Як свідчить торішній Податковий індекс Європейської Бізнес Асоціації, наша держава одна з найбільш не дружніх у стосунках фіскалів і бізнесу. Такий висновок зроблено на підставі опитування керівників великих компаній в Україні. Зауважте, йдеться про бізнес, за спиною якого високого рівня лобісти, відповідні юридичні служби, висококваліфіковані фінансисти тощо. І якщо навіть акули не в захваті від дій фіскалів, то що вже казати про дрібнішу рибку?
Реформування, яке розпочалося, за словами керівника новоствореної Державної податкової служби Сергія Верланова, має перетворити інституцію на сервісну службу для бізнесу, відкриту й прозору. Але це ще попереду, а нині чимало адміністративних і кримінальних справ, які ініціювали працівники попередньої фіскальної служби, підприємці оскаржують у судах. Про одну з таких розповіли підприємці, які навідалися в редакцію.
Документів то достатньо, то ні…
Якби ця справа була винятком із правил, то можна було б відбутися фразою на кшталт «іноді буває». Однак вона віддзеркалює тисячі подібних і може бути яскравим прикладом непростого спілкування підприємців із фіскалами. Підприємство, представники якого побували в нас, не належить до так званих купи-продай. Уже сама його назва «Західгазтех» і співпраця з такими серйозними державними структурами, як «Укргазвидобування» і «Укртрансгаз», чітко вказує напрям його діяльності. Таких, що займаються проєктуванням, будівництвом і ремонтом магістральних газопроводів, в Україні всього півтора десятка.
І не випадково, оскільки газові магістралі завжди були об’єктами підвищеної небезпеки і допуск до роботи на них можуть одержати лише висококласні спеціалісти з відповідним досвідом роботи і знаннями. Адже вибухи газу не лише в побуті, а й на газопроводах неодноразово забирали людські життя. І хоч у штаті «Західгазтех» менш як десять працівників, підприємство протягом останніх трьох років перерахувало податків та інших коштів у бюджети різних рівнів понад 8 мільйонів гривень. Тобто про якесь фіктивне підприємництво не може навіть ітися. Тому з цього боку до ТОВ не підступишся.
Проте, як свідчить практика, існує багато інших обставин, за яких можна за бажання і начебто на законних підставах щось знайти. Саме так і сталося у липні 2017 року, коли працівники головуправління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області провели документальну перевірку ТОВ «Західгазтех» за 2014—2016 роки. За її підсумками було складено акт, у якому стверджується, що підприємство занизило податок на прибуток і завищило податковий кредит з ПДВ на загальну суму майже 1,9 мільйона гривень. Тому фіскали винесли відповідні повідомлення-рішення, якими зобов’язали ТОВ сплати до бюджету з додатковими нарахуваннями майже 2,4 мільйона гривень.
Підстава для цього, на їхню думку, — необґрунтоване відображення ТОВ у податковому обліку сум витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТзОВ «Катзорр» і ТзОВ «Сімузар». Що це за неіснуючі, на думку слідства, операції? Якщо коротко, то йдеться про закупівлю в першої комерційної структури ізоляційної плівки, яку «Західгазтех» використав на ремонт майже трьох кілометрів газопроводу ПАТ «Укртрансгаз», і виконання другим ТзОВ будівельно-монтажних робіт з ремонту ізоляційного покриття труб цього газопроводу.
Із такими висновками у «Західгазтех» не погодилися і звернулися до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом. Представники Феміди, вивчивши доводи сторін, стали на бік підприємців. У відповідь фіскали подали касаційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. Тут колегія суддів задовольнила їхню скаргу, скасувавши постанову попереднього суду, посилаючись на недостатність документів, які б підтверджували достовірність закупівлі плівки. І хоч пізніше необхідні документи було надано слідчому та прокуророві, ситуації це не змінило, оскільки перший їх просто проігнорував, а другий відмовився долучити до справи. Мабуть, тому, що, надавши нові докази підприємців до суду, правоохоронці, образно кажучи, рубали б гілку, на якій комфортно всілися.
Висновки, які суперечать один одному
Щодо Львівського апеляційного, то адміністративний суд, згідно із законом, не повинен і не зобов’язаний вимагати додаткові докази на користь однієї зі сторін. Він приймає рішення лише на підставі наданих сторонами документів. Оскільки ж представники Феміди Івано-Франківського окружного адмінсуду визнали достатніми для прийняття рішення ті, які надав «Західгазтех», то в ТОВ вважали, що більше подавати не потрібно. У підсумку справу програли.
Цікаво, що суд оголосив вердикт через 6—7 хвилин після засідання. За цей час, мабуть, можна надрукувати рішення на шести сторінках, однак аргументувати його з посиланням на певні статті законів навряд чи можливо. Тому складається враження, що його було підготовлено заздалегідь. Та і під час аналізу самого рішення інколи виникає відчуття ірреальності. Читаємо приміром: «Доводи позивача (ТОВ «Західгазтех». — Ред.) …колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки сам факт використання ТОВ «Західгазтех» у своїй діяльності товарів, які за найменуванням та характеристиками відповідають відображеним у складених ТзОВ «Катзорр» податкових і видаткових накладних, не є беззаперечним доказом того, що дані товари були придбані позивачем саме у цього контрагента». А далі: «При цьому колегія суддів враховує, що кожна із наведених вище обставин сама по собі не є достатнім доказом відсутності факту реального здійснення господарських операцій». Тобто суд сумнівається, але за сукупністю фактів виносить вердикт на користь фіскалів. Як наслідок — арешт офісного приміщення підприємства в центрі Івано-Франківська, на яке давно вже накидають оком різні структури.
Ще більш суперечливі висновки судово-економічної експертизи, яку ініціювало слідство і провів фахівець Івано-Франківського філіалу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Підстави для її проведення можна розцінити по-різному: як намір фіскалів докопатися до істини, можливо, про всяк випадок підстеливши собі соломку, або як прагнення провчити надто незговірливих підприємців. Зробити висновки стосовно того, яких саме складових у цій справі більше, можна на підставі подій, які відбувалися далі.
Але спершу проаналізуємо висновки експертизи. У її мотивувальній частині зазначено: «Видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже є первинними документами, що підтверджують здійснення господарських операцій між ТзОВ «Катзорр» та ТОВ «Західгазтех». А в підсумку — діаметрально протилежний висновок: «Донарахування, встановлені актом перевірки ТОВ «Західгазтех» від 11.08.2017 Головного управління ДФС, а саме заниження податку на прибуток на суму 922 719 грн та заниження ПДВ на суму 972 748 грн, підтверджуються».
Чим же керувався експерт, роблячи такі висновки? Як зазначила сторона захисту, витягом з рішення Львівського апеляційного адмінсуду. Хоч мав би аналізувати лише документи первинного обліку господарських операцій і саме на їх основі робити висновок.
А навіщо взагалі потрібна була експертиза? На думку адвоката, оскільки суми донарахувань в акті перевірки, згідно із законом, ще не доказ несплати податку підприємством, слідчий вирішив підстрахуватися. При цьому, судячи з наданих експертові вибіркових документів, головною метою, очевидно, було відкриття кримінального провадження та незаконного кримінального переслідування непоступливих керівників «Західгазтеху» — директора Василя Катрича та головного інженера В’ячеслава Борщова, яке можна розцінювати як тиск на них.
Приборкання норовливих
Якщо аналізувати звинувачення, інкриміновані слідством, то складається враження, що представники слідства вміють читати думки. Приміром, вони вказують, що, «реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на ухилення від сплати податків, вказані особи розробили план та розподілили між собою обов’язки», а потім діяли відповідно до цього плану. У такому разі виникає просте запитання: «Слідчий бачив цей план чи йому про нього розповіли самі підозрювані?» Або такий пасаж: «Катричу В.В. та Борщову В.М. було відомо, що ТОВ «Катзорр» товар у вигляді плівки поставлений не буде» тощо. Тобто про все це йдеться як про доконаний факт, але без будь-яких доказів на його підтвердження. Попри це, адміністративну справу, за якою вже наклали арешт на офіс «Західгазтеху», перевели у кримінальну площину щодо керівників-співвласників ТОВ, звинувачуючи у завищенні податкового кредиту з ПДВ та заниженні податку на прибуток.
У юридичній практиці прийнято вважати, що цариця доказів — зізнання звинувачених. Але у даному разі жодних зізнань немає, а докази підмінюють припущеннями слідства. Понад те, додаткові документи, які спростовують звинувачення, ігнорують або не беруть до уваги. Зокрема адвокат вказує на те, що слідчий у тексті підозри посилається на акт документальної перевірки, протоколи огляду предметів і документів, допиту свідків, рішення апеляційного адмінсуду та висновки судово-економічної експертизи. Проте під час ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження жодного протоколу допиту свідків, огляду предметів і документів, які б підтверджували фіктивність операцій, не надано.
Ще захист стверджує, що допитані під час досудового розслідування безпосередні виконавці робіт з ремонту ізоляційного покриття газопроводу та службові особи замовника робіт — управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз», навпаки, підтвердили факти придбання ізоляційної плівки у ТОВ «Катзорр» та виконання робіт — покриття нею газопроводу. Слідство проігнорувало навіть офіційний лист замовника робіт УМГ «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», у якому зазначено, що жодних зауважень щодо обсягу та якості виконання робіт у них до «Західгазтеху» немає.
Щодо посилань слідства на неможливість перевірки ТзОВ «Катзорр» у зв’язку з відсутністю за місцем реєстрації, то йому законом надано всі права для встановлення місцезнаходження. Понад те, у клопотанні В’ячеслава Борщова, адресованому процесуальному керівникові обласної прокуратури щодо проведення слідчих дій, вказано, що директор «Катзорр» — нині керівник ТОВ «Тріар Україна» і продовжує аналогічну діяльність із продажу плівки для газопроводу.
Проте це чомусь фіскалам не цікаво. У «Катзорра» аналогічну плівку закуповували ТОВ «Дайвер», «БУ-9» та «Трубремонт», проте ніхто проти них жодних справ не порушував і не допитував керівників як свідків. Ніхто не допитував і працівників «Київтрансгазу», які були на складах, де була плівка, для перевірки її відповідності вимогам держзамовлення.
Названо у клопотанні й інші структури, керівники та працівники яких могли б підтвердити чи спростувати звинувачення слідства. Є також висновки незалежного аудиту Київської аудиторської служби, яка підтвердила, що «Західгазтех» не порушував податкового законодавства. Аудитори дійшли таких висновків на підставі доказів, яких ще не було в розпорядженні апеляційного суду та експерта.
Проте слідство відмовило захисникові долучити їх та багато інших документів до справи. Не знайшло підтримки ні прокуратури, ні слідства клопотання захисту та підозрюваних щодо проведення повторної судово-економічної експертизи не філіалом, а безпосередньо Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі всіх наявних документів, а не вибірково. Чому? Чи не тому, що висновки столичних експертів можуть кардинально різнитися від зроблених в Івано-Франківську? А як же тоді всебічне та об’єктивне вивчення справи ними, як того вимагає закон?
Одне слово, запитань більше, ніж відповідей. Тому редакція залишає за собою право продовжити відслідковувати розвиток подій у цій справі. Тим більше що Президент України Володимир Зеленський днями підписав закон щодо зменшення тиску на бізнес.
PS Коли матеріал був готовий до друку, стало відомо, що слідчий суддя Ольга Бабій, детально вивчивши матеріали справи, задовольнила клопотання захисту й ухвалила рішення щодо проведення повторної експертизи всіх документів не філіалом, а безпосередньо Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.