ПЛАНИ

Аграрна партія України піде на парламентські вибори-2012 для відродження села  і відстоювання інтересів селян

Попри цьогорічні рекордні врожаї та інші успіхи в агросекторі, виробникам сільгосппродукції та селянам не стало легше жити. Села занепадають, а сільгоспвиробники працюють або собі у збиток, або з мінімальним прибутком, зазначив, відкриваючи ІІІ з’їзд, голова Аграрної партії України Віктор Слаута. Значною мірою це викликано несистемністю і непослідовністю державної  політики в агросфері, її недофінансуванням, невирішенням земельних питань. 

— Аграрна партія України повинна посилити свою роботу із захисту інтересів селян, — наголосив Віктор Слаута. — У парламенті має з’явитися справжнє аграрне лобі. Члени партії повинні активізуватись і донести до людей наші цілі і завдання для формування громадської думки про Аграрну партію до парламентських виборів.

Сформувати правила  на 5—10 років

«Ми чимало говоримо про держпідтримку села. Аграріям вона сьогодні дуже потрібна, і особливо – малому та середньому сільгосптоваровиробникові, — зазначив під час з’їзду партії її делегат, голова Слов’янської районної організації Донецької регіональної партійної організації Дмитро Козацький. — Адже саме на сільгосппідприємствах тримається соціальна інфраструктура: дитсадки, школи, місцеві ФАПи та лікарні. Ми готові й надалі їм допомагати. Проте нам потрібна підтримка держави і розуміння з боку влади наших потреб. Законодавці повинні прислухатися до думки аграріїв і враховувати її, приймаючи важливі рішення у частині аграрної, і в першу чергу земельної реформи, — наголосив він. — Тому за нинішніх умов наша політична сила — потреба часу і порятунок для села».

Під час з’їзду делегати порушували ще чимало болючих питань, які потребують вирішення. Зокрема щодо ринку землі, демографічної та соціальної ситуації на селі, розвитку інфраструктури, технічного переоснащення й належного фінансування галузі.

За словами Віктора Слаути, сьогодні нашої агропродукції потребують в усьому світі, й Україна має потенціал для збільшення обсягів виробництва та отримання статусу світової «годувальниці».

— Для цього треба сформувати правила для агросектору на 5—10 років, — наголосив голова Аграрної партії України. — Адже вже сьогодні 1 гривня агропродукції створює передумови для виробництва товарів та надання послуг у суміжних галузях на понад 10 гривень. А у перспективі — за 5—7 років виробництво можна подвоїти і навіть потроїти, що стане запорукою успіху нашої держави на шляху до підвищення добробуту всього українського народу. Якщо ми скористаємося цим шансом і використаємо потенціал, буде село — буде Україна.

Влада  не має права припуститися помилки

Щодо позиції Аграрної партії з приводу земельної реформи Віктор Слаута зауважив: «Наша політична сила — за цивілізований і прозорий ринок землі. І це записано у програмі партії. Але, як бачимо з історії, часом поспішність законодавців призводить до гірких наслідків. Зокрема підтвердження цього — приватизація держмайна, під час якої суспільство найбільше над ломилося, розшарувалося і поляризувалося».

Аграрна партія повністю підтримує вимогу Президента України, яку він неодноразово озвучував: треба зробити все, щоб не допустити обезземелення селян, реалізувати їхні права, припинити тіньову приватизацію земель. Запровадження ринку сільгоспземель має зробити селян заможними і підвищити конкурентоспроможність України на міжнародних ринках. Це одна з політичних вимог  Аграрної партії.

— Земельна реформа — це не податкова, пенсійна чи адміністративна реформа! — підкреслив голова Аграрної партії, провівши паралель зі столипінською реформою та розкріпаченням 1861 року. — Тут не можна припуститися помилки! Це земля, це долі людей, цілих поколінь! Це рішення, яке треба приймати усвідомлено і з усією відповідальністю, бо це на віки буде в пам’яті людей.

 Аграрна партія України подала низку своїх пропозиції до законопроекту «Про ринок земель», який прийнятий парламентом у першому читанні. Та тут є ще чимало невирішених дискусійних питань, над якими треба попрацювати з урахуванням застережень, які нам дають люди. Так, приміром, у законопроекті в останній момент з’явилося положення, що в районі можна брати в оренду не більш як 6 тис. га. А якщо фермер орендував до цього 7,5 тис. га і отримував хороші врожаї, він має обмежити площі під посівами? Або чи треба землю заставляти лише в Земельний банк? — слушно помітив  Віктор Слаута.

 Доопрацювання потребує і Закон «Про Державний земельний кадастр», — уточнює він. — Аби закон запрацював, Держземагентству потрібна матеріально-технічна база і відповідні фахівці. Інакше землі комунальні й державні ще довго будуть нерозмежовані. А 1,5 млн га й надалі використовуватимуться без достатніх правових підстав.

 За підрахунками, — підсумовує лідер партії, — є 5—6 гравців, зацікавлених у введенні ринку землі або його затягуванні. Це пайщики, орендарі-фермери, агрохолдинги, держава, територіальні громади і політичні сили, кожен з яких має власне бачення цього процесу і тягнутиме ковдру на себе. Треба зробити так, щоб і для держави був плюс, і для того, хто працює на землі.

Ставка на мажоритарників

На запитання, як ітиме на вибори Аграрна партія, Віктор Слаута зауважив: «Ми апробували нашу партію на місцевих виборах-2010. Як наслідок — 475 депутатів представляють її в органах місцевого самоврядування на всіх рівнях. Водночас за майже два роки структура Аграрної партії зміцніла. Маємо 27 регіональних, 584 місцеві партійні організації, майже 3 тисячі первинних осередків і понад 70 тисяч членів партії. Тож підемо на вибори як потужна політична сила. Ми робимо ставку на мажоритарні округи, де знають наших людей. Адже наш партійний актив — це небайдужі представники сільських, селищних, міських і районних громад, де найбільше відчувають проблеми сільського розвитку, об’єктивно і безпомилково оцінюють спроби підмінити істину брехнею, здатні відрізнити цинічні обіцянки багатьох новоявлених захисників села від реальних професійних  практичних рішень».