ЕКСКЛЮЗИВ

Академік НАН України
Борис ПАТОН

За останні десятиліття вітчизняна наука пройшла досить складний, тернистий шлях від майже повної руйнації її матеріально-технічної бази до становлення окремих напрямів. У ці нелегкі часи неоціненний внесок у її розвиток зробив учений світового рівня академік Борис Патон. Саме Борис Євгенович має виняткову здатність передбачати перспективні тенденції, які зрештою відіграють вирішальну роль на певному етапі науково-технічного прогресу. Ми поцікавилися у видатного науковця, як здобуття країною незалежності вплинуло на інтелектуальну сферу, наскільки важливими є наукові розробки та якою буде наука майбутнього.

— Борисе Євгеновичу, як би ви охарактеризували роки становлення науки незалежної України?

— Безумовно, в перші роки незалежності під час занепаду економіки наука в Україні зазнала величезних втрат. І це стосується не тільки її матеріально-технічної бази. Майже вдвічі скоротилася кількість наукових працівників. Була фактично зруйнована галузева наука. До речі, саме в той період науково-технічний супровід базових галузей вітчизняного виробництва взяла на себе Національна академія наук, а до її структури увійшли окремі провідні галузеві організації союзного підпорядкування.

Практично повний розрив існуючих на теренах СРСР науково-виробничих зв’язків призвів до втрати академічними інститутами великого обсягу замовлень та, відповідно, фінансування з боку галузей, насамперед від військово-промислового комплексу. Якщо до розпаду Союзу надходження від госпдоговірної тематики становили загалом по Академії близько 55%, то вже до середини 1990-х років вони зменшились у кілька разів.

У цих украй важких умовах нашій академії наук вдалося, в основному, зберегти свій творчий потенціал, у першу чергу провідні наукові школи. Не втратили ми й майновий комплекс і, головне, підтримали на багатьох сучасних напрямах належний рівень досліджень і розробок. І це відбулося значною мірою завдяки підтримці з боку держави.

З іншого боку, набуття Україною незалежності мало й великий позитивний вплив на вітчизняну науку. Насамперед значно оновилася сфера соціальних і гуманітарних досліджень. У НАН були відроджені або започатковані такі наукові напрями, як демографія, соціологія, політологія, українознавство, створені нові наукові установи відповідного профілю. І це було вкрай потрібно для становлення молодої незалежної держави. Важливо й те, що українські вчені отримали можливість вільної інтеграції до світової наукової спільноти. А відчутне кількісне і якісне зростання міжнародних зв’язків, співпраці з провідними зарубіжними науковими центрами стало вагомим чинником підтримки на багатьох напрямах сучасного рівня досліджень в інститутах академії.

В пошуках підтримки

— Під час вашої останньої зустрічі з Президентом він зазначив, що наука повинна бути ключовим моментом модернізації нашої держави. Які конкретні кроки з боку влади стосовно підтримки та розвитку наукової галузі вважаєте найбільш вагомими?

— Передусім хотів би відзначити надання НАН України статусу вищої наукової установи в державі з правами самоврядності, а також передачу академії всього закріпленого за нею державного майна у безстрокове користування без зміни його форми власності. Це було зроблено ще в січні 1992 року указом першого Президента України Леоніда Кравчука, згодом цей статус був визначений і на законодавчому рівні. Важливість такого державного рішення для діяльності та розвитку установи в умовах переходу до ринкової економіки важко переоцінити.

За роки незалежності в країні створено досить розвинену законодавчу базу, що регулює сферу науково-технічної діяльності. Водночас слід відверто визнати, що, на жаль, далеко не всі норми прийнятих законів реалізуються на практиці. Це стосується, зокрема, рівня фінансування науки з держбюджету, пільгових умов для інновацій, у тому числі для технологічних парків.

Важливим кроком влади щодо підтримки фундаментальної науки, причому підтримки грантової, на конкурсних засадах, було утворення в 1992 році за ініціативи НАН Державного фонду фундаментальних досліджень. Хоча й не таким повноцінним кроком, як ми пропонували. Академія досі наполягає на тому, що цей фонд повинен бути незалежним від будь-якого відомчого впливу, отримувати з держбюджету кошти безпосередньо як їх головний розпорядник. І ці кошти треба значно збільшити, принаймні до рівня 6% від загальних витрат на науку.

Вагому роль відіграє загальнодержавна система адресної підтримки талановитої наукової молоді — це премії, стипендії, гранти на дослідження. Так, з 500 молодих науковців, яким ще в 2000-му були надані на два роки 200 стипендій Президента України та 300 стипендій НАН, понад 60% продовжують зараз працювати в інститутах нашої академії, кожний десятий з них став доктором, а кожний другий — кандидатом наук.

Також уряд підтримав академію у створенні за участі її провідних інститутів технологічних парків. Ці кроки, як і започаткування в НАН за пропозицією Миколи Азарова конкурсного відбору та реалізації науково-технічних інноваційних проектів, були спрямовані на більш ефективне залучення вітчизняного наукового потенціалу до модернізації держави. На жаль, з різних причин усі ці та інші заходи не призвели поки що до кардинальних зрушень. Зараз Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки передбачена реалізація окремих стратегічно важливих національних проектів і, на наш погляд, наукоємність та інноваційність цих проектів мають вирішальне значення.

Нарешті, дуже важливим для Національної академії наук було рішення про надання їй цільового бюджетного фінансування для закупівлі за кордоном сучасного наукового обладнання і звільнення таких закупівель від сплати податків і мита. Завдяки цьому лабораторно-експериментальна база академії поповнилася понад 130 унікальними приладами.

Надзвичайний та Повноважний Посол Франції в Україні Жак Фор з повагою тисне руку видатному вченому. Фото УНІАН

 Зварювати можна не лише метал, а й сітківку ока

— У складні 1990-ті ви висунули сміливу ідею: зварювати не тільки метали, а й живі тканини. І розробили апарат, який замінив хірургам медичні голки й нитки. Якими новими здобутками зустріне 20-річчя Незалежності України Інститут електрозварювання імені Є. Патона?

— Створення наукових основ і технології електрозварювання м’яких живих тканин, використання якої в хірургії супроводжується значним підвищенням якості й прискоренням операцій, істотним зменшенням крововтрати і покращенням загоєння ран, стало можливим завдяки об’єднанню зусиль учених і фахівців різних галузей: матеріалознавства, фізики, інформатики, біології та медицини.

Ми продовжуємо наукові дослідження й поглиблюємо наші знання про особливості проходження електричного струму через різні живі тканини. Це дає змогу розширяти сферу спеціалізованих хірургічних втручань. Зокрема, вже проведені перші успішні експерименти з приварювання сітківки ока, відпрацьовується технологія зварювання порожнистих органів. Більше того, електрозварювання живих тканин дало потужний поштовх розвитку в інституті медичного матеріалознавства в цілому. Одним з результатів стала розробка технології виготовлення лікарських засобів у формі нанорозмірних частинок. Створено також новий сплав медичного призначення з ефектом пам’яті форми, який має найкращі термомеханічні показники, порівняно з відомими аналогами, що виробляються в США, Японії та Росії.

Серед інших здобутків Інституту електрозварювання — встановлення механізмів формування високоміцних титанових сплавів. Уже освоєно їх вітчизняне виробництво. Причому нове електронно-променеве обладнання, створене в інституті, дало змогу вперше у світовій практиці одержати титанові зливки вагою до 20 тонн. Чільне місце в інституті посідають дослідження і розробки, спрямовані на вирішення проблем ресурсу та безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин. Виконано великий комплекс робіт з підвищення ресурсу обладнання залізничного транспорту, оцінки міцності та довговічності магістральних трубопроводів, відновлення та подовження експлуатаційного ресурсу діючих мостів тощо.

Також серед впровадження розробок у життя — матеріали і технології зварювання труб великого діаметра з підвищеною товщиною стінки для надпотужних, у тому числі підводних, магістральних трубопроводів, знайшли застосування на Харцизькому трубному заводі в Україні, Виксунському металургійному та Челябінському трубному заводах у Росії. Нові рейкозварювальні машини К 922, які за розробками інституту серійно виробляються Каховським заводом електрозварювального обладнання, працюють не тільки на українських залізницях, а й експортуються до багатьох країн світу, зокрема до Росії, США, Канади, Китаю та Індії.

— Яким буде внесок науки в модернізацію економіки, що зараз дуже важливо для України, та якою бачите науку принаймні через 20 років?

— Національна академія наук завжди приділяла пріоритетну увагу науковому забезпеченню технологічного переозброєння виробництва. Останнім часом ми ініціювали низку нових державних цільових програм, реалізація яких уже розпочалася і дасть змогу, зокрема, досягти значного заощадження електроенергії завдяки світлодіодним джерелам світла, запровадити широке використання нанотехнологій і наноматеріалів у промисловості, сільському господарстві й медицині.

Водночас в академічних інститутах, в цілому в науковій сфері України накопичено значний інтелектуальний потенціал і науковий доробок, перспективний для широкого практичного застосування. Відтак учені можуть взяти активну участь у реалізації Програми економічних реформ, яку започаткував Президент. Нещодавно академія підготувала та надіслала на його ім’я аналітичні матеріали й конкретні пропозиції з актуальних питань технологічної модернізації окремих галузей економіки, реалізації низки великих науково-технічних проектів.

Наукоємність та інноваційність усіх проектів, що залучаються до Програми економічних реформ, мають відігравати визначальну роль. Добре зрозуміло, що не існує будь-якої іншої альтернативи побудови економіки, в основу якої покладаються сучасні наукові знання. Завдяки відновленню економічного зростання, справжній модернізації економіки країни та її подальшому сталому розвитку поліпшиться фінансове, матеріально-технічне та кадрове забезпечення вітчизняної науки. Глибоко переконаний, що наука стане справжнім пріоритетом в державі та в суспільстві. Саме такою я бачу науку в Україні через 20 років. Без цього, на мою думку, Україна не матиме майбутнього, на яке вона заслуговує.

Іван ГОНЧАР,
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Борис ПАТОН. Народився 27 листопада 1918 р. в Києві. У 1941-му закінчив Київський індустріальний інститут. Видатний вчений, академік. Майже 60 років очолює Інститут електрозварювання ім. Є.Патона, близько 50 років є президентом НАН України. За величезні заслуги Б. Патон удостоєний Ленінської і Державної премій, високих звань двічі Героя Соціалістичної Праці і Героя України, чотирьох орденів Леніна, орденів Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, князя Ярослава Мудрого V ступеня.