Верховна Рада підтримала ухвалення за основу проекту бюджету країни на наступний рік. За проект постанови №5000-П  «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» віддали голоси 230 народних обранців.

Перед голосуванням Прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив, що уряд вчасно опрацює висновки та пропозиції народних депутатів, аби встигнути провести необхідні дискусії та сформувати спільне консолідоване рішення. «Ми з вами проведемо ще не одну дискусію і далі вийдемо на узгоджене голосування. Я хотів би наступного разу прийти до зали, коли ми матимемо спільну консолідовану позицію», — звернувся до парламентаріїв Прем’єр.

Цього року уряд не має наміру затягувати остаточне ухвалення Державного бюджету. Фото з Урядового порталу

Він також зазначив, що ухваленням проекту  урядової постанови парламент дав завдання Кабінету Міністрів визначити норми, які потрібно буде доопрацювати і з приводу яких — подискутувати.

Опісля Володимир Гройсман заговорив про паростки економічного зростання. Його слова цитує департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну: «Якщо ми з вами діятимемо як єдина команда, яка хоче інвестувати кожну гривню, долар і євро у якість життя українських громадян, я вас хочу запевнити, що за кілька років матимемо і якісну заробітну плату, і якісну пенсію, і якісний аграрний продукт. Ми підтримаємо усі сектори нашої економіки, які мають бути локомотивом розвитку».

Для цього слід припинити чвари. Словами Прем’єр-міністра це означає «перегорнути сторінку усім, хто довів країну до стану зубожіння, залишитися в минулому, забути помилки, які було допущено за останні десятиріччя, окрім помилок 2010—2013 років, ухвалити потрібні для майбутнього держави рішення та почати розвивати країну. Зробити все, щоб вільно й відкрито дивитися громадянам у вічі».

Він також виокремив позицію політиків, які прагнуть дестабілізувати ситуацію в Україні і не підтримують проект держбюджету-2017 з політичних переконань. До таких скептиків-опонентів Володимир Гройсман звертався словами: «Може, вистачить уже, щоб люди були у постійній дестабілізації? Може, вистачить уже, щоб люди жили роками в депресії? Давайте виведемо країну з депресії, дамо людям реальну надію на нормальне життя. Ось 226 народних депутатів, позиція уряду, який готовий з вами працювати над будь-якою тематикою, підтримка Президента. Що нам ще потрібно? У нас є все, щоб Україна була успішною, великою країною. І я вважаю, що ми можемо це з вами зробити. Щиро вірю, що вчитель отримає свої кошти, селянин — свої, економіка запрацює, і ми зможемо виробляти якісну продукцію, запустимо кооперацію у промисловості».

Завершальним акордом у цьому контексті стали перефразовані Володимиром Гройсманом слова екс-президента Ізраїлю Шимона Переса, мовляв, оптимісти, песимісти та популісти вмирають однаково, але живуть по-різному. Українських нардепів він закликав жити, як оптимісти, котрі дадуть людям змогу мати нормальне життя.

Пріоритети є, фінансів  вистачить

В уряді сподіваються, що завдяки виконанню норм держбюджету наступного року Україна позбудеться статусу «сировинного придатка економік інших країн». Натомість вона розвиватиметься, вироблятиметься конкурентний український продукт, а якість життя українських громадян буде значно   кращою. «Це все є філософією цього бюджету», — підкреслив Володимир Гройсман.

Він не відкрив ні для кого таємниці, розповідаючи про перебування економіки України у стані стагнації через брак реформ у розбудові систем, які б забезпечили людям гідні пенсії і заробітну плату. Окрім цього, не було створено умов для інвестування в економіку, а для розвитку громадян — відповідних можливостей. «Нині у нас з’явився шанс — ми маємо розвивати національну економіку і блага, які виробляє національна економіка, інвестувати на постійній основі у якість життя українських громадян».

Володимир Гройсман нагадав, що уряд вчасно вніс до парламенту проект держбюджету. Серед пріоритетів цього проекту документа: фінансування національної безпеки і оборони; збереження системи фінансової децентралізації; масштабні реформи у дорожньому господарстві; заходи з енергоефективності. Якщо в будівництво вітчизняних автошляхів заплановано вкласти вдвічі більшу суму, ніж було в 2016 році, то до Фонду енергоефективності — залучити від 3,5 до 4 мільярдів гривень. Додаткові два мільярди доларів підуть на програми в сфері енергоефективності. З цих коштів нині використовують лише 50 мільярдів гривень. «Використовуючи кошти Державного фонду регіонального розвитку, цей ресурс може сягнути 60 мільярдів гривень», — зауважив Володимир Гройсман.

У сфері освіти передбачено збільшення заробітної плати для вчителів майже на 30%; соціальні стандарти зростуть з 1 грудня на 10%.

Передбачено й ресурси для максимального наближення до забезпечення громадян ліками, а також збільшення заробітної плати лікарів на 20%. Через субвенцію наступного року фінансуватимуть і професійно-технічні училища.

«Це не лише бюджет 2017 року. Це бюджет нашої великої європейської держави», — резюмував Прем’єр.

Дворічний план дарує перспективу

Після того як парламентарії проголосували проект постанови, Міністерство фінансів оприлюднило свій коментар. У ньому йдеться про те, що проект бюджету вчасно схвалено урядом і внесено на розгляд Верховної Ради з дотриманням усіх норм бюджетного законодавства. Народні депутати мали достатньо часу на ознайомлення з текстом. Мінфін під час розроблення проекту держбюджету на 2017 рік намагався бути максимально відкритим, тому для перевірки розрахунків і прогнозів доходів залучали незалежних експертів і представників громадянського суспільства.

Окрім цього, Мінфін змінив основні підходи до розроблення бюджету. Першочерговими були доходи, а похідними — видатки. «Бюджет формувався на основі не побажань, а можливостей. Тому країна зможе отримати заплановані надходження, не створюючи тиску на бізнес, а навпаки, стимулюючи економічний розвиток», — йдеться у тексті повідомлення.

Пріоритети у бюджеті визначали з огляду не на обсяг фінансування, а на потребу реформувати та розвивати певний напрям життя країни. Фінансуватимуть тільки ті сфери, які вже реформовані або перебувають у процесі перетворень. Мінфін стимулюватиме реформи завдяки зміні підходів до їх фінансування.

А ще у проекті кошторису країни закладено середньострокове (на два роки) планування бюджету та план розвитку економіки на перспективу. Щодо цього   висловлювався міністр фінансів Олександр Данилюк: «Ми врахували лише ті пропозиції народних депутатів, які підкріплено чітким розрахунком і фінансовим ресурсом. Ми вдячні парламентському Комітету з питань бюджету та його секретаріату за плідну співпрацю. Головний принцип, на якому ми наполягаємо, — всі пропозиції мають бути конструктивними та підтвердженими джерелами їх фінансування з чіткими розрахунками», — резюмував він.