Нещодавно Верховна Рада ухвалила Кодекс України з процедур банкрутства (№8060), де вперше окрема велика глава стосується цього інституту щодо фізичних осіб.  Важливість цього документа і як він вплине на життя українців, котрі мають борги, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Як зазначив у коментарі «УК» партнер юридичної компанії Justl Ігор Млечко, Кодексом України з процедур банкрутства введено важливий інститут — «відновлення платоспроможності фізичної особи» (друга книга), який є новелою у вітчизняному законодавстві: «Узагальнений зміст цього інституту полягає, з одного боку, в можливості здійснити очищення фізичної особи від боргів через процедуру банкрутства, а з другого — в отриманні кредиторами контрольованого інструменту задоволення своїх безспірних вимог. Тобто із другою книгою кодексу можна пов’язати прагнення держави брати активну участь в урегулюванні боргових зобов’язань фізичних осіб».

Важливе питання, яке вирішено в цьому кодексі, — те, що до складу різних відчужень, яких зазнають боржники — фізичні особи, не входить так зване соціальне житло. І це дуже  важливо, бо стосується десятків тисяч валютних іпотекоотримувачів, які свого часу купили в кредит за долари чи євро помешкання, але з огляду на  велике зростання курсу гривні щодо цих валют не можуть розрахуватися з боргами.

Багато юристів позитивно ставляться до цього документа й фактичної появи нового інституту. Антон Молчанов, керівник практики банкрутства АО Arzinger, зазначає «УК», що протягом багатьох років процедури визначення неплатоспроможності звичайних українців не було. «Це трохи дивувало, бо проблема численних непогашених боргів, передусім повернення кредитів,  рік у рік лише загострювалася, особливо для позичальників. Погодьтеся, мораторій на стягнення щодо іпотечного житла був безальтернативним, патовим кроком», — додає юрист.

Він відзначає позитивну основу цього документа: принципово для громадян, які накопичили істотну кількість боргів, кодексом визначено два шляхи: реструктурувати їх через часткове списання та розстрочки виплати залишку під контролем професійного арбітражного керуючого і суду (стадія реструктуризації боргів) або почати розпродаж майна боржника-банкрута й задовольняти з вирученого вимоги кредиторів (стадія банкрутства/погашення боргів).

Для обох сценаріїв головна перевага — контрольованість процесу, коли жоден із кредиторів не має розривати боржника на частини в пошуках і поверненні боргів.

А кредитні майданівці проти

Проте лідерка організації «Кредитний майдан» Тетяна Руденко  негативно ставиться до цього документа й докорінно не згодна з колегами-юристами. «Фактично цей документ скасує так званий мораторій на примусове відчуження житла у валютних іпотекоотримувачів, які ніяк не можуть розплатитися з боргами. Банкам буде невигідно розв’язувати  ці проблеми з боржниками за кредитами, і вони віддаватимуть це все на відкуп колекторським компаніям. Останні ж, як відомо, вміють чудово вибивати всі борги», — зазначила вона «УК».

Громадська діячка додала, що ніхто й ніде (в цьому кодексі також) не прописав, що таке соціальне житло, не дав йому характеристики. Тому цим питанням буде дуже легко маніпулювати на практиці, й передусім стосовно іпотекоотримувачів.

Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України, не згодна з лідером «Кредитного майдану» і зазначає, що до послуг колекторів банки не вдаватимуться. У коментарі «УК» вона каже, що справді частині (і не найкращій) валютних іпотекоотримувачів дуже вигідно перебувати під мораторієм, не повертаючи роками борги: «Цей мораторій, згідно з кодексом, скасують (а може, й ні. — Авт.) не раніше, ніж за рік. Усі ці нововведення, сподіваємося, стануть стимулом для іпотекоотримувачів та інших осіб — боржників за іншими кредитами йти на переговори з банками, досягаючи певних компромісів».

Кодекс України з процедур банкрутства сприятиме тому, щоб боржники не почувалися наче перед прірвою, Фото з сайту firestock.com

Штрафів і пені не буде

Банкіри зазначають, що конвертація боргів за валютною іпотекою буде дуже вигідною боржникам, і якщо житло, яке вони брали у кредит, за розміром перевищує соціальні норми (які, на їхню думку, є), то фінустанова надаватиме для погашення кредитів 10—15 років. Банкам, згідно з кодексом, надано право прощати певну частку боргу, і це питання фінустанова вирішуватиме в кожному разі індивідуально. Але головне, що таке прощення все-таки відбуватиметься.

Ігор Млечко додає, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство припиняється нарахування фінансових санкцій та відсотків за зобов’язаннями фізичної особи. «У процедурі реструктуризації боргів кредитоотримувача податковий борг визнають безнадійним та списують (цей припис поширюється на податковий борг, який виник за три роки до винесення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство)», — резюмує юрист. Тож умови дуже хороші.

Є й вагомі недоліки

Невже в цьому кодексі, на думку юристів, немає жодних вагомих прогалин? Звісно, є. У цих питаннях правники згодні з Тетяною Руденко. За словами пана Млечка, окремі положення кодексу дискримінаційні та суперечливі: «Наприклад, друга книга кодексу, яка стосується фізичних осіб, містить заборону для тих, кого визнано банкрутами, займатися незалежною професійною діяльністю на посадах адвокатів, приватних нотаріусів, арбітражних керуючих, приватних виконавців тощо (заборона чинна п’ять років). Тобто визнання фізичної особи банкрутом фактично позбавляє її конституційного права на працю і власне фінансове забезпечення».

Тетяна Руденко додає ще більше негативу: банкрутам заборонено виїжджати за кордон на працевлаштування там. А чому? — ставить вона запитання. Адже треба підтримати боржників, які хочуть заробити грошей на погашення їхньої заборгованості. З іншого боку, виїхавши на роботу за кордон, боржник може сховатися там на роки, і тоді жодних грошей на повернення боргу від нього не дочекатися. Тобто в цих питаннях є плюси й мінуси.

Як вирішуватимуть спори між боржниками та кредиторами? Як і раніше, з появою справи про банкрутство це має врегулювати один  суд, а не кілька окремих, що розглядає такі справи.

«Це не створюватиме процесів у різних судах, зосередивши їх в одному місці та роблячи всіх учасників добре обізнаними про стан речей. Ту частину спорів, що стосується безпосередньо справи про банкрутство (наприклад оспорювання підозрілих угод боржника, незгода з переходом до певної стадії справи),  вирішуватиме той самий суддя, що розглядає справу про банкрутство, або на вищому рівні — в апеляційному чи касаційному суді», — впевнений Антон Молчанов.

Спірних питань у банкрутстві завжди виникає та виникатиме чимало. Юрист переконаний, що, на відміну від попередніх років, особливий акцент виникне в оскарженні ухвал про відкриття справи — саме там, де критерії неплатоспроможності боржника нечіткі. Проте робити висновки можна буде, коли цей інститут запрацює.