за рекордними для всієї Європи цінами?