Уже кілька років поспіль йдеться про осучаснення «старих» пенсій, але досі істотних кроків у цьому напрямку не зроблено. А тим часом це мрія багатьох пенсіонерів, які пішли на заслужений відпочинок до 2012 року, адже виплати для них обчислюються за іншим алгоритмом, ніж для тих, хто став пенсіонером пізніше. Як пояснює прес-служба Мінсоцполітики, пенсії, що призначають щороку, вираховують на підставі формули, закладеної в закон про обов’язкове загальнодержавне пенсійне страхування. За розрахунок пенсії беруть середню зарплату того року, якого людина оформляється на заслужений відпочинок. І, відповідно, ті, хто оформив пенсію приміром у 2010 році, й ті, хто оформив у 2016-му, мають різний розрахунковий розмір середньої зарплати.

Як наслідок — нині немало людей, які відпрацювали понад 30 років, а отже, заробили гідне пенсійне забезпечення, мають 940 гривень пенсії. На них, зрозуміло, прожити неможливо. Це з одного боку. А з другого — маємо кричущу соціальну несправедливість, адже людей, які сумлінно трудилися протягом не одного десятка років, ніби поставили в один ряд з тими, хто має менший стаж, але кому пощастило вийти на пенсію пізніше. Загалом осучаснення має відбуватися шляхом щорічного перерахунку пенсій згідно з чинним розміром зарплати. Однак у 2012-му цей механізм дав збій.

«Унаслідок того, що цей процес було призупинено, 7,5 мільйона пенсіонерів із загальної кількості 12,5 мільйона, мають розрахунковий базовий розмір пенсії менший за прожитковий мінімум, — каже міністр соціальної політики Андрій Рева. — І не тому, що людина заробила мало, а тому, що держава не виконувала своїх обов’язків. Щоб тепер перерахувати ці пенсії, потрібен фінансовий ресурс, а його ми урізали, знизивши єдиний соціальний внесок. Відтак, збільшивши дефіцит Пенсійного фонду, фактично поставили всіх у ситуацію, коли треба осучаснювати пенсію, а ресурсу на це немає. Тому Мінсоцполітики разом з Мінекономіки та Мінфіном, аналізуючи ситуацію, вишукує додаткові резерви, щоб отримати ресурс для осучаснення пенсій. І я вважаю, що без радикального підвищення заробітної плати отримати цей додатковий ресурс неможливо».

Втім, вочевидь, до питання підвищення зарплати теж мають бути різні підходи. Адже якщо одні працівники, котрі отримують лише офіційну невелику зарплату, спотребують її збільшення, то інші, які частину заробітку одержують «у конверті», мали б бути зацікавлені в тому, щоб спрямувати цю «тіньову» частину в офіційне русло. Адже від цього залежать не лише майбутні виплати майбутнім пенсіонерам, а й осучаснення пенсій нинішнім.

«Тому, — зауважує Андрій Рева, — ми шукаємо інструментарій, щоб отримати легалізовану частину зарплати, з якої сплати ЄСВ зробили б можливим перерахунок пенсій тим, у кого вони на рівні до 2012 року. Перерахунок вирівняє пенсійне забезпечення і покаже, хто має невисоку пенсію через низькі заробітки й малий стаж, а хто лише через те, що держава не виконувала своїх функцій».

До речі, в регіонах розуміють вигідність зниження ставки ЄСВ, що спрямовано на подальше зменшення навантаження на фонд оплати праці, легалізацію зарплати і зайнятості населення, словом, виходу бізнесу з «тіні». І вже є перші позитивні результати.

Приміром, на Вінниччині завдяки зниженню ставки ЄСВ за перше півріччя досягнуто зростання фонду оплати праці по області на 27%. Про це повідомила начальник головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області Олена Корчака. Однак, з її слів, за актуарними розрахунками, щоб забезпечити надходження до ПФУ на рівні минулого року за чинної ставки, фонд оплати праці має зрости на 77%. Нині ж кожний 14-й працюючий в області отримує заробіток у розмірі менше або на рівні мінімальної зарплати за повністю відпрацьований місяць. А відтак — навантаження на працездатне населення з боку осіб пенсійного віку стійко зростає. Так, в області кількість пенсіонерів перевищує кількість працюючих у 1,5 раза, а в Літинському, Ямпільському, Бершадському та Шаргородському районах більш як у 2,5 раза. «Легалізація зарплати — це один із резервів наповнення бюджету фонду», — зазначила Олена Корчак.

Органи ПФУ повною мірою виконують свої зобов’язання перед громадянами. Пенсії за січень—липень цього року виплачено своєчасно й у повному обсязі. Та, як відомо, фінансова стабільність солідарної пенсійної системи визначається співвідношенням між кількістю зайнятого населення і пенсіонерів. А також залежить від грошового наповнення фонду. А це — один з істотних чинників для осучаснення пенсій, якого так давно чекають люди. 

Інна КОСЯНЧУК,
Олег ЧЕБАН,

«Урядовий кур’єр»