ЗАКОНОДАВСТВО

Ідея переходу на нові посвідчення особи подобається не всім

Минулої п’ятниці Верховна Рада України закрила ще один «довгограючий» законотворчий епізод  — після майже трирічних дискусій парламентарі ухвалили в цілому Закон «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України». Йдеться про грандіозні зміни у всій системі документообігу, які стосуються кожного українця, навіть новонароджених: з початку наступного року в нашій державі припиняється видача звичних паспортів громадянина України і свідоцтв про народження. Навзамін запроваджуються так звані паспортні картки — пластикові документи, в яких усі традиційні паспортні дані (дата, місце народження, коли і ким виданий документ, сімейний стан, діти тощо) доповнені чипом з принаймні двома біометричними показниками: відбитками пальців і сканованою райдужною оболонкою ока. Інші біометричні характеристики, потрібні для ідентифікації особи, нардепи залишили на розсуд уряду.

Однаковою мірою біометричними стануть і всі інші документи, що посвідчують особу та її статус, — закордонні, дипломатичні й службові паспорти, посвідчення водія, пенсійні чи інші соціальні посвідчення, картки моряка тощо. Всього близько 30 найменувань.

 

Якщо новий закон набере чинності — нагадаємо, для цього ще треба, аби його підписав глава держави, — перші паспорти з біометрією видаватимуться вже в кінці нинішнього року, стверджують автори-розробники законопроекту. Вони обіцяють, що обмін «синьокожої паспортини» на пластикову ID-картку обійдеться не дорожче, ніж за стару. Та сама ціна збережеться і на закордонний «біопаспорт».

Скоро кожен матиме паспорт з «пальчиками»? Фото Володимира ЗАЇКИ

Але, здається, не все так просто. Оптимізм прихильників запровадження нових документів поділяють далеко не всі. В числі критиків і такий серйозний опонент, як Мін’юст. Там зазначають, що ніби й благородна мета — налагодити безвізовий режим з Європейським Союзом — може спровокувати порушення основних конституційних засад розвитку держави, зміст і спрямованість діяльності якої визначають гарантії дотримання прав і свобод людини. Одначе «закон, передбачаючи безальтернативну технологію виготовлення документів, що посвідчують особу, закріплює таким чином існуючу монополію в цій сфері, тобто є потенційно корупціогенним», зазначають у заяві прес-служби Міністерства юстиції. До того ж, переконані державні юристи, «… застосування передбаченої законом технології виготовлення зазначених документів призведе до здорожчання, що матиме наслідком збільшення витрат з держбюджету, а відповідно й кожного громадянина».

Мотивація, як бачимо, серйозна. Багатьох насторожує, що нові документи з чипами виготовлятиме відома приватна структура ЄДАПС, в розпорядженні якої фактично опиниться база даних усіх громадян України та ще й з їхніми анатомічними деталями. Щоправда, один з авторів закону, «литвинівець» Олег Зарубінський стверджує, що в документі не згадується жодна конкретна фірма, отже право на виготовлення біопаспортів визначатимуть строгі тендерні процедури. Але, здається, нардеп трохи лукавить — окрім концерну ЄДАПС, сьогодні потягнути таке суперзамовлення нікому не під силу. Хіба що «Поліграфкомбінату «Україна», але, знову ж таки, лише у парі з ЄДАПСом.

Хоч би як там було, треба дочекатися рішення самого Президента, якого практично відразу після ухвалення «паспортного» закону почали торпедувати вимогами накласти на нього вето. Пересічним громадянам поки що нічого не загрожує, оскільки нинішні паспорти залишатимуться чинними і наступного року. Не варто перейматися й тим, хто має право на пільги від держави, — їхні пенсійні, інвалідні та інші документи поміняють на картки з чипами в обов’язковому порядку і безкоштовно. Єдине, що треба буде зробити, — з наступного року здати свої біометричні дані.