Вітчизняні фахівці неурядового сектору в галузі безпеки презентували новостворене об’єднання Український інститут безпекових досліджень. Розповідаючи про мету і пріоритетні напрями роботи інституції, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, член правління новоствореного інституту Валентин Бадрак зазначив, що люди, які його створили, були запалені прикладом Ради національної безпеки і оборони зразка 1995—1999 років, і сподівається, що цей досвід пошириться і на громадські структури.

Бути корисними країні

Він зазначив, що має досить амбітні плани об’єднати під одним дахом якомога більше провідних вітчизняних фахівців у галузі оборони та безпеки, а також сподівання, що із часом до них долучаться закордонні фахівці з подібним досвідом, навіть цілі інституції. Отже, і в нас пошириться досвід, який існує за кордоном, коли громадські фахівці надають корисні експертні оцінки й аналітику, наукову та інформаційну допомогу всім тим, хто цього потребуватиме, зокрема владним структурам і широкій громадськості.

Очолити наглядову раду інституту погодився перший віцепрезидент Національної академії наук України, академік, секретар Ради національної безпеки і оборони України у 1995—1999 роках Володимир Горбулін. Він зазначив, що завершилася президентська кампанія, отримав повноваження новообраний Президент і країна увійшла в новий вир напружених і відповідальних буднів. І нині експерти відчувають відповідальність за те, що мають допомогти й посприяти новообраній владі долати старі та нові виклики у розбудові внутрішньої і зовнішньої політики держави.

Тренуємо зміну: військовослужбовці строкової служби готуються до здійснення першого стрибка з парашутом. Фото з сайту mil.gov.ua

Об’єднаний центр аналітичної думки

Одним із ключових викликів постає такий: як зробити оборону держави міцною та підвищити її безпеку до високого рівня. Саме для цього під дахом інституту об’єдналися представники недержавних організацій та експертних центрів, маючи намір створити у країні об’єднаний центр аналітичної думки, який опікуватиметься питаннями безпеки України.

На авторитетну думку академіка, нині необхідно провести аудит оборонної промисловості, щоб визначити потенціал наших оборонних підприємств і держконцерну «Укроборонпром». Також потрібен оперативний та якісний аудит документів у галузі безпеки. Та найперше — це Воєнна доктрина держави, яка, на думку експерта, також потребує докладного й прискіпливого перегляду. А ще деякої корекції, на думку Володимира Горбуліна, потребує рамковий закон України про національну безпеку.

Для вирішення цих питань він пропонує при апараті РНБО створити робочу експертну групу, участь у якій обов’язково мають узяти недержавні експерти і фахівці новоствореного інституту. Саме вони змогли б зробити те, що треба було зробити вже давно. А саме: змінити парадигму Збройних сил України, залишивши нарешті в минулому радянську модель. На його переконання, нам потрібна нова професійна армія з єдиною автоматизованою системою управління. І над цим завданням вже тривалий час працює Національна академія наук.

Володимир Горбулін зазначив, що задля поліпшення безпеки нам конче необхідно налагодити стійкий та закритий зв’язок, а також запровадити сучасні системи радіоелектронної боротьби, створити надійний ракетний щит від агресорів. Нещодавно в України з’явилися нові сучасні засоби залпового вогню, які можуть діяти на суші, морі та в повітрі. Але потребуємо більшого. А ще маємо потребу у створенні надійної розвідки. І в центрі всієї цієї системи має бути не стільки досягнення результату за будь-яку ціну, а цінність життя людини — солдата і офіцера.

А коли ми створимо саме таку армію, її слід оснастити найновішою зброєю та обладнанням. Ідеться й про найновіші та найсучасніші безпілотні комплекси, робототехніку, яка є у країнах НАТО і навіть у Росії, але Україна тут дуже відстає. А застосування саме такої техніки може істотно допомогти у виконанні надважливих бойових завдань без наражання життів військових на небезпеку. Ще маємо залучати в розвиток нашої армії висококласних іноземних фахівців та інвестиції.

Також слід змінити роботу військової прийомки, аби вона контролювала якість озброєння, яке випускають оборонні підприємства, а не лише опікувалася кількістю фінансів, що в цьому задіяні. А ще нам слід розвивати далі, якісніше та більше, співпрацю з НАТО. І головне завдання тут — ставка на отримання передових військових технологій. Адже, за його словами, «джавеліни» — це дуже добре, але системи «Прометей» нам нині потрібні значно більше.  Слід співпрацювати з іноземними компаніями в галузі оборони і з їхніми науковцями. Цьому нині заважає недосконале вітчизняне законодавство, яке потрібно змінити, аби ці процеси рухалися швидше та якісніше.

Переймати найкращий військовий досвід

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, член правління новоствореного інституту Сергій Згурець розповів, що у США, наприклад, армія миттєво реагує на розвиток технологій у сучасному житті й намагається не відставати. Тому нещодавно там було створено так зване командування майбутнього. Його завдання — поєднати нові технології й способи ведення бойових дій, щоб забезпечити перевагу своїй країні у майбутньому. Адже навіть менша за чисельністю армія, якщо вона маневрена, має надсучасне озброєння, зв’язок, комп’ютерну техніку тощо, може без надмірних зусиль здолати більшу за чисельністю, але неповоротку, непідготовлену та неоснащену. І на це ми також маємо звертати пильну увагу.

Українській армії потрібні нові технології. По-перше, зв’язок та автоматизація. По-друге, засоби ураження в будь-якому форматі. По-третє, розвиток сил спеціальних операцій, на яких можна опрацьовувати нові моделі ведення бойових дій і успішні вже переносити на всю армію.

А тому фахівці інституту планують вивчати найкращий закордонний досвід розвитку армій світу, адаптувати його до реалій та потреб нашої армії й тоді пропонувати запровадити для використання у вітчизняних Збройних силах.

А ще вони планують долучатися до розроблення документів, потрібних для розвитку вітчизняної армії, адже до кінця поточного року слід розробити новий Оборонний огляд і нову Стратегію національної безпеки, яка замінить стару Воєнну доктрину. І не хотілося б, щоб у цих документах знову фігурували рішення з минулого. Там має бути прописано наше майбутнє і те, що в ньому зможе забезпечити нашій армії конкурентну перевагу. Такі пропозиції також планують вносити фахівці новоствореного інституту. Тобто долучатися до всіх сфер, які впливатимуть на безпеку і оборону держави. Робити це професійно, з повною віддачею та сподіваннями, що відповідальні за ці питання державні інституції оцінять їхні знання, досвід та експертні пропозиції.

Відповідаючи на запитання, хто фінансуватиме роботу інституту, Валентин Бадрак зазначив, що експерти, які нині об’єдналися, поки що працюватимуть за власні кошти. Згодом вони планують залучати іноземні інвестиції. Та мають принципову позицію бути жорстко віддаленими від будь-яких політичних сил.