ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Свою долю написав сам

Від трудового досягнення — до стахановщини

Оскароносний українець

Українська поетеса Надія Галковська називає себе екстравертом. І це відповідає дійсності: вона контактна, рухлива, приязна. Втім, завважує, що при цьому має особисту територію, куди допускає небагатьох людей. Це, приміром, її маленька затишна квартирка, яка зберігає старовинні родові речі і нагадує музейну кімнату. Та для читачів «УК» мисткиня зробила виняток, запросивши кореспондента до своєї надзвичайно колоритної оселі, й охоче відповіла на запитання. Перше з них, звісно, прогнозоване — про всім відому й улюблену українцями пісню «Козачка», яку написала з композитором Миколою Збарацьким. 

Учнів різного віку, їхніх батьків та вчителів найбільше нині непокоїть ситуація зі шкільними підручниками, адже щороку кількість дітей у класах зростає — тільки цьогоріч поріг школи переступило на 4 тисячі більше першокласників. Також учні 4 і 7 класів навчаються за оновленими програмами і теж потребують нових книжок.

У галузі освіти крок за кроком відбуваються кардинальні позитивні зміни. Зокрема вперше за багато років профільне міністерство зробило конкурс та друк підручників прозорим. Відтепер за рукописи авторів навчальних посібників можуть онлайн проголосувати педагоги з усієї країни. Важливо, що у зв’язку з переходом на 12-річку освітяни змінять навчальні програми, розвантаживши їх, тож нові підручники напишуть зрозумілою для учнів мовою.

Ініціативна група «Кіно Країна», яку створили найбільші  теле- і кіновиробники України, організувала представницьку дискусію на тему: «Чому українські режисери знаходять гроші, але не знаходять глядачів». Цинік у мені відповідає: бо режисерам теж хочеться статусного побуту, а те, що залишається від обов’язкового відкату, йде на фільм — треба ж чимось звітувати. Тим часом у профільному  міністерстві впевнені: відродження українського кіно потребує глядач. 

Цьогорічна рекордна посуха завдала багатомільйонних збитків волинським селянам. Натомість місцевим краєзнавцям подарувала старовинний човен, аналогів якого в Україні немає. Бо саме через різке зміління річки Стир в урочищі Гострий кут між селами Старосілля та Копилля з’явилося щось, схоже на товсту колоду. Мабуть, надія відкопати кілька кубометрів мореного дуба, що має дуже високу ціну продажу, й підштовхнула чорних археологів підігнати сюди екскаватор. 

Днями засновниці Гомеопатичного центру імені свого батька Дем’яна Попова Тетяні Поповій виповнюється 85 років. Цей рік ювілейний і для Київської гомеопатичної школи, яка існує вже 80 років і входить до трійки найвідоміших у світі, — компанію їй складають Лондонська гомеопатична та грецька школа Джорджа Вітулкаса. Пацієнти Тетяни Дем’янівни розпорошені у всьому світі, серед сотень її учнів німецькі та швейцарські громадяни, яким вона викладала німецькою мовою. Тим часом відомий за межами України гомеопат, незважаючи на солідний вік, не полишає роботи, двічі на тиждень приймає пацієнтів у Гомеопатичному центрі. 

Увосьме райцентр Тернопільщини Борщів збирав фольклорно-мистецький фестиваль. Це своєрідне дійство, яких в Україні надто мало. Тут справді панує народна аура, як ніде відчувається сув’язь із духом минулих поколінь. Цьогорічне свято трохи змінило назву й наголос зробило на борщівську чорну сорочку. Тепер воно зазвучало так: «Борщівська сорочка з узором ріллі, і кров’ю окроплена доля її». 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Закон примноження зла

Віра — одна, церкви — різні

Замість запорозької Хортиці — музей дружби народів 

Від білого рояля, що стояв углибині «Мистецького Арсеналу» й купався у променях світла, лунала музика, і навіть стіни тут слугували «клавішами». Про вітальню з таким роялем мріяв відомий український колекціонер, мистецтвознавець, художник Ігор Диченко, який відійшов від нас у травні цього року. За життя він активно досліджував творчість художників ХХ сторіччя, писав про них, колекціонував їхні роботи ще зі студентських часів, його шанували у мистецькому колі. 

Цьогорічний ХХІІ Міжнародний форум видавців у Львові передовсім засвідчив: попри справді непросту ситуацію у країні інтерес до книжки не знизився, а радше навпаки — потреба в ній зросла. І підтвердив ці твердження черговими рекордами. До Львова приїде 770 учасників із 22 країн, книжкову продукцію представлять 170 видавництв і 50 книготорговельних організацій. Організатори прогнозують, що на головній книжковій імпрезі у Львові побуває 40 000 відвідувачів. Рекордна й кількість заходів — майже 1500.