Державний резерв матеріальних цінностей — запорука виживання країни у ситуаціях, що загрожують здоров’ю населення або його існуванню. Але, на жаль, про розкрадання в системі Державного агентства резерву України (Держрезерв), що існувало в минулі роки, не говорив хіба що ледачий.
Не обійшла сумнівна репутація і його наукову установу — Український науково-дослідний інститут «Ресурс». У середині листопада 2015 року його директора Володимира Линника звільнили з посади через те, що він надавав юрособам послуги оренди приміщень всупереч чинному законодавству та виплачував зарплатню фіктивному співробітникові. З 17 листопада минулого року генеральним директором установи призначено Бориса ЗАПТАЛОВА. Він і розповів «УК» про реорганізацію УкрНДІ «Ресурс» та відновлення його репутації.
— Пане Борисе, в Україні багато науково-дослідних інститутів. Навіщо ж було створювати ще один — при Держрезерві?
— Стратегічне значення Держрезерву зумовлює необхідність вироблення науково об∂рунтованих підходів до накопичення, зберігання, а за надзвичайних умов — розподілу та використання запасу товарів. Їхній технологічний цикл істотно відрізняється від подібних циклів у промисловості чи сільському господарстві, де також є етап зберігання. Збільшена порівняно з ними в багато разів тривалість зберігання передбачає й принципово інші параметри цього процесу і значно вищі вимоги до прийнятих на зберігання товарів і матеріалів, засобів та методик контролю, кваліфікації персоналу, організації роботи.
— У чому полягає сутність реорганізаційних змін інституту?
— У жовтні 2012 року в УкрНДІ «Ресурс» було створено новий напрям нанобіотехнологій. Але після службової перевірки торік виявлено недоліки та неефективність цього напряму і порушено питання щодо його доцільності та прийнято рішення про реорганізацію інституту. Так, із 17 структурних підрозділів залишено 13. Скорочено підрозділи, які не відповідали виконанню завдань Держрезерву, і посилено підрозділи з контролю за якістю зерна та нафтопродуктів. Чисельність працівників зменшено на 30%, а зарплату збільшено в середньому на 60%. У першому кварталі цього року порівняно з аналогічним періодом 2015-го отримано на 179% більше надходжень від надання платних послуг.
З моменту створення інституту в ньому пропрацювало понад 10 директорів. Кожен новий керівник вносив власні ідеї. А деякі намагались використати держресурс для досягнення своїх наукових та комерційних цілей. Наприклад, перед створенням напряму нанобіотехнологій в УкрНДІ «Ресурс» було скорочено певні наукові відділи, які дали б практичну користь системі Держрезерву України (серед них відділ моніторингу ринку та досліджень у сфері державного матеріального резерву, відділ інноваційних технологій та екологічних досліджень, лабораторія діагностики та ресурсозберігальних технологій).
— Чому скоротили відділ нанобіотехнологій?
— Це непрофільний та збитковий напрям. Його створення в жовтні 2012 року пролобіювала колишня правляча Партія регіонів в особі депутата Олексія Лелюка (голова Держрезерву з грудня 2010-го по листопад 2012-го, член фракції цієї партії). Його діяльність відома українському суспільству завдяки ЗМІ, які висвітлили непрозорі держзакупівлі під його керівництвом із захмарно завищеними цінами, тендерами з одним учасником та інші оборудки під час продажу матеріальних цінностей з держрезерву. Саме він на посаді голови Держрезерву призначив лояльного до себе гендиректора УкрНДІ «Ресурс» Володимира Линника. Відкриття цього нового напряму в інституті здійснили без попереднього детального вивчення перспектив застосування одержаних наноматеріалів у країні та потреби в них вітчизняної і світової економіки, без моніторингу наукових установ та їх напрацювань в цій галузі, без техніко-економічних об∂рунтувань. Було лише клопотання керівника ТОВ «Наноматеріали і Нанотехнології» доктора технічних наук Володимира Каплуненка, який до свого блискавичного кар’єрного зростання в системі Держрезерву був пересічним клієнтом УкрНДІ «Ресурс» (замовляв проведення лабораторних досліджень, пов’язаних з вивченням препаратів, запатентованих особисто ним як його особиста інтелектуальна власність).
Володимира Каплуненка було залучено до Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки саме як керівника ТОВ «Наноматеріали і Нанотехнології». Її фінансування було передбачено в сумі 2 мільярди гривень на 5 років (майже $50 мільйонів на рік). До неї входив і такий науковий напрям, як нанобіотехнології, а її виконавцями стали профільні наукові установи Національної академії наук, які мають відповідні школи, матеріально-технічне забезпечення тощо.
Інститут ніколи не був єдиною установою цієї галузі, тим більше новаторською. За час роботи нового напряму в ньому отримано лише три патенти на корисну модель, власником яких є Інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження. Інші ж дослідження використовували у приватних інтересах фірми, які були зареєстровані за адресою УкрНДІ «Ресурс» навіть без договору оренди з ним. Внаслідок цього бюджет інституту недоотримав надходження. Наприклад, у 2015 році надходження за напрямом нанобіотехнологій становили приблизно 62 тисячі гривень, тоді як на утримання штату співробітників використано 872 тисячі. Отже, рішення щодо скорочення відділу нанобіотехнологій економічно обгрунтоване.
— Які завдання ставить перед собою оновлений УкрНДІ «Ресурс»?
— У 2016 році Держрезерв уперше за роки існування інституту надав нам повноваження, ресурси та відповідний механізм для проведення вхідного й періодичного контролю якості зерна та зернопродуктів, що закладається і зберігається у системі Держрезерву. Також цього року Держрезерв ініціював посилення кадрового потенціалу відділу досліджень якості та умов зберігання нафтопродуктів та промислової групи товарів. Триває робота з дослідження наявних природних втрат під час зберігання бензинів автомобільних на підприємствах нашої системи та узгодження з європейськими нормами. Розпочато моніторинг природних втрат на наших підприємствах, що зберігають світлі нафтопродукти. Мобілізовано всі сили для забезпечення діяльності системи Держрезерву з огляду на нові підходи до їхнього формування. Наша діяльність побудована на чесних, прозорих та відкритих засадах.
ДОВІДКА «УК»
УкрНДІ «Ресурс» створено у 2004 році. Його діяльність спрямовано на вирішення науково-дослідних питань у сфері держрезерву.
ДОСЬЄ «УК»
Борис ЗАПТАЛОВ. Народився 1952 року в місті Петрозаводськ (Карело-Фінська Радянська Соціалістична Республіка). 1976-го закінчив із відзнакою Київський політехнічний інститут за спеціальністю «Технологія електрохімічних виробництв». З 1976-го по 1991 рік працював у військово-промисловому комплексі України. Із 1991-го по 2010-й обіймав керівні посади у приватних структурах України (зокрема на київському радіозаводі, заводі полімерних матеріалів, ТОВ «Екотек»). Із 2010 року — заступник генерального директора УкрНДІ «Ресурс», а з 2016-го — генеральний директор цієї державної установи.
А ТИМ ЧАСОМ
Ніжинська історія оголила проблему
ПРАКТИКА. Згідно з недавніми дослідженнями Державного агентства резерву України жита і пшениці, дібраних на державному підприємстві «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», жито не відповідає вимогам ДСТУ. Як уточнено на сайті Держрезерву, хоч у квітні цього року Держрезерв перерахував 467,5 тисячі гривень цьому підприємству за зберігання зерна, керівництво «Ніжинського комбінату хлібопродуктів» заявляє, що у зв’язку з надскрутним фінансовим становищем комбінат не може здійснювати заходи щодо якісного зберігання зерна. А за час зберігання зерно державного резерву втратило якісні й кількісні характеристики.
Одне з проблемних питань діяльності Держрезерву — зберігання товарно-матеріальних цінностей, зокрема зернових, у відповідальних зберігачів. Здебільшого під час такого зберігання підприємства — відповідальні зберігачі не забезпечують якісних і кількісних характеристик зернових, що призводить до погіршення якості та втрат зерна. ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» раніше належало до сфери управління Держрезерву і відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2013 року № 696-р було передано до сфери управління Мінагрополітики.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №532 від 12 квітня 2002 року «Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву», державні підприємства — відповідальні зберігачі зерна державного резерву. За умовами договорів зберігачі зобов’язані проводити освіження зерна держрезерву. При цьому на вимогу Закону України «Про державний матеріальний резерв» освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного резерву, що перебувають на зберіганні на підприємствах, в установах і організаціях (відповідальних зберігачів), а також заміну їх на продукцію аналогічного асортименту та якості вони здійснюють самостійно без залучення додаткових коштів.
Держрезерв неодноразово звертався до Мінагрополітики стосовно доцільності та об∂рунтованої необхідності повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств сфери управління Держрезерву, що дасть змогу агентству виконувати завдання щодо формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження запасів державного матеріального резерву, дотримання умов їх зберігання, створення системи ефективних підприємств.
«Державні підприємства, що належать до сфери управління Держрезерву, мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації та іншим видам відчуження. Це один з аспектів національної безпеки України. Тому всі товарно-матеріальні цінності Держрезерву слід зберігати виключно на підприємствах та в організаціях системи, що доводить не лише теорія, а й практика», — вважає голова Держрезерву Вадим Мосійчук.
Ніжинська історія — яскраве свідчення цього.
Матеріал підготувала Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+