Антикризову програму спільних дій влади та бізнесу слід обов’язково виконати

Уже понад три роки економіка країни перебуває у стані стагнації, й очевидно, що падіння ще не зупинено. У січні-вересні скорочення промислового виробництва становило 16,6%. Безпрецедентно впали обсяги експорту — на 35% порівняно з аналогічним періодом торік. Майже на чверть знизилася реальна заробітна плата, а це, крім збіднення громадян, загрожує втратою мотивації для подальшого розвитку виробництва.

Розвитку країни перешкоджають анексія територій, російська агресія, втрата промислового Донбасу і традиційних східних ринків, брак системних антикризових кроків.

Як вчить цивілізований світ, паралельно з антикризовими діями потрібно займатися стратегічним розвитком. Не можна весь час перебувати у стані боротьби: мета сучасного суспільства — стабільність, добробут і процвітання. Але спостерігаємо, що в Україні з її величезним інтелектуальним, промисловим, технічним потенціалом з лексики на всіх рівнях зникло таке поняття, як стратегія соціально-економічного розвитку держави. Уся діяльність у галузі управління економікою звелася або до «гасіння пожеж», або до розрізнених ініціатив (приватизація, податкова реформа тощо).

Саме в таких обставинах і з’явилася Антикризова програма спільних дій влади і бізнесу. Її підготувала Антикризова рада громадських організацій України — об’єднання майже ста профільних організацій промисловців, підприємців і роботодавців, наукових структур, активістів громадянського суспільства. Рік тому вони усвідомили глибину викликів, що постали перед країною, і домовилися про консолідовані дії щодо їх подолання.

Антикризова програма — відкритий документ, його можна доповнювати. Із грудня 2014 року вона кілька разів актуалізувалася — у зв’язку зі зміною ситуації, новими пропозиціями промислової спільноти, зокрема з регіонів (після розширених засідань Антикризової ради у Кіровограді та Харкові). До речі, на початку грудня програму представлять європейському співтовариству — учасникам міжнародної конференції «Європейський парламент — громадянське суспільство України», яка відбудеться у Брюсселі.

Промисловці й підприємці переконані: наріжним каменем сучасної економічної політики повинна стати програма відродження та подальшого сталого розвитку вітчизняної індустрії. До слова, всі розвинені країни після фінансової кризи 2008—2009 років повернулись обличчям до промисловості. У директивах Європейського Союзу, програмах президента США, урядів Японії, Німеччини та Франції чітко сформульовано пріоритетність саме промислової політики.

На жаль, в Україні спостерігаємо ознаки деіндустріалізації, коли на межі закриття опинилися великі заводи і цілі галузі, наприклад, основа ракетно-космічної галузі об’єднання «Південмаш», підприємства транспортного машинобудування, автомобілебудування тощо. Проблема українських залізниць — локомотиви застаріли на 92%, пасажирські вагони — на 83%. Падіння виробництва в галузі транспортного машинобудування становить майже 80%. Хіба це не привід задіяти потужні державні програми модернізації рухомого складу, які дають змогу залучити інвестиції, зберегти унікальні колективи, посилити присутність на внутрішньому ринку країни і поступово виходити на зовнішні?

Держава повинна всіляко сприяти надходженню інвестицій для модернізації промислових потужностей, а для цього вжити заходів щодо посилення захисту прав власника та інвестора, зокрема через якісне оновлення судової системи.

Потрібно ухвалити податкову реформу, оскільки штучно створювані навколо неї проблеми погіршують економічну ситуацію у країні. Ділова громадськість доклала неймовірних зусиль, щоб допомогти владі визначитися з податковими новаціями. Підприємницьке співтовариство підтримало положення парламентського варіанта податкової реформи (законопроект №3357) і наголошує на потребі його доопрацювання з урахуванням тих пропозицій ділової громади, які сприятимуть розвиткові бізнесу в країні.

Облікова ставка НБУ цього року коливалася від 30 до 22%, комерційна — значно вища. Банківські установи фактично згорнули серйозні програми кредитування реального сектору економіки. Борги держави з відшкодування від’ємного сальдо ПДВ разом з авансовими платежами податку на прибуток сягають 47 мільярдів. Антикризова програма звертає увагу уряду та НБУ: кредитування реального сектору економіки потрібно відновити за прийнятними ставками кредитів.

За січень-вересень цього року експорт країни впав більш ніж на третину, і одна з причин падіння, крім відмови від ринків Російської Федерації, втрат експортного потенціалу сходу країни, — нестача комплексної експортної політики, яка враховувала б усі чинники, що впливають на зовнішню торгівлю.

Як підприємства з довгим циклом виробництва, наприклад «Турбоатом», «Зоря-Машпроект», можуть працювати в умовах нормативного терміну повернення валютної виручки 90 днів і 75% нормою її обов’язкового продажу? Спроби довести керівництву НБУ очевидні факти, що унікальні підприємства, які виробляють складну науково-технічну продукцію з широкою географією кооперації, вимагають іншого ставлення, результатів поки що не дали.

Серед загальних експортних проблем виокремлюється проблема експорту в Європу, тим більше що з 1 січня 2016 року Україна працюватиме в умовах вільної торгівлі з ЄС. На жаль, у країні досі немає жодної галузевої програми з адаптації технічних регламентів, стандартів України до вимог ЄС.

Не оминула Антикризова програма і тему боротьби з корупцією. Як злоякісна пухлина, розриває вона на частини здоровий суспільний організм. Цю проблему бачить уже весь світ. Наші міжнародні партнери беруться «виховувати» Україну. Посол США в Україні Дж. Пайєтт переконаний, що корупція на вищому рівні — більша загроза для України, ніж російські танки.

Соромно слухати таке. Боротьба з корупцією не може бути вибірковою, кожен корупціонер має отримати своє, незалежно від статусу, посади, політичної належності, оскільки перед законом усі рівні. У суспільстві, в бізнес-середовищі слід створити атмосферу неприйняття корупції, до адміністративних заходів потрібно додати суспільне неприйняття й осуд.

Антикризова програма пройнята пошуком довіри. Трагічні події Революції гідності, висока ціна, яку Україна заплатила, втрачаючи власні території й відбиваючи агресію на сході, повинні навчити: важкі проблеми розв’язуються тоді, коли в суспільстві є єдність, коли влада чує людей. Саме цю думку ми і хочемо донести. Саме тому Антикризова рада громадських організацій підтримала створення Національного форуму «Трансформація України», куди увійшли представники українських церков, культури і науки, міжнародного співтовариства, об’єднань промисловців і підприємців.

Отже, підсумуємо. По-перше, в антикризовій програмі враховано пропозиції 100 профільних асоціацій, вони збалансовані, викладені за системним принципом. По-друге, аналогічного програмі документа за три роки соціально-економічної кризи в державі не з’явилося. І найважливіше: програма пройнята болем за свою країну, її нестійку економіку. Цей документ готували люди, яким не треба пояснювати, що таке економічний патріотизм.

Переконані: Антикризову програму спільних дій влади та бізнесу обов’язково потрібно виконати! Її треба почати реалізовувати в тісному партнерстві всіх відповідальних політичних сил, громадських та владних структур. До цього ми владу країни і закликаємо.