В умовах широкомасштабної війни, яку розв’язала росія проти нашої держави, український уряд докладає всіх зусиль, щоб країна могла протистояти агресорові та виконувала всі взяті на себе зобов’язання. А щоб вчасно почати фінансувати видатки в наступному році, Кабінет Міністрів вже напрацював і презентував держбюджет-2023. 

«Попри війну, ми передаємо бюджет до парламенту вчасно, тобто до 15 вересня, як і передбачено чинним українським законодавством. Бюджет 2023 року — це бюджет для перемоги. Уже зараз ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим. Війна — це дорого. Дуже дорого. Тому головне завдання — максимально ефективно використовувати кошти, які в нас є.

У бюджеті, який подаємо до парламенту, є один головний пріоритет: оборона та безпека нашої країни. 1 трильйон 136 мільярдів гривень, або майже 50% всього бюджету, буде спрямовано саме на сектор безпеки та оборони. Це зарплати військових, забезпечення армії, ремонти й закупівля техніки та зброї і ще багато інших важливих для оборони речей. Якщо порівняти з бюджетом, який ми подавали на 2022 рік, то зростання видатків на безпеку та оборону буде більш ніж учетверо», — зауважив у промові на черговому засіданні уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Другий пріоритет, за словами очільника уряду, — соціальні програми.

«Пенсії, субсидії, допомога малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на медицину та освіту — це ще 35% усіх видатків у проєкті бюджету. Це більш як 800 мільярдів гривень. Важливо, що уряд збільшуватиме допомогу адресно саме тим, хто цього найбільше потребує. Зокрема передбачено збільшення фінансування Пенсійного фонду з бюджету на понад 30 мільярдів гривень. Іншими словами, з кожної бюджетної гривні 50 копійок піде на армію та безпеку, ще 35 копійок — на соціальні виплати, медицину та освіту. Усе зрозуміло й прозоро», — цитує слова Прем’єр-міністра департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Не час для популістських ініціатив

Денис Шмигаль додав, що всі інші видатки скорочуватимуть. Головна стаття економії — це зменшення видатків на органи державної влади.

«Ми зменшуємо кількість чиновників, урізаємо зарплати та премії. За винятком силових структур, видатки на утримання органів державної влади буде скорочено на 11,6 мільярда гривень порівняно з 2022 роком», — розповів очільник уряду.

У межах кошторису 2023 року створюється бюджетний фонд ліквідації наслідків збройної агресії обсягом не менш як 19 мільярдів гривень. Заплановано акумулювати конфісковані кошти росії та росіян, міжнародну допомогу на швидке відновлення. Передбачено й додаткову дотацію на компенсацію витрат для місцевих бюджетів у зв’язку з війною обсягом 24 мільярди гривень.

Прем’єр наголосив, що попри всі виклики та труднощі, економіка й фінансова система України цьогоріч вистояли. Уряд має повне розуміння, як завершиться рік з точки зору проведення всіх необхідних виплат.

«А проєкт бюджету на 2023-й так само дає нам повне розуміння пріоритетів на наступний рік. Ми забезпечимо нашу армію, профінансуємо пенсії, зарплати медиків і вчителів, підтримуватимемо соціально найбільш вразливі категорії населення, продовжимо програми стимулювання економіки. Україна обов’язково переможе, і ми почнемо наймасштабнішу відбудову і трансформацію в Європі за останні 70 років», — переконаний Денис Шмигаль.

З огляду на такі пріоритети й обмеженість ресурсів уряд просить народних депутатів відповідально підійти до питання ухвалення бюджету.

«Розуміємо, що будуть спроби збільшити видатки. Але як я вже наголошував, війна — це дорого, і Україна не може собі дозволити багатьох позитивних, але популістських ініціатив», — заявив Денис Шмигаль.

Консервативний сценарій

2023 року власні доходи України становитимуть 1,28 трильйона гривень, тоді як видатки заплановано на рівні 2,57 трильйона гривень. Відповідно щомісячний дефіцит бюджету на наступний рік становитиме понад 3 мільярди доларів.

«Уже зараз понад третину бюджету нам допомагають фінансувати міжнародні союзники. А ми докладаємо максимум зусиль, щоб фінансова підтримка партнерів продовжувалась у 2023 році. І ми не можемо собі дозволити додаткові нецільові витрати.

Ще один важливий момент. Ситуація з бюджетом, макропрогнозом, відновленням економіки напряму залежить від ситуації на фронті. Ми рахували багато різних сценаріїв. Той проєкт бюджету, який подаємо до Верховної Ради, — це консервативний середньопесимістичний розрахунок. Цього року ми живемо в ситуації, коли бюджет переглядають щомісяця залежно від першочергових потреб фінансування. Наступного року, принаймні на початку, все відбуватиметься за аналогічним сценарієм», — акцентував Прем’єр-міністр.

Разом із кожним проєктом бюджету уряд завжди ухвалює макроекономічний прогноз, на основі якого далі будується кошторис держави. Цей прогноз містить розмір ВВП та інфляції, середню зарплату, курс долара тощо.

«Цього року такий прогноз — консенсус між Кабінетом Міністрів, Національним банком України та міжнародними фінансовими організаціями. Залежно від того, як змінюватиметься ситуація на фронті, економіка 2023 року може як впасти на 0,4%, так і зрости на 10 та більше відсотків. Так само і з іншими показниками. Тому ще раз підкреслю: нинішній макропрогноз — це доволі консервативний сценарій, адже маємо бути готовими до будь-яких варіантів розвитку подій», — зауважив очільник уряду.

У межах цього макропрогнозу економіка наступного року зросте на 4,6% у реальному вираженні та на 37% у номінальному. Середня зарплата орієнтовно становитиме 18,5 тисячі гривень, інфляція може сягнути 30%, середньорічний курс долара коливатиметься в межах 42 гривень.