Міністр фінансів Оксана Маркарова нещодавно заявила, що Мінфін хоче створити всі умови для зниження вартості обслуговування державного боргу. 

У 2019-му уряд ухвалив другу ітерацію Середньострокової стратегії управління державним боргом, розроблену Мінфіном у новому форматі. У підсумку реалізації попередньої стратегії було знижено державний борг з 61,5% ВВП на кінець 2017 року до 52,3% ВВП на кінець 2018-го. Планують, що борг буде знижено до 43% на кінець 2022 року. 

Чотири цілі

У цьому документі визначено чотири цілі: 1. Збільшення частки державного боргу в національній валюті. 2. Продовження середнього терміну до погашення і забезпечення рівномірного графіка погашення державного боргу. 3. Залучення довгострокового пільгового фінансування. 4.  Продовження розвитку міцних взаємин із інвесторами і подальше вдосконалення політики управління державним боргом.

Чому потрібно збільшувати частку державного боргу у гривнях? Як вважає директор департаменту боргової політики Міністерства фінансів України Поліна Ярова, пріоритетом залишається збільшення частки гривневого боргу, оскільки доходи уряд отримує саме в національній валюті. «Тому з таким підходом істотно знижується вразливість боргу до валютних шоків. Уряд також залучає кошти в іноземній валюті, оскільки потрібно рефінансувати валютний борг, тоді як Нацбанк не друкує доларів, а міжнародні резерви не гумові, хоч і виросли до рівня кінця 2013 року», — вважає вона.

Оцінка стійкості

Борг сам по собі не шкідливий і не небезпечний для держави й суспільства. Проте він може збільшувати вразливість країни до шоків (наприклад валютних). Тому в світі дедалі більше приділяють уваги оцінці стійкості державного боргу. 

«Важливе значення має саме обсяг боргу до ВВП, оскільки він відображає здатність держави в майбутньому обслуговувати її борг і надалі розвивати економіку», — вважає міністр фінансів Оксана Маркарова.

При цьому економічна політика держави — надзвичайно важлива причина зростання боргу. Борг може збільшуватися, коли державі потрібно збільшити фінансування інфраструктурних проєктів, реформ, зокрема в медицині та освіті. Інвестиції в інфраструктуру і людський капітал за умови правильно визначених пріоритетів стимулюватимуть розвиток економіки в середньо- і довгостроковому періодах, що дасть змогу скоротити борг.

В Україні останніми роками збільшували фінансування таких інвестицій, але передовсім за рахунок підвищення ефективності витрат і перерозподілу з інших статей. Однак внаслідок агресії Російської Федерації інша стаття витрат потребувала істотного підвищення — оборона і безпека, на яку ми нині витрачаємо 5% ВВП. В умовах війни і втрати територій, фінансово-економічної кризи та необхідності у збільшенні витрат на оборону й безпеку Україні допомогли міжнародні партнери, надаючи нам пільгове фінансування: МВФ, Світовий банк, ЄС, США, Японія, Канада тощо.

Пікові виплати попереду

Міністерство фінансів уже неодноразово наголошувало, що на 2019—2021 роки припадають пікові виплати з погашення державного боргу.  У першому кварталі 2020-го Мінфін повинен буде виплатити кредиторам понад 115 мільярдів гривень, а в третьому — понад 158 мільярдів.

Зрозуміло, що саме 2020 рік стане вирішальним у поверненні зовнішніх запозичень. Тому додаткові кредити з терміном погашення в ці роки негативно впливають на фіскальну стійкість, оскільки обмежують здатність уряду в цей час фінансувати важливі програми. Саме тому із квітня 2019-го Міністерство фінансів випускає п’ятирічні гривневі ОВДП з погашенням 2023-го. На сьогодні таких цінних паперів випущено на велику суму, а середня прибутковість становить 15,84% річних. 

Зважена стратегія управління боргом дає змогу вчасно фінансувати боргові виплат і соціально значущі програми та програми розвитку. Проте уряду потрібно ефективно визначати пріоритети.

Не той показник важливіший

Економічний експерт Віталій Шапран зазначає «Урядовому кур’єру», що фінансовий підхід Міністерства фінансів щодо порівняння державного боргу з іншими показниками обрано неправильно: «Насправді співвідношення між державним боргом та ВВП — не дуже важливий показник. Та й єдиного показника для всіх країн бути не може, тому що його оптимальний рівень залежить від вартості такого боргу і його середньозваженого терміну погашення». 

До прикладу можна сказати, що в Японії державний борг вже чимало років становить 200% і більше ВВП, проте країна розвивається й успішно будує фінансову систему та економіку. А ось в Аргентині середні показники співвідношення державного боргу до ВВП протягом багатьох років становлять лише 50%, і ця держава дуже часто оголошує дефолти і перебуває у глибоких кризах.

На думку Віталія Шапрана,  головний момент у цьому питанні — боргове навантаження на бюджет країни. А воно велике — понад 47%. Експерт вважає, що Україна на кожну гривню державного бюджету повинна віддати за борги 50 копійок. А це багато.

Проте таке становище у нашій країні було за її ще невелику історію незалежності не раз. Допомагала зважена і продумана політика уряду й Нацбанку. До того ж розв’язанню цієї проблеми завжди сприяли МВФ, Світовий банк, ЄБРР та інші світові інституції. 

Сподіваємося,  що в 2020—2022 роках Україна успішно погасить свої борги за зовнішніми запозиченнями.