Тема бар’єрів у всіх сферах життя українців стала видимою. Вона вийшла на найвищий державний рівень. Україна як європейська держава має дбати про базові цінності — стандарти життя, рівність умов для кожного громадянина. Це основа, з якої починається цивілізоване суспільство.

Повага до прав, толерантність, простір, дружній до маломобільних груп населення, інклюзія і безбар’єрність як нова суспільна норма — це новий місток, який ще міцніше з’єднає Україну із прогресивними європейськими країнами. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив під час наради, на якій було презентовано проєкт Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Він подякував усім, хто, не очікуючи стратегії, вже реалізовує норми безбар’єрності на регіональному рівні на підприємствах, в установах.

Присутня на презентації перша леді Олена Зеленська, яка ініціювала й актуалізувала тему безбар’єрності, зазначила: «Наша місія — зробити безбар’єрність сталою суспільною нормою, щоб усі люди були забезпечені рівними можливостями в усіх сферах життя: вільним доступом до освіти, зайнятості, послуг, участі в житті суспільства».

Денис Шмигаль та Олена Зеленська переконані, що вільний доступ людей до освіти, зайнятості, участі у житті суспільства є основою сталого розвитку українського соціуму. Фото надала пресслужба Кабінету Міністрів України

Копітка робота

Фінальному варіанту стратегії передували два місяці копіткої роботи. Ця стратегія — перший в Україні комплексний документ, який передбачає створення безбар’єрного простору в шести вимірах: освітньому, інформаційному, цифровому, фізичному, суспільному та економічному. Тобто йдеться не лише про доступність інфраструктури міст і громад, а й про майбутні перетворення й усунення бар’єрів зокрема у підприємництві, працевлаштуванні, навчанні протягом життя, адмінсервісах, отриманні реабілітаційної, медичної допомоги.

Документ пройшов широке публічне обговорення, в якому брали участь представники державної та місцевої влади, міжнародних громадських і благодійних організацій, авторитетні експерти. Його планують ухвалити на найближчому засіданні уряду.

Для ефективної реалізації стратегії буде запроваджено індикатори та механізми оцінки її впровадження. Діятиме міжвідомча робоча група, яка до 2030 року відповідатиме за аналіз прогресу виконання стратегії.

Окрема увага до інклюзивного підприємництва має стати звичною. Фото з сайту facebook.com/vgonaiu

Реалізація задуманого

Представники міністерств подали бачення реалізації стратегії за шістьма напрямами безбар’єрності: фізичний, інформаційний, цифровий, суспільний та громадянський, освітній, економічний.

Міністерство розвитку громад та територій працюватиме над поліпшенням нормативно-правової бази у сфері доступності; підвищенням якості освіти фахівців; затвердженням настанов з обстеження житлових та громадських будівель і споруд щодо організації доступності для осіб з інвалідністю й інших маломобільних груп населення; удосконаленням механізму контролю за дотриманням суб’єктами містобудування нормативно-правових актів щодо доступності осіб з інвалідністю.

Міністерство інфраструктури для здійснення пасажирських міських перевезень автомобільним та електричним транспортом планує оновлення чи придбання рухомого складу, максимально пристосованого для перевезень осіб з обмеженими можливостями. Ідеться не лише про місця для крісел колісних, а й про пристрої зовнішнього звукового інформування пасажирів з порушенням зору про номер і кінцеву зупинку маршруту, звукові й візуальні тексти у транспорті про зупинки. Передбачено модернізацію залізничної інфраструктури. У держбюджеті на нинішній рік закладено 4 мільярди гривень на оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів з обмеженими можливостями, обладнання станцій та залізничних пунктів підіймальними платформами для посадки і висадки пасажирів, встановлення тактильних покажчиків шрифтом Брайля, звукових покажчиків.

Міністерство молоді та спорту продовжить роботу над забезпеченням доступу всіх людей до спортивних споруд, адже нині таких лише 37,5% (або понад 30 тисяч об’єктів) загальної кількості. Торік кількість пристосованих для занять осіб з обмеженими можливостями приміщень збільшилася на 4 тисячі. Будуватимуть об’єкти спортивної інфраструктури з доступом для таких осіб. Буде сформовано реєстр спортивних споруд, де можна дізнатися про спортивні об’єкти таке: місце розташування, графік роботи, бронювання занять, пристосованість для маломобільних громадян.

Міністерство культури та інформаційної політики працюватиме над поліпшенням доступу для людей з особливими потребами до медіапродукції, адже нині більшість її для особливих людей малодоступна. Міністерство визначить умови, відповідно до яких телеорганізації незалежно від форм власності надаватимуть субтитрування або переклад жестовою мовою офіційних повідомлень, кіно та відеопродукції. Воно стимулюватиме виробництво зокрема Національною суспільною телерадіокомпанією кінематографічної продукції для осіб з порушенням зору та слуху. А найближчим часом оголосить мистецький конкурс з виробництва відеоінформаційної продукції «Україна без бар’єрів», щоб розкрити поняття безбар’єрності в широкому сенсі, державну політику в цьому напрямі.

У планах Міністерства освіти і науки — розширення інклюзивної освіти в дошкільних, шкільних і професійно-технічних закладах. Ідеться не лише про доступність фізичну для людей з обмеженими можливостями, а й про вирішення питання нестачі в закладах асистентів викладачів та майстрів.

Профільні міністерства планують розвиток цифрових послуг для населення, соціальних послуг. Не забудуть і про фінансову грамотність. На травень заплановано онлайн-курс фінансової грамотності для підприємств, людей з інвалідністю — власників підприємств про використання податкових, кредитних пільг та ефективне фінансове управління. У липні буде створено платформу для поширення найкращих практик ведення бізнесу з окремою увагою до інклюзивного підприємництва і надання менторської допомоги соціальним підприємствам.

Відділ новин
«
Урядового кур’єра»